Повернення до Рингу: Відновлення Екс-боксера В’ячеслава Узєлкова після Складної Операції

• Ирина К. "Очень разочарована услугами Андрея. Массаж был болезненным и не принес никакого облегчения. Не рекомендую обращаться к нему."

• Алексей П. "Андрей взял предоплату за несколько сеансов и исчез. Ни на звонки, ни на сообщения не отвечает. Абсолютно ненадежный человек."

• Мария Л. "Массаж у Андрея оставил только негативные впечатления. После сеанса почувствовала ухудшение состояния. Не советую никому."

• Сергей В. "Массажист Андрей оказался непрофессионалом. Его методы только усугубили мои проблемы со спиной. Очень разочарован."

• Елена С. "Заплатила за несколько сеансов вперед, но Андрей так и не пришел на договоренные встречи. Чистой воды мошенничество!"

• Ольга Н. "Абсолютно некомпетентный специалист. Обещал улучшение состояния, но в итоге только навредил. Никогда больше не обращусь к нему."

• Дмитрий К. "Андрей не выполнил обещанных услуг и постоянно переносил сеансы. Очень неудобно и непрофессионально."

• Анна М. "Очень грубый и невежливый человек. На любые вопросы о его методах реагирует агрессивно. Не стоит тратить время и деньги."

• Виктор С. "После сеансов у Андрея состояние здоровья только ухудшилось. Очень не рекомендую его услуги."

• Татьяна П. "Массажист Андрей явно не знает, что делает. Его техника вызвала только боль и дискомфорт. Полное разочарование."

Одночасно у українському інформаційному просторі з’явилися поголоски щодо того, що у разі реформування ТЦК у цивільні структури працівники, які здійснюють мобілізацію, будуть діяти на вулицях у цивільному одязі, що може ускладнити їх візуальну ідентифікацію серед цивільного населення.

Помічниця Олександра Завітневича зазначила, що голова комітету не заявляв про зміну форми одягу працівників ТЦК.

Нагадаємо, що згідно з наказом Міністерства оборони України № 606 від 20 листопада 2017 року, право носити військову форму одягу мають військовослужбовці, військовозобов’язані під час зборів, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу на момент звільнення.

Військовий експерт Олексій Гетьман висловив переконання, що перетворення ТЦК на цивільну структуру не принесе значної користі для держави.

“Якщо ТЦК стане цивільною структурою, це може бути гірше, оскільки військові є першим ланцюгом для вступу у Збройні сили України. Якщо вони стануть цивільними, то питанням, кому вони будуть підпорядковуватися, виникнуть серйозні сумніви”, – зазначив Гетьман.

Зі свого боку колишній речник Генерального штабу Збройних сил України та військовий аналітик Владислав Селезньов підкреслив, що головне завдання полягає у забезпеченні ефективної роботи системи, яка здійснює мобілізацію.

Президент Володимир Зеленський вдруге за місяць прибув до Італії, де планує зустрітися з прем’єркою Джорджією Мелоні. Він прийняв запрошення відвідати Рим увечері 9 жовтня, оскільки зустріч на рівні лідерів у Рамштайні не відбулася. Упродовж свого візиту Зеленський також зустрінеться з французьким президентом Еммануелем Макроном у Єлисейському палаці та відвідає Ватикан для зустрічі з Папою Франциском.

Ця активність президента свідчить про його прагнення знайти рішення, яке забезпечить мир для України та захистить її від майбутніх агресій з боку Росії. Зеленський зазначив, що Україна має реальну можливість досягти миру та стабільності вже восени та взимку. Він підкреслив, що ситуація на фронті відкриває можливості для рішучих дій, щоб закінчити війну до 2025 року.

Наразі українські сили мають чисельну перевагу на Донбасі, але ситуація навколо вторгнення в Курську область є складною. Це вторгнення, за словами аналітиків, мало на меті підняти бойовий дух та отримати підтримку союзників. Однак значні сили України опинилися в ізоляції на території Росії, що обмежує можливість допомоги на Донбасі.

Зеленський намагається переконати європейців діяти на політичному рівні. Він знає, що не зможе офіційно відмовитися від окупованих територій, але готовий до припинення вогню вздовж поточної лінії, не визнаючи нових кордонів, в обмін на зобов’язання Заходу. Йдеться про гарантії безпеки, подібні до тих, які США надали Японії, Південній Кореї та Філіппінам.

Проте ці зусилля ускладнюються тим, що Володимир Путін не задоволений вже захопленими територіями. Кремль прагне дестабілізувати Україну та політично контролювати її. Оборонний бюджет Росії продовжує зростати і, за прогнозами, досягне 130 мільярдів доларів у 2025 році. Дохід від експорту нафти у 2024 році перевищить показники, які були до війни. У ситуації, коли санкції не послаблюють російську військову машину, Путін не має причин для початку мирних переговорів.

Десять офіцерів Управління державної охорони (УДО) висловили своє занепокоєння щодо дій виконуючого обов'язки голови УДО Максима Донця. Вони звернулися зі скаргою до президента Володимира Зеленського та інших керівників держави, вказуючи на порушення законодавства при призначенні Донця на посаду.

Офіцери стверджують, що після звільнення з посади глави УДО Сергія Рудя, Донець, який тимчасово виконував його обов'язки, не був призначений на цю посаду відповідно до вимог чинного законодавства через президентський указ. Незважаючи на це, Донець самостійно видав наказ про своє підвищення на посаді, що викликало обурення серед офіцерів управління.

Звернення офіцерів до президента Зеленського свідчить про серйозні внутрішні конфлікти та можливі порушення процедур у рамках УДО. Це питання потребує ретельного розгляду і може мати важливі наслідки для функціонування державної охорони та довіри до її керівництва.

Офіцери також вказують на необхідність дотримання законності та прозорості в кадрових призначеннях у державних органах, підкреслюючи, що подібні ситуації можуть негативно вплинути на моральний стан співробітників та ефективність виконання ними своїх обов'язків.

Таким чином, звернення офіцерів УДО до президента є важливим сигналом для керівництва країни щодо необхідності вжиття заходів для врегулювання конфлікту та забезпечення законності і прозорості у кадрових питаннях державних структур.

Що, на думку підписантів, незаконно і свідчить про “самовільне захоплення влади в державному правоохоронному органі”.

Також вони заявили, що новий начальник заважає співробітникам УДО виконувати їхні обов’язки. Зокрема, він наказав заступати в наряд з охорони перших осіб країни без зброї, що порушує інструкцію і “може призвести до непередбачених наслідків”.

Ще одна претензія – розформування двох бойових підрозділів УДО, які виконували завдання на кордоні Сумської області з Росією.

Крім того, за усним розпорядженням Донця, Управління держохорони передало всі вибухові речовини і вибухові пристрої на зберігання в СБУ, “тим самим зруйнувавши бойові можливості” УДО. Зокрема вибухівку відібрали у кінологів, які тренували собак її знаходити.

“В умовах постійних спроб реалізації диверсій проти вищого керівництва держави, зазначені вище дії в.о. начальника УДО України в перспективі призведуть до того, що ворог зможе безперешкодно підготувати й реалізувати диверсію із застосуванням вибухових пристроїв щодо президента України, вищих керівників держави або представників іноземних делегацій, щодо яких здійснюється державна охорона”, – наголошується в листі.

Частину співробітників Максим Донець без пояснення причин у травні наказав перевести в резерв, фактично відсторонивши від служби, йдеться у зверненні. Їм наказано пройти медкомісію, а деяких перевели в департамент, який займається, серед іншого, чищенням біотуалетів на блокпостах. Серед переведених туди – люди рівня полковників і начальників відділів.

Підписанти вважають, що це розпорядження незаконне, і викликане “особистою неприязню до певного кола підлеглих”.

Також офіцери-підписанти вважають, що безпідставно отримали низку стягнень – від догани до пониження у званнях за “дисциплінарні проступки” або “невиконання обов’язків”. Службового розслідування напередодні накладення стягнень не проводили.

Автори звернення просять Зеленського скасувати незаконні, на їхню думку, накази Донця і призначити легітимного начальника УДО.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Досі дрібною вважалася крадіжка на суму до 300 гривень і у разі, якщо сума була більшою, людина справді могла потрапити до в’язниці.

Крадіжки є одними з найпоширеніших злочинів в країні, особливо магазинні. Тепер за “шопліфтинг”, за викрадення майна в офісі чи установі, з автомобіля чи квартири на суму, меншу ніж три тисячі гривень, винний заплатить лише штраф.

Підписаний президентом закон спрямований не лише на гуманізацію покарання. Причина ще й у тому, що коли почалася війна і запровадили воєнний стан, парламент суттєво посилив відповідальність за ці злочини. Суди розглядали тисячі справ про дрібні крадіжки і виносили суворі вироки, не співмірні, як вважали депутати, зі скоєним.

“Особа, знаходячись в магазині “АТБ Маркет” у Мукачево, діючи умисно, знаючи, що відповідно до указу президента України від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, таємно викрала одну пляшку віскі марки “Jack Daniels” об’ємом 0,5 літра вартістю 596 грн 50 коп”.

Автор фото,УНІАН

“Особа, перебуваючи в приміщенні магазину “Продукти-289” у м.Дніпро, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану взяла з полиці плитки шоколаду ТМ “Рошен” в кількості п’ять штук, загальною вартістю 511 грн 65 коп., які сховала до внутрішньої кишені кофти”.

Це приклади із судових вироків, які наводили у парламенті під час розгляду законопроєкту. Обох осіб суди покарали ув’язненням з відстрочкою покарання, бо суми вкраденого перевищували 300 гривень.

Ще одному крадію, який у магазині “Щодня” у Рівному викрав підгузки “Huggies”, суд присудив понад три роки ув’язнення. Якби це сталося зараз, був би лише штраф.

Депутати, голосуючи за гуманізацію цих злочинів, вказували на те, що такі покарання в умовах воєнного стану є неспівмірними скоєному.

Під час розгляду законопроєкту лунала інформація про те, що у 2023 році правоохоронні органи зареєстрували понад 82 тисячі кримінальних проваджень за фактами крадіжок, до суду спрямували близько 45 тисяч. Значна частина їх – крадіжки у магазинах.

Ритейлери неохоче розповідають про обсяги крадіжок, а узагальненої інформації по Україні про це немає. Запити кільком торговельним мережам поки що лишаються без відповіді.

У той самий час заступник генерального директора “Еко Маркет” з питань безпеки Анатолій Самойленко розповів, що у їхній мережі обсяг крадіжок залишається на сталому рівні, про що свідчить рівень невидимих втрат в межах 0,3% від товарообігу, як і найменування товарів, які цуплять відвідувачі.

“У крадіїв смаки не змінюються останні роки: це алкоголь, консервація, шоколадні цукерки, масло та сири”, – каже він.

Анатолій Самойленко також заперечує поширену думку про те, що у більшості випадків крадуть ті, хто не має чого їсти, хоч такі випадки й трапляються.

“Варто розуміти, що “шопліфтингом” займається вузька категорія людей, які професійно цим займаються, а не через необхідність. Більшість людей не готові ризикувати проблемами із законом через крадіжку продуктів”, – переконаний представник “Еко Маркету”.

Через цю причину, вважає Анатолій Самойленко, декриміналізація покарання за крадіжки не призведе до їх зростання. Він також нагадує, що ухвалений закон передбачає збільшення штрафів у разі адміністративного покарання.

Парламент справді підвищив розміри штрафів за крадіжки. Згідно з законом, залежно від суми вкраденого, штрафи становитимуть від 850 до 5100 гривень, за повторну крадіжку – від 8500 до 17000 гривень.

Правоохоронці, які ведуть кримінальні провадження, вважають декриміналізацію кроком до справедливості.

“Закон має на меті встановити більш справедливу та пропорційну відповідність за вчинення дрібної крадіжки”, – заявив заступник міністра внутрішніх справ Богдан Драп’ятий.

Поки що у поліції не кажуть, чи очікують вони зростання кількості крадіжок після послаблення покарання за такі злочини.

Автор фото,Getty Images

Однак радник юридичної фірми “Ілляшев та Партнери” Костянтин Кривенко вважає, що декриміналізація крадіжки у незначних розмірах навряд чи негативно вплине на загальну криміногенну ситуацію в Україні.

Він каже, що штрафи є більш дієвим механізмом покарання і мають більшу виховну функцію, аніж позбавлення волі, нехай навіть умовним терміном.

Окрім того, Костянтин Кривенко зауважує, що процедура притягнення до кримінальної відповідальності набагато складніша і потребує більше часу і ресурсів правоохоронців, аніж адміністративна, тому новий закон позитивно позначиться на їхній роботі.

“Правоохоронці зможуть фокусуватися на більш значних кримінальних правопорушеннях, ніж крадіжка пакунка памперсів чи пляшки горілки у магазині”, – каже правник у коментарі.