Посилення відповідальності у законопроекті про мобілізацію: вимога Евгена Дикого

Нещодавно українські ЗМІ та соціальні мережі вибухнули обуренням через інцидент у елітному кінному клубі EQUIDES CLUB, де група підлітків з цієї установи побила свою ровесницю з іншого кінного клубу. Жахлива подія привернула увагу громадськості і викликала чимало питань щодо безпеки та контролю над діяльністю таких клубів. Журналісти нашого видання вирішили детальніше розібратися у цій ситуації, з'ясувати обставини події та дізнатися більше про власників і діяльність закладу, де сталося це насильство.

За інформацією, що з'явилася в соцмережах, група неповнолітніх членів EQUIDES CLUB організувала засідку для своєї ровесниці, після чого піддала її не лише моральним приниженням, а й фізичному насильству. Цей випадок шокував не тільки батьків і друзів постраждалої дівчини, а й ширшу громадськість, адже питання безпеки дітей у таких закладах набуває особливої актуальності. Подія викликала резонанс серед користувачів інтернету, які активно обговорюють, як це могло статися в елітному клубі, що спеціалізується на кінному спорті.

ФОТО: Група підлітків із клубу Equides Club напоїла та побила ровесницю з іншого клубу — Balaton Horse Club

Інцидент викликав серйозну суспільну реакцію – тисячі коментарів у мережі закликають до розслідування та покарання винних. Як повідомляють ЗМІ, адміністрації Equides Club намагається уникнути подальшого розголосу та розслідування з боку правоохоронних органів.

За інформацією наших джерел, столичний заміський комплекс EQUIDES CLUB має репутацію “тихого місця для відпочинку дипломатів та представників влади”.

Equides Club раніше належав власнику мережі супермаркетів АТБ Геннадію Буткевичу, але після втрати Буткевичем десятки магазинів та складів, клуб довелося продати. За чутками, його купив співвласник групи компаній MTI, відомий гольфіст Володимир Цой.

Володимир Цой є власником диверсифікованого бізнесу, що об’єднує три основні напрями діяльності в Україні та Казахстані: інформаційно-комунікаційні технології (компанії MTI, Tехногард, MTI-СЕРВІС), роздрібну торгівлю (INTERTOP, Protoria, Амадео); та 3-PL оператор (Denka Logistics).

Нагадаємо, Володимир Цой також є фігурантом гучного скандалу через спробу рейдерського захоплення Федерації Тхеквондо ВТФ України. У листопаді 2019 року на сайті Федерації було опубліковано відповідне звернення, про спроби людей Володимира Цоя влаштувати переворот і змінити керівництво ФТУ починаючи з 2015 року.

За інформацією ЗМІ, після того як рейдери потерпіли невдачу, “Володимир Цой створив свою громадську організацію “Спiлка тхеквондо України”, і має намір роздобути для неї Національний статус, тобто підписати договір з державою та отримати всі привілеї”.

Володимир Цой тісно пов’язаний з іншим відомим бізнесменом та політиком Сергієм Башлаковим.

Сергій Башлаков віце-президентом компанії “МТІ” з 1991 року, у 2015-му році був обраний депутатом Київської міської ради від партії “Самопоміч” по 24-му округу Дарницького району. У 2018 році Сергія Башлакова було виключено з партії Самопоміч через скандал із виділенням землі родині однопартійця.

У 2016 році ім’я Башлакова фігурувало в скандалі навколо незаконного будівництва по вул. Оболонській, 29. Депутат нібито виступав проти самовільного захоплення забудовником київської землі, а підприємці, що там влаштувалися, звинувачували Башлакова у свавіллі. Зокрема підприємці стверджували, що Башлаков, використовуючи погрози і провокації, “видавлював” їх з законно займаних приміщень на Подолі з метою розширення своєї мережі взуттєвих магазинів “Інтертоп”.

У ніч проти 28 вересня російські окупаційні війська здійснили масований напад на Україну, використовуючи ударні безпілотники типу “Шахед”. Цей нічний обстріл став черговим етапом агресії Росії проти мирного населення України. Внаслідок нападу в більшості регіонів країни була оголошена повітряна тривога. Окрім безпілотників, до атаки також долучилися російські літаки — МіГ-31 та Ту-95МС, які є носіями крилатих ракет. Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.

Близько 03:30 ночі у Повітряних силах України зазначили, що основна частина ударних безпілотників переміщується у повітряному просторі Черкаської, Київської та Полтавської областей. Ці області стали основними мішенями для ворожих атак, які знову підтвердили нещадну тактику Росії щодо обстрілів житлових районів та стратегічно важливих об’єктів.

Згодом цю інформацію підтвердили у Повітряних силах ЗСУ, повідомивши про ймовірні пуски ракет з району міста Енгельс, де розташований один із головних стратегічних аеродромів Росії. У момент зльоту винищувача МіГ-31 з аеродрому Оленья на території всієї України була оголошена повітряна тривога. Однак згодом сигнал поступово почали скасовувати в окремих регіонах. Крім того, за інформацією моніторингових джерел, окупанти також здійснили пуски крилатих ракет типу “Калібр” з акваторії Чорного моря.

Станом на момент публікації цієї інформації, повідомлень про ураження об’єктів цивільної чи критичної інфраструктури не надходило.

Наявність чинної відстрочки від мобілізації не завжди гарантує відсутність проблем із військовим обліком. Останнім часом зростає кількість звернень від військовозобов’язаних, які повідомляють про несподіване присвоєння статусу «у розшуку» в застосунку «Резерв+». У більшості випадків підставою вказується неявка за повісткою, яку люди фактично не отримували, що створює правову колізію та викликає серйозне занепокоєння.

Юрист Владислав Дерій проаналізував один із показових випадків: чоловік перебуває у статусі «у розшуку» з березня 2025 року, незважаючи на чинну відстрочку. За словами фахівця, подібні ситуації можуть виникати через збої в обміні даними між територіальними центрами комплектування та цифровими реєстрами, а також через формальне внесення інформації без підтвердження факту вручення повістки.

Перший варіант — найшвидший, але й найбільш суперечливий. У застосунку «Резерв+» передбачено механізм так званого «штрафу онлайн». Через розділ «Штрафи онлайн» подається заява про визнання порушення. Територіальний центр комплектування розглядає її протягом трьох днів. У разі сплати штрафу протягом 20 днів діє знижка 50 відсотків, і сума становить 8 500 гривень. Після цього статус «у розшуку» зникає. Водночас юрист застерігає: сплата штрафу означає автоматичне визнання правопорушення, навіть якщо фактично людина його не вчиняла.

Другий шлях — юридичний захист своїх прав. Він підходить тим, хто не готовий платити за безпідставні звинувачення. Для цього необхідно надіслати до ТЦК письмову заяву рекомендованим листом із вимогою закрити справу. Аргументами можуть бути відсутність підтвердження вручення повістки або сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо звернення ігнорують, дії ТЦК можна оскаржити в суді. Цей варіант потребує більше часу, але дозволяє зберегти правову позицію без визнання провини та сплати штрафу.

Третій варіант — очікування. За спостереженнями правників, у деяких випадках статус «у розшуку» зникає автоматично через певний проміжок часу, наприклад через рік після його появи. Якщо статус було присвоєно у березні 2025 року, є ймовірність його автоматичного зняття у березні 2026-го. Однак цей шлях пов’язаний із ризиками, адже до моменту зникнення статусу людину можуть зупинити для перевірки документів.

Окремо юристи звертають увагу на оновлення, пов’язані з продовженням відстрочок у «Резерв+». Наразі продовження відстрочки від мобілізації відбувається автоматично, якщо підстави для неї залишаються чинними і підтверджуються через державні реєстри. У такому випадку додатково подавати заяви чи документи не потрібно.

Втім, якщо до встановленого строку в застосунку не з’являється повідомлення про продовження відстрочки, це означає, що система не підтвердила право на неї. У такій ситуації необхідно звернутися безпосередньо до ТЦК та СП для з’ясування причин.

З 1 листопада в Україні починають діяти оновлені правила бронювання та оформлення відстрочок. Вони передбачають повну цифровізацію процесів, скорочення черг у ТЦК та зменшення впливу людського фактора. Автоматичне продовження відстрочок застосовуватиметься до осіб з інвалідністю, тимчасово непридатних до служби, багатодітних батьків, сімей з дітьми з інвалідністю, осіб, які здійснюють догляд за батьками з інвалідністю, студентів денної та дуальної форми навчання, наукових і педагогічних працівників, а також родин загиблих, зниклих безвісти або незаконно утримуваних через агресію Росії.