Повінь у Чехії знищила харківську фірму, яка пережила російські обстріли

Високошановна Верховна Рада України з великою відповідальністю та обґрунтованим рішучим кроком схвалила законопроект №10427-1, ініціативу до якого з великою метою висунув народний депутат від народу, Степан Чернявський. Цей історичний момент отримав широку підтримку 291 парламентарієм, що відображає єдність і рішучість у вирішенні критично важливих питань для держави.

Мета цього закону є надзвичайно важливою та актуальною, зокрема в контексті воєнного конфлікту та після його завершення на протязі трьох років. Закон передбачає не лише забезпечення ресурсних потреб промисловості, а й реальну підтримку сектору, який має визначене стратегічне значення для країни.

Особливу увагу заслуговує спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику в Україні, що відкриває шлях до ефективного виробництва пороху. Це сприяє не лише розвитку промисловості, а й забезпечує безпеку та захищеність держави. Закон також забезпечує спрощення процедур державної реєстрації сортів бавовнику та реєстрації прав на них, що є важливим кроком у створенні сприятливих умов для розвитку сільського господарства.

Не можна не відзначити важливий внесок і активну підтримку народного депутата Степана Чернявського у вирішенні цієї стратегічно важливої справи. Його слова про важливість цього закону та його вплив на економіку, сільське господарство та оборонний сектор України не можуть не вражати.

Прийняття цього закону є кроком вперед у становленні міцної, ефективної та конкурентоспроможної України, що готова відстояти свої інтереси та забезпечити свою безпеку.

У висновку слід зазначити, що прийнятий Закон про бавовник є важливим кроком для України в контексті забезпечення ресурсів промисловості, особливо в умовах воєнного конфлікту. Спрощення ввезення та обігу сортів бавовнику сприятиме розвитку виробництва пороху та забезпечить безпеку країни. Підтримка закону народним депутатом Степаном Чернявським відображає рішучість та обґрунтованість у вирішенні стратегічно важливих питань. Прийняття цього закону стане важливим кроком у зміцненні економіки та забезпеченні безпеки країни.

У нинішній момент у країні наростає обговорення можливого збільшення податкового навантаження на громадян та підприємства. Зокрема, Міністерство фінансів розглядає новий законопроект, що передбачає значне підвищення ставок податку на додану вартість (ПДВ) та військового збору. Ці кроки мають на меті збільшення доходів державного бюджету для забезпечення фінансування важливих галузей та соціальних програм.

Високі ставки ПДВ та військового збору можуть негативно позначитися на фінансовому становищі бізнесу та споживчій активності населення. Підприємства можуть змушені будуть перенести витрати на оподаткування на ціни товарів і послуг, що призведе до зростання вартості життя для громадян. Крім того, це може вплинути на конкурентоспроможність українських товарів на міжнародному ринку.

З іншого боку, прибуток від збільшення податкових надходжень може бути використаний для реалізації стратегічних проектів у сфері інфраструктури, освіти, охорони здоров'я та інших сфер, що сприятиме загальному підвищенню рівня життя громадян.

Таким чином, підвищення податків в Україні є складною та багатогранною проблемою, яка потребує уважного аналізу всіх можливих наслідків. Вирішення цього питання вимагатиме балансу між потребами держави у фінансовій стабільності та захистом інтересів громадян та бізнесу.

Згідно з попередніми даними, ПДВ може зрости до 22-23% (замість нинішніх 20%), а військовий збір — до 5% (зараз 1,5%). Нововведення також торкнуться фізичних осіб-підприємців першої групи, які наразі платять тільки єдиний податок.

Причина закручування податкових гайок лежить на поверхні – у бюджеті не вистачає грошей. Глава Мінфіну Сергій Марченко оцінює бюджетну діру приблизно в 5 млрд доларів (а це понад 200 млрд гривень). Але звучать ще більші цифри.

ПДВ – бюджетоутворюючий податок, він закладений у цінники практично на всі товари і послуги. Тому збільшення податку на додану вартість одразу ж ляже на гаманці українців. Причому, як прогнозують експерти, запуститься маховик подорожчання – в реальності ціни зростуть не на 2-3%, а, мінімум, на 5%. А ліки і зовсім можуть подорожчати на рекордні 15%. Військовий збір – це не тільки податок «із зарплат». Його платять, наприклад, при купівлі-продажу авто і квартир. І кожен додатковий відсоток податку там – це великі гроші.

Але збільшення ПДВ і військового збору – далеко не єдині податкові нововведення, які готує влада.

На низькому старті, наприклад, підвищення акцизів на паливо, яке може відбутися вже з 1 липня.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Відповідно до статті 8 закону України “Про оборону України”, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України постановляю: (…) увести до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача Гаврилюка Івана Юрійовича – першого заступника міністра оборони України”, – ідеться в указі.

Іван Гаврилюк був призначений на посаду заступника міністра оборони в жовтні 2023-го року. До цього він із вересня 2022-го року був заступником головного інспектора МО.

17 травня Кабмін звільнив заступника міністра оборони Івана Гаврилюка і призначив його першим заступником цього ж відомства.

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.