Середа, 4 Березня, 2026

Потужний тандем Одеської ОВА і його вплив на фінансові потоки півдня України

Важливі новини

Що означає висунення Трампом Кіта Келлога спецпосланцем по Україні

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Келлог, генерал-лейтенант у відставці, має значний досвід у сфері національної безпеки. Він неодноразово заявляв про необхідність швидкого вирішення військових конфліктів через переговори та відомий своїм прагматичним підходом до розв’язання міжнародних криз.

Келлог, як ми вже писали, відомий тим, що пропонує завершення війни по лінії фронту через примус Києва і Москви до переговорів, а також зняття з порядку денного на найближчий час питання вступу України до НАТО.

І висунення Келлога вказує на те, що саме в цьому напрямку мислить і сам Трамп.

Звісно, до моменту інавгурації залишається ще майже два місяці, і за цей час може багато всього статися. І позиція Трампа також може змінитися. Тим більше, що в самій Республіканській партії є чимало прихильників іншого підходу – продовжувати підтримку України в тому самому режимі або навіть її збільшити, а не схиляти Київ до якнайшвидшого завершення війни.

Однак час, що минув з моменту виборів у США, показує, що прихильників цієї точки зору Трамп від себе якраз віддаляє. Наприклад, він прямо заявив, що колишнього держсекретаря Майка Помпео, одного з представників «партії війни» серед республіканців, на якого робила особливу ставку Банкова, в його команді не буде. Не виправдалися й очікування, які мали місце в Києві, що спецпосланцем по Україні призначать соратника Помпео Хука.

Як бачимо, наразі Трамп висуває на ключові посади, від яких так чи інакше залежатиме політика щодо України, прихильників якнайшвидшого припинення війни.

І це створює непросту дилему для української влади, яку вибрати стратегію, якщо, за підсумком, Трамп запропонує саме такий варіант, завершення війни на лінії фронту і мораторій на вступ України в НАТО.

Сьогодні ексміністр закордонних справ Кулеба заявив, що Зеленський не погодиться завершити війну по лінії фронту, фактично залишивши Росії захоплені нею території, навіть якщо США погрожуватимуть припинити допомогу, що, за оцінкою ексміністра, може призвести до обвалу фронту, про що раніше говорив і президент України.

Однак таке трактування виглядає дивно. За логікою Кулеби, виходить, що у Зеленського віддадуть перевагу «обваленню фронту», що призведе до ще більшої втрати територій, а не варіанту завершення війни за лінією фронту, за якого втрати території будуть значно меншими, ніж у разі продовження війни за умов зупинки американської допомоги.

Не зовсім зрозуміло, навіщо українській владі так чинити – з урахуванням того, що населення, судячи з останніх опитувань, дедалі сильніше схиляється до переговорів і навіть територіальних поступок заради зупинки війни. І навряд чи кинеться «зносити» президента, якщо він такий варіант затвердить.

Крім того, якщо Трамп дійсно поставить питання руба – або переговори із зупинкою війни, або припинення допомоги, – простір для маневру в Зеленського може стати зовсім невеликим, адже за відсутності американської допомоги умови завершення війни для Києва стануть набагато гіршими, ніж припинення вогню по лінії фронту.

Тому далеко не факт, що Зеленський жорстко піде у відмову, а не погодиться з пропозицією Трампа.

Щоправда, ще важливе питання – чи погодиться з цією пропозицією Кремль, офіційно заявлені умови закінчення війни якого, як і офіційні українські умови, не мають на увазі завершення війни по лінії фронту. Путін, нагадаємо, вимагає передання йому всієї території чотирьох областей України – Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської.

Утім, яка конкретно буде реакція Кремля на пропозицію Трампа про завершення війни, якщо вона надійде, залежатиме від багатьох чинників. Зокрема й від позиції партнерів РФ із країн Глобального півдня, більшість із них підтримують якнайшвидше завершення війни, а також від ситуації на полі бою до моменту інавгурації президента США.

Останній момент, природно, впливатиме і на позицію Києва.

Депутати відточили кожен з 4200 мечів: огляд поправок до законопроєкту про мобілізацію

Комітет Ради з національної безпеки та оборони завершив ретельний огляд усіх 4200 поправок, запропонованих депутатами до законопроєкту про посилення мобілізації. Про це повідомили члени комітету — Костенко і Веніславський. Виявилось, що ряд питань все ще залишаються невирішеними, і комітет планує внести додаткові правки для їх врегулювання. Деякі аспекти, зокрема питання відстрочки, стимулювання до військового призову та обмежень для тих, хто не з'являється до військкомату, відкладено для обговорення під час уточнення кінцевої концепції законопроєкту.

Зауважено, що більшість запропонованих урядом покарань для ухильників від військової служби були вилучені під час розгляду. Щодо у

Бачу, ви, швидше за все, натиснули клавішу "Enter" без тексту. Чи є щось, що я можу допомогти вам зробити?

Компенсація Жумаділова: чому чиновник отримав понад 2 мільйони після звільнення?

Поки українці продовжують жертвувати останніми коштами на потреби армії, в високих кабінетах відбуваються зовсім інші процеси, що викликають питання. Колишній керівник Державного оператора тилу (ДОТ) Арсен Жумаділов в своїй декларації за липень задекларував виплату компенсації після звільнення на суму понад 2,36 мільйона гривень. Ця виплата, згідно з умовами контракту, мала б бути стандартною компенсацією за припинення трудових відносин, але виникає серйозна проблема – хто підписав документ, який дозволив чиновнику отримати таку суму з державної казни, особливо в умовах, коли країна переживає важкі часи.

Розмір компенсації виглядає значним, особливо в контексті фінансової ситуації в країні, де мільйони людей змушені економити на всьому, а державні кошти йдуть на потреби війни. Враховуючи, що звільнення Жумаділова супроводжувалося певними скандалами і питаннями щодо ефективності його роботи на посаді, така виплата виглядає особливо контроверсійно.

Жумаділов добре відомий своїм впливом на корупційні процеси у ДОТ. За час його керівництва структура стала майданчиком для масштабних схем. Тендери прописувалися так, щоб відсікти реальних конкурентів і забезпечити виграш «своїм» компаніям – серед них ПрАТ «Трикотажна фабрика «Роза», ТОВ «Асікс Груп», ТОВ «Гранпрі ЛТД», ТОВ «Контракт Продрезерв 5», ТОВ «Гарна Страва».

Такі правила дозволяли не лише переплачувати за продукцію для армії, а й допускати до постачань неякісні товари. Вигравали схеми чиновників і бізнесменів, програвала держава.

Тепер, коли Жумаділов залишив посаду, йому виписали «премію» за контрактом. Фактично це виглядає як легалізоване викрадення грошей платників податків. І поки солдати на передовій ризикують життям, у тилу окремі чиновники продовжують наживатися на війні.

Побут без світла: Леся Нікітюк показала нічні реалії життя під час відключень електроенергії

Телеведуча Леся Нікітюк знову опинилася в центрі уваги, але цього разу не через світські події чи публічні виходи. Причиною стала звичайна для мільйонів українців ситуація — життя під час нічних відключень електроенергії. Зірка, яка нині мешкає разом із маленьким сином Оскаром у батьківському домі в Хмельницькому, поділилася фрагментом повсякденного побуту, знайомого багатьом родинам.

У своїх соцмережах Леся опублікувала фото, зроблене глибокої ночі при мінімальному освітленні. Кадр передає атмосферу тиші, напівтемряви та вимушеної адаптації до нових умов життя. Без гучних коментарів і пафосу телеведуча показала, як виглядає звичайна ніч у домі, де світло зникає за графіком, а побут підлаштовується під обставини.

На кадрі Нікітюк позує біля генератора в розкішній шубі, закутана в ковдру, а на ногах — шльопанці, вдягнені поверх теплих шкарпеток. Контраст між гламурною верхньою частиною образу та максимально «домашним» низом виглядав настільки несподівано, що одразу став приводом для жартів і захоплення.

Світлину Леся підписала коротко й буденно: «Усе, генератор вимкнула — дали світло. Черга 2.2». Саме ця лаконічність і відсутність будь-якого пафосу, як з’ясувалося, і підкупили аудиторію.

У коментарях користувачі зізнаються, що саме за таку простоту й самоіронію люблять телеведучу. Люди жартують про нічні «вилазки» до генератора, порівнюють ситуацію з реаліті-шоу про виживання і пишуть, що цей кадр виглядає настільки життєвим, що його можна було б сплутати з жартом або навіть роботою штучного інтелекту.

Фото швидко розійшлося соцмережами, а образ Лесі Нікітюк у шубі та шльопанцях став черговим доказом того, що навіть зірки живуть у тих самих умовах, що й мільйони українців, і не бояться показувати це без прикрас.

Антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів родини колишнього чиновника Харківського обласного територіального центру

Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення про конфіскацію активів родини колишнього виконуючого обов’язки начальника Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Артема Требесова. Суд визнав необґрунтованими два елітні автомобілі, що належали родині чиновника, і постановив передати їх в дохід держави. Загальна вартість цих транспортних засобів складає понад 4,85 мільйона гривень.

Йдеться про автомобілі BMW X6 2023 року випуску та Toyota Camry Hybrid 2022 року. Один із цих автомобілів буде безпосередньо конфіскований, а за інший суд зобов’язав стягнути грошовий еквівалент вартості. Це рішення є частиною боротьби з корупцією та спрямоване на забезпечення законності у використанні державних ресурсів.

Відповідне рішення ухвалила колегія суддів ВАКС у складі Тимура Хамзіна, Сергія Мойсака та Віри Михайленко.

Як встановив суд, у 2023–2024 роках, коли Артем Требесов очолював районний ТЦК та паралельно виконував обов’язки начальника Харківського обласного ТЦК, його близькі особи оформили на себе два дорогі автомобілі. Водночас офіційні доходи родини не дозволяли здійснити такі придбання законним шляхом.

Національне агентство з питань запобігання корупції провело моніторинг способу життя посадовця та дійшло висновку, що джерела походження коштів на купівлю BMW та Toyota не підтверджені. Зібрані матеріали стали підставою для звернення до суду та подальшого визнання активів необґрунтованими.

У ВАКС наголосили, що рішення ухвалено в межах цивільної процедури конфіскації необґрунтованих активів, яка не потребує обвинувального вироку у кримінальній справі. Таким чином, елітні автомобілі родини ексочільника Харківського обласного ТЦК перейдуть у власність держави.

Поки одесити занурені у скандали, пов’язані з діяльністю міського голови Геннадія Труханова, на тлі цих подій формується набагато сильніший і значно більш впливовий тандем. Голова Одеської обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер та колишній керівник Дніпропетровської області, генерал Сергій Лисак, поступово замикають на собі ключові фінансові потоки південного регіону України. Йдеться не лише про бюджети на укриття та інфраструктурні підряди, але й про інші значущі фінансові схеми, зокрема пов’язані з активами, що потрапили під санкції.

Цей союз, хоч і неформальний, вже отримав репутацію одного з найвпливовіших центрів ухвалення рішень на південь від Києва, де обидва фігуранти мають не лише політичний, а й значний економічний вплив. Кіпер, як голова Одеської ОВА, перебуває в епіцентрі критики за свій стиль управління, що включає жорсткий ручний контроль над силовими структурами та використання адміністративних важелів для вирішення локальних проблем. Його діяльність часто розглядають через призму особистих зв’язків з бізнесом, що виводить на поверхню питання щодо прозорості витрат бюджетних коштів.

За словами місцевих депутатів та експертів, Кіпер фактично побудував власну «вертикаль» впливу. Вона охоплює тендерні комітети, керівників комунальних структур, частину суддівського корпусу та низку бізнес-груп, які працюють переважно на державних підрядах. У воєнний час така концентрація повноважень дала можливість розширити схеми, які раніше були локальними, до масштабу області.

Прихід Сергія Лисака в одеську політичну архітектуру експерти пояснюють просто: регіон потребував силового «наглядача», здатного забезпечити стабільність схем усередині вертикалі. У Дніпропетровській області Лисак уже здобув репутацію посадовця, який контролював обраних підрядників і фактично формував ринок оборонних та будівельних робіт.

На Одещині він з’явився як союзник Кіпера — і дуже швидко влився в місцеву систему. Джерела в обласних структурах стверджують: саме Лисак став ключовим комунікатором між Кіпером і підрядниками, які заходять на проєкти відбудови та будівництва укриттів. Його поява забезпечила «силове прикриття» схем і додала тандему впевненості у безкарності.

Одним із найбільших скандалів, який привів до появи дуету в медійному полі, стала історія з активами російського бізнесмена Ігоря Наумця. Після запровадження санкцій його майно мало перейти у власність держави. Натомість — відповідно до документів та матеріалів журналістських розслідувань — воно опинилося у структурах, пов’язаних із колишнім депутатом Сергієм Шапраном.

Схема виглядала класично: перереєстрація компаній, фіктивні договори, заниження вартості та судові рішення, що «очищали» активи. За інформацією джерел, частина цих операцій відбувалася за мовчазного сприяння структури Кіпера, а нові компанії, які отримували активи, надалі вели діяльність, пов’язану з російськими контрагентами. Це ставить під сумнів не лише законність, а й безпековий аспект таких оборудок.

Найбільш відчутним для мешканців області став напрям будівництва укриттів. Після повномасштабного вторгнення Одещина отримала сотні мільйонів гривень на ці потреби. Проте темпи роботи та якість об’єктів викликали все більше запитань.

Громади скаржаться на укриття, які коштують дорожче за приватні будинки, на проєкти з невиправдано великими бюджетами й на ситуації, коли завершення об’єктів затягується без видимих причин. У регіоні вже працюють кілька підрядників, які регулярно отримують великі контракти. Неформально їх пов’язують із оточенням Кіпера, хоча офіційних підтверджень немає.

Поява Лисака на цьому напрямі лише посилила підозри. За словами місцевих чиновників, саме він неформально курує частину оборонних і будівельних проєктів, забезпечуючи «потрібні рішення» на рівні силових структур.

Новий виток критики стався після оприлюднення інформації про спробу легалізувати імпорт мінеральних добрив через специфічну схему з мінімізацією податків. За даними медіа, саме Кіпер лобіював інтереси груп, які прагнули завести на ринок велику партію продукції з порушенням правил. Якщо схема буде реалізована, бюджет ризикує втратити мільярди гривень, а стратегічний сектор залишиться без контролю держави.

Цей епізод суттєво збільшив увагу до дуету Кіпер–Лисак. Антикорупційні організації вже заявляють, що мають намір передати матеріали до правоохоронних органів, хоча перспективи реального розслідування поки туманні.

Аналітики відзначають, що феномен дуету Кіпер–Лисак став можливим через слабку координацію між силовими та цивільними структурами, а також через відсутність системного контролю за регіональними витратами у воєнний час. Одещина отримує значні державні кошти, особливо на оборонні й інфраструктурні проєкти, а реальний механізм контролю за їх використанням практично відсутній.

У результаті сформувалася тіньова система ухвалення рішень, яка впливає на розподіл бюджетів, доступ до підрядів та управління стратегічними активами. І хоча публічно Кіпер і Лисак позиціонують себе як керівники, які працюють заради оборони регіону, фактична діяльність їхнього оточення викликає дедалі більше питань.

Останні новини