Повінь у Чехії знищила харківську фірму, яка пережила російські обстріли

Згідно з оцінками члена оборонного комітету, законопроект про посилення мобілізації найімовірніше буде завершено з поданими поправками до 10-15 березня за оптимістичного сценарію, а за песимістичного — до 20 березня. Подано понад 4 тисячі правок, які було об’єднано в 16 блоків. Усі вони вже були розглянуті на комітеті, фіналізовані перехідні та прикінцеві положення, і далі будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні напрямки розгляду включають:

• Скасування обмежень конституційних прав і свобод ухильників, включаючи обмеження на керування транспортними засобами.

• Перетворення електронного кабінету призовника на право, а не обов'язок.

• Уточнення повноважень органів влади, місцевого самоврядування та підприємств у мобілізаційних заходах.

• Забезпечення участі поліції у повідомленні громадян за зверненням Територіальних Центрів Комплектування, а також передача поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік.

• Проведення перегляду у ВЛК громадян, які стали інвалідами II і III групи з початку вторгнення РФ або були визнані обмежено придатними до військової служби.

• Прийняття механізму обчислення ухильників, а також можливість мобілізувати деяких засуджених або осіб, які відбувають покарання.

• Визначення строку демобілізації після 36 місяців служби, а також збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.

Очікується, що прийняття цих поправок зміцнить механізми мобілізації та забезпечить більш ефективну готовність українських військ до потенційних загроз.

Законопроект про посилення мобілізації, розгляд якого ведеться у Верховній Раді, очікується, що буде завершено до середини березня. Поправки до законопроекту було розділено на 16 блоків, після чого вони були розглянуті на комітеті. Зараз обговорюються з авторами поправок. Основні аспекти розгляду стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи ухильників, перетворення електронного кабінету призовника на право, а також уточнення повноважень органів влади та місцевого самоврядування у мобілізаційних заходах. Поліція також отримає більше повноважень у співпраці з Територіальними Центрами Комплектування. Очікується, що прийняття цих поправок сприятиме покращенню механізмів мобілізації та підвищить готовність українських військ до потенційних загроз.

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

На сучасному етапі розвитку ринку нерухомості Києва можна відзначити значний ріст вартості житла, що створює нові виклики для всіх учасників цього ринку. Протягом останніх місяців спостерігається стрімке зростання цін на квартири, що вимагає уважного аналізу та розуміння тенденцій у кожному районі столиці. На вторинному ринку міста помітно підвищилися ціни на житло за останні півроку, в результаті чого середня вартість квадратного метра зросла на практично 5 000 гривень, піднімаючись з 52 771 до 57 730 гривень.

Аналізуючи ситуацію за районами, варто зазначити значні відмінності в ціновій політиці. Наприклад, середня вартість квадратного метра житла може коливатися від 42 654 до 85 791 гривень в залежності від місця розташування. Найбільш доступним для покупців виявився Деснянський район, де ціна за квадратний метр становить 42 654 гривень. У той же час, найвищі ціни зафіксовані в Печерському районі, де вартість "квадрату" досягає середньої позначки в 85 791 гривень.

Найбільш популярними серед покупців є однокімнатні квартири, проте їх вартість значно варіюється в залежності від району. Так, в середньому ціна за "квадрат" для однокімнатних квартир становить 54 000 гривень, проте в найбільш доступних районах ця цифра може бути істотно нижчою.

Варто відзначити, що в найдешевших сегментах ринку знайти доступні пропозиції може бути складніше, оскільки кількість оголошень з цінами нижче 15 000 гривень за "квадрат" складає лише 0,1%. Такі дані свідчать про загальний тренд зростання цін на житло у місті та необхідність обережного аналізу для покупців та інвесторів.

У висновках можна підкреслити ключові моменти статті та зробити висновки на їхньому основі:

• Ринок нерухомості в Києві переживає активний етап змін, пов’язаний із стрімким зростанням цін на квартири.

• Цінова політика різних районів столиці значно відрізняється, відображаючи різні рівні попиту та пропозиції.

• Найдешевші квартири знаходяться в Деснянському районі, тоді як найвищі ціни спостерігаються в Печерському.

• Однокімнатні квартири є найбільш популярними серед покупців, але їхня вартість сильно залежить від району розташування.

• У найдешевших сегментах ринку доступні пропозиції є рідкісні, що відображає загальний тренд зростання цін у місті.

Отже, висновки свідчать про важливість докладного аналізу для покупців та інвесторів на ринку нерухомості в Києві, а також про необхідність уважності при визначенні стратегій покупки та продажу житла.