Субота, 18 Липня, 2026

Україна закликає США та ЄС збільшити підготовку пілотів на літаках F-16

Важливі новини

CBAM: Вплив нового податку ЄС на українську економіку

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

Російські безпілотники атакували Сумщину: є загиблі, поранені та руйнування

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Що сталося?

За інформацією Сумської обласної військової адміністрації (ОВА), удари завдали значних руйнувань цивільній інфраструктурі. “Ворог атакував громаду трьома дронами-камікадзе. Було зафіксовано три вибухи”, – повідомляють в ОВА.

Місцеві служби негайно приступили до ліквідації наслідків обстрілів. Постраждалих госпіталізовано до медичних закладів.

Російські війська продовжують атакувати цивільну інфраструктуру України дронами-камікадзе іранського виробництва “Shahed”. Ці безпілотники, оснащені вибухівкою, використовуються для прицільного ураження мирних об’єктів, і Сумщина регулярно стає мішенню таких атак.

Місцева адміністрація закликає мешканців бути обачними, особливо під час сигналів повітряної тривоги, і залишатися в укриттях до її завершення.

Обстріли Херсонщини: поранені та удар по маршрутному автобусу

Уранці 17 квітня Херсонська область знову стала жертвою російських...

Криза керованості у Верховній Раді: чи зберігається монобільшість і контроль над парламентом

Останні голосування у Верховній Раді дедалі виразніше свідчать про внутрішню нестабільність у парламенті. Народні депутати підтримують звільнення окремих міністрів, але водночас не знаходять голосів для їхніх наступників, провалюють урядові фіскальні ініціативи та демонструють непередбачувану поведінку під час ухвалення стратегічно важливих рішень. Така ситуація загострює дискусію про реальний стан монобільшості та рівень керованості законодавчого органу.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що формально парламентська більшість у Верховній Раді все ще існує. Однак на практиці вона дедалі частіше не працює як єдиний політичний механізм. Усередині фракції спостерігаються розбіжності щодо ключових питань, а частина депутатів голосує ситуативно або займає відверто опозиційну позицію щодо урядових ініціатив.

За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

Скандальна справа ‘Майдан 3’: Роль Суркова і Кирієнка в розкритій підривній діяльності РФ

Представник Головного управління розвідки (ГУР) повідомив про виявлення активної підривної діяльності колишнього куратора України в Кремлі Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний із приватною інформаційною компанією Росії. За словами Андрія Юсова, представника ГУР, за спецоперацією "Майдан 3" стоять експерти Путіна Владислав Сурков і заступник голови адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко. Він наголосив, що цільовою групою є особи, які знаходяться в Україні і використовуються як об'єкти впливу. ГУР має списки осіб, яких Росія може залучити до організації масових протестів в Україні, а також відомості про створення телеграм-каналів та ботоферм, які посилюють російську пропаганду у соцмережах. У списку підривників "Майдану-3" вказані імена таких впливових осіб, як Сергій Кирієнко, Владислав Сурков та інші, які можуть бути залучені до дестабілізації ситуації в Україні.

Висновки до цієї статті свідчать про виявлення активної підривної діяльності представників російської спецслужби в Україні, зокрема, колишнього куратора Інала Ардзінби, який зараз пов'язаний з російською приватною інформаційною компанією. За словами представника Головного управління розвідки (ГУР), за цією діяльністю стоять експерти Путіна, зокрема, Владислав Сурков та Сергій Кирієнко. Ця спецоперація, що отримала назву "Майдан 3", має на меті дестабілізацію ситуації в Україні через масові протести та маніпуляції в соціальних мережах. ГУР має відомості про осіб, які можуть бути залучені до цього, і проводить відповідні заходи для запобігання подальшому підриву.

Україна, як ніколи раніше, відчуває потребу в додатковому пілотному контингенті, і на цьому шляху звертається за підтримкою до Сполучених Штатів Америки. Однак, навіть із непереборним бажанням та нагальністю, Україна стикається зі значними перешкодами у здійсненні цієї місії. Обмежений доступ до програми навчання ускладнює можливості країни збільшити свій пілотний склад на необхідний рівень.

Необхідність у поповненні пілотного складу в Україні народжується з величезної відповідальності перед нацією та безпекою країни. Швидкість розвитку сучасної авіаційної технології вимагає постійного оновлення та підвищення кваліфікації пілотів для забезпечення безпеки польотів і ефективного функціонування авіаційної галузі в цілому.

Така ситуація вимагає невідкладних заходів для забезпечення доступу українських пілотів до високоякісних програм навчання, розроблених іноземними партнерами, зокрема, Сполученими Штатами Америки. Співпраця у цьому напрямку може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності української авіаційної галузі та підготовці кваліфікованих пілотів, готових виконувати завдання на рівні світових стандартів.

Тому вирішення питання щодо розширення доступу українських пілотів до програм навчання є нагальним завданням для українських та американських влад, які повинні спільними зусиллями знайти оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми.

Уряд України офіційно звернувся до Сполучених Штатів з проханням про навчання додаткових пілотів на базі Національної гвардії Морріс у Тусоні, штат Аризона. За інформацією видання Politico, Київ вказує на наявність 30 пілотів, які готові негайно розпочати навчання в США.

Проте, адміністрація президента Джо Байдена повідомила про обмежену кількість місць для навчання у програмі, що базується в Аризоні. Зазначено, що можуть бути прийняті лише 12 пілотів-стажерів одночасно.

Також зазначено, що два інші заклади навчання, що розташовані у Данії та Румунії, також стикаються з аналогічною проблемою обмеження доступних місць для тренувань.

Конгресмени Джим Гаймс та Майк Тернер, які очолюють Комітет з розвідки Палати представників, вжили заходів для підтримки проведення додаткових навчань. Вони спільно з іншими законодавцями написали листа до Пентагону з проханням розглянути цю проблему.

Українські військові отримали відповідь від Вашингтона, в якій зазначено, що окрім обмежених місць у програмі навчання, існують домовленості з іншими країнами щодо тренувань на літаках F-16, які США не можуть порушити.

Останні новини