Повінь у Чехії знищила харківську фірму, яка пережила російські обстріли

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив у своєму ексклюзивному відеозверненні фактично об'єктивні дані, що складають звіт у понад 250 сторінок, щодо нападів, що спрямовані на УПЦ, її сакральні споруди, а також на її духовенство. Відзначивши загрозу, яку несе законопроект 8371, спрямований на заборону діяльності УПЦ, адвокат закликав українську владу утриматися від подальшого розгляду цього закону. Він однозначно зазначив, що цей законопроект виражає мову ненависті та може призвести до поділу суспільства. Амстердам відзначив, що УПЦ ніким не контролюється, зокрема, не має зв'язку з Московським патріархатом, і привів відомі слова митрополита Київського Онуфрія щодо позиції церкви стосовно ідеології "русского мира". Адвокат відзначив також, що УПЦ є активним захисником держави України та закликав до підтримки України з боку США, вважаючи це критично важливим не лише для України, але і для міжнародного порядку, зокрема після подій у Кабулі та Києві.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Роберт Амстердам, як адвокат Української Православної Церкви, виклав перед громадськістю об'єктивні дані і факти про напади на церковні споруди та духовенство, зібравши звіт у понад 250 сторінок.

• Заклик до влади України утриматися від подальшого розгляду законопроекту 8371, який може призвести до поділу суспільства та порушення свободи віросповідання.

• УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і виступає проти ідеології "русского мира".

• УПЦ активно підтримує державу Україна та закликає до її захисту.

• Роберт Амстердам звернувся до США з закликом підтримати Україну, підкреслюючи важливість міжнародної підтримки в умовах загострення конфлікту.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук і старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. За її словами, такі відмови зумовлені страхом європейських лікарень перед інфекціями, які неможливо вилікувати доступними засобами.

Мошинець пояснила, що в європейських медичних установах використовують нові антибіотики для лікування резистентних штамів, однак українські бактерії вже встигли стати стійкими навіть до таких сучасних препаратів, зокрема до цефідероколу — одного з найновіших антибіотиків. Це змушує європейські клініки скорочувати програми реабілітації для українських військових і пацієнтів, оскільки ризик поширення небезпечних бактерій надто високий.

На думку мікробіологині, Україна повинна негайно реагувати на цю проблему, незважаючи на складнощі, пов’язані з війною та економічною кризою. Фармацевтичні компанії не реєструють нові антибіотики в Україні через високу частоту появи резистентних інфекцій, що створює замкнене коло.

«Міністерство охорони здоров’я звинувачує пацієнтів у неконтрольованому використанні антибіотиків, але проблема криється не тільки в амбулаторних випадках, а передусім у госпітальних інфекціях», — підкреслила Мошинець. Вона зазначила, що уникнути госпітальних інфекцій неможливо, однак їх можна мінімізувати за допомогою суворого інфекційного контролю, як це роблять у країнах Заходу.

Тим часом світова преса занепокоєна розвитком ситуації. Видання The Sunday Times опублікувало статтю під заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі згадується дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету Крістіана Рісбека, яке включало аналіз зразків від 141 пацієнта, що проходили лікування в українських клініках. Результати свідчать про серйозні загрози, пов’язані з поширенням резистентних інфекцій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Боровський підкреслив, що війна і бойові дії створюють серйозне психологічне навантаження на військових, і багато хто просто не витримує цього стресу. “95% випадків СЗЧ, про які я чув, – це конфлікт між гоноровим бійцем та самодурнем командиром”, – розповів юрист. Він зауважив, що досвідчені військові можуть стикатися з наказами, які їм видають молодші команди, що призводить до напружених ситуацій.

Командири, у свою чергу, використовують свої повноваження для запису бійців у списки тих, хто відмовляється виконувати накази, що, на думку Боровського, створює штучні конфлікти. “Найчастіше ця ситуація штучно створена командиром”, – додав він. Часто конфлікти виникають між молодими командирами та досвідченими солдатами, які воюють з 2014 року.

Недавні події вказують на серйозні проблеми в управлінні військовими частинами. Наприклад, військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Гнезділов публічно заявив про свій вихід із частини та подальший виїзд до Києва, після чого його затримали правоохоронці.

Днями Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12095, який передбачає зміни у законодавстві щодо покарань за СЗЧ. Згідно з новими нормами, військовослужбовці, які вперше залишили частину або дезертирували, але добровільно повернулися, можуть продовжити військову службу без покарання.

Цей проект є довгоочікуваним для киян, особливо для мешканців густонаселеного району Виноградар, який давно потребує покращення транспортного сполучення з центром міста. Розширення метрополітену не лише покращить мобільність громадян, але й сприятиме розвантаженню наземного транспорту, що позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.

У Києві, як і раніше, хочуть витратити на будівництво метро майже 14 млрд гривень.

ТОВ “Група компаній Автострада” зобов’язалася завершити проєкт до 30 грудня 2026 року за умови стабільного фінансування.

Нагадаємо, у грудні метрополітен через суд розірвав договір із попереднім підрядником через зрив термінів будівництва. Нові станції метро “Мостицька” і “Проспект Правди” почали будувати 2019 року й обіцяли відкрити в грудні 2021 року.