Повідомлення обірвалося на середині. Щоб виконати запит коректно, потрібен повний текст-основа, після слів “Пишіть текст на основі цього тексту: …”.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Танки обстрілюють бліндажі та окопи, допомагають ворогу йти в атаку та проривати лінію оборони, а бойові машини забезпечують швидке переміщення солдатів і знищують піхоту. Ця техніка заважає нашим військовим захищати території, особливо на складних ділянках фронту”, — повідомив Федоров, наголосивши на важливості своєчасної інформації для українських силовиків.

Міністр також уточнив, яку саме техніку слід фіксувати та передавати через чатбот:

Федоров також звернув увагу на важливість безпеки під час збору інформації. Він закликав не фотографувати техніку, якщо є ризик бути поміченим ворогом. “Пам’ятайте про безпеку! Фотографуйте лише в разі, якщо впевнені, що поряд немає жодних загроз. Одразу видаляйте переписку з чатботом, фотографії та очищайте папку ‘Видалене’ і кеш месенджера”, — зазначив він.

Протягом 2025 року суди Полтавської області ухвалили 68 обвинувальних вироків у справах, пов’язаних з ухиленням від мобілізації. У всіх випадках мова йде про чоловіків, які не прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для подальшого направлення до військових частин або навчальних центрів. Інформацію про результати розгляду справ підтвердили у Полтавському обласному ТЦК та СП, підкресливши, що питання мобілізаційної дисципліни залишалося пріоритетним у діяльності відомства.

За даними центру, 27 осіб отримали реальні строки позбавлення волі. Два з цих вироків були ухвалені після апеляційних подань прокуратури, яка наполягала на посиленні покарання через систематичне нехтування громадянськими та службовими обов’язками. Інші вироки передбачали різні види обмежень або умовного засудження, залежно від обставин справи та поведінки підсудних.

Крім того, Полтавський апеляційний суд скасував три вироки судів першої інстанції, якими обвинуваченим було призначено умовне покарання. За результатами повторного розгляду засудженим призначили по три роки реального позбавлення волі.

У Полтавському обласному ТЦК та СП наголосили, що територіальні центри не здійснюють досудове розслідування і не ухвалюють судових рішень. Їхня функція полягає у фіксації фактів порушень законодавства про мобілізацію та передачі відповідних матеріалів правоохоронним органам.

Також у ТЦК підкреслили, що ухилення від мобілізації є кримінальним правопорушенням, а призначення умовного терміну не звільняє особу від виконання обов’язку щодо проходження військової служби в межах чинного законодавства.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.