Повний розклад матчів збірної України з футболу на 2025 рік

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Україна розвиває стратегії управління великим обсягом відходів, що виникли внаслідок руйнувань, перевищивших 600 тисяч тонн. Заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів, Олександр Краснолуцький, повідомив про це під час засідання Комітету Верховної Ради з екологічної політики та природокористування на Харківщині. Уряд схвалив порядок утилізації відходів та залучає міжнародних партнерів, зокрема Японське агентство міжнародного співробітництва (JICA), для отримання необхідного обладнання. На Харківщині розпочата сміттєва реформа, яка передбачає будівництво 8 сміттєпереробних заводів, з метою досягнення 100% переробки побутових відходів. Законодавство, зокрема Закон №2320-IX "Про управління відходами", забезпечує захист інвесторів і стимулює зелену трансформацію. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами для створення зелених інвестиційних пріоритетів та екологічної стійкості країни.

Україна зіткнулася зі значним обсягом відходів, які виникли внаслідок руйнувань під час війни, перевищивши 600 тисяч тонн. Держава активно розробляє стратегії управління цими відходами та залучає міжнародних партнерів для отримання необхідного обладнання та підтримки. Сміттєва реформа на Харківщині, разом з будівництвом сміттєпереробних заводів, стане важливим кроком у досягненні повного перероблення побутових відходів у регіоні. Законодавче забезпечення, як Закон №2320-IX "Про управління відходами", сприятиме захисту інвесторів та зеленій трансформації країни. Співпраця з міжнародними партнерами спрямована на створення зелених інвестиційних пріоритетів та забезпечення екологічної стійкості України.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави майна, що належало родині померлого колишнього керівника Державної екологічної інспекції Карпатського округу Миколи Ладовського. Загальна вартість активів, визнаних необґрунтованими, перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідне судове рішення було винесене 12 січня 2026 року за результатами розгляду матеріалів, підготовлених Державним бюро розслідувань у взаємодії з Національним агентством з питань запобігання корупції.

У ході перевірки було встановлено суттєву невідповідність між офіційними доходами посадовця та вартістю майна, яким користувалися він і члени його родини. Йшлося про нерухомість, земельні ділянки та інші цінні активи, походження яких не вдалося підтвердити законними джерелами доходів. Саме ці обставини стали підставою для звернення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до суду з вимогою застосувати механізм цивільної конфіскації.

Йдеться про три квартири та нежитлове приміщення в центральних районах Івано-Франківська, а також два автомобілі преміумкласу — Volkswagen Touareg 2021 року випуску та Mercedes-Benz G 63 AMG 2023 року. Усі ці активи суд визнав такими, що не мають підтвердженого законного походження.

Микола Ладовський помер у ніч на 20 березня 2025 року. Після його смерті кримінальне провадження було закрито, однак це не зупинило процес цивільної конфіскації. ДБР ініціювало окрему процедуру стягнення незаконно набутого майна, яка дозволяє повернути активи державі незалежно від смерті фігуранта справи.

Це рішення стало одним із перших прикладів застосування механізму конфіскації необґрунтованих активів щодо родини померлого високопосадовця та демонструє можливість повернення державі коштів навіть у випадках, коли особа уникла кримінальної відповідальності через смерть.