Пожежа в центрі Києва: склад ресторану Мусафір загорівся в житловому будинку

З 2017 року в Україні поступово підвищуються вимоги до стажу для отримання пенсії за віком. Це частина реформ, спрямованих на забезпечення стабільності пенсійної системи та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів.

Вимоги до стажу у 2024 році

У поточному році, щоб вийти на пенсію у 60 років, необхідно мати мінімум 31 рік стажу. Це підвищення вимог ставить перед багатьма громадянами виклик, оскільки їм необхідно буде довше працювати для досягнення необхідного стажу.

Плани на майбутнє

До 2028 року вимоги до стажу зростуть до 35 років. Це означає, що громадяни, які не зможуть накопичити необхідний стаж, будуть змушені працювати довше, досягаючи віку 63 або 65 років для отримання пенсії.

Вплив на громадян

Ці зміни мають значний вплив на громадян. Для багатьох людей, які не змогли забезпечити безперервний трудовий стаж через різні обставини, такі як тривала безробітність, необхідність догляду за сім'єю або проблеми зі здоров'ям, нові вимоги можуть створити додаткові труднощі. Людям доведеться переглядати свої плани на пенсійне забезпечення і, можливо, шукати додаткові можливості для працевлаштування.

Адаптація до нових умов

Для адаптації до нових умов уряд і роботодавці повинні сприяти створенню робочих місць, які враховують потреби людей старшого віку. Це може включати гнучкі робочі графіки, можливості для перекваліфікації та підвищення кваліфікації, а також заходи з охорони праці, щоб зменшити фізичні навантаження на працівників.

Підтримка від держави

Держава також має забезпечити належну підтримку для громадян, які не можуть досягти необхідного стажу з об'єктивних причин. Це можуть бути соціальні програми, спрямовані на підтримку тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах, а також заходи для покращення доступу до медичних і соціальних послуг.

Висновок

Підвищення вимог до стажу для виходу на пенсію є частиною ширшої стратегії з реформування пенсійної системи в Україні. Хоча ці зміни можуть створити додаткові труднощі для багатьох громадян, вони також спрямовані на забезпечення фінансової стабільності системи пенсійного забезпечення та підвищення рівня соціального захисту пенсіонерів у довгостроковій перспективі. Важливо, щоб держава та суспільство працювали разом для пом'якшення негативних наслідків цих змін і підтримки громадян у перехідний період.

Особливу важливість набуває не лише факт наявності стажу, а й платежі у пенсійний фонд заробітної плати протягом цього періоду. Для багатьох українців ця зміна вимог стала несподіванкою. Наприклад, мешканка Дніпра Світлана, яка працювала неофіційно в продуктовому магазині протягом 20 років, офіційно оформилася тільки в 2017 році.

«Мені не вистачить стажу. Що робити? Продовжувати працювати», – розповіла вона. Відповідно до її обчислень, якби вона не оформилася офіційно вчасно, їй довелося б працювати до 63 років замість 60, щоб отримати пенсію.

Наразі складно оцінити, скільки українців не зможуть вийти на пенсію у віці 60 років у 2028 році. Ситуація з пандемією коронавірусу та повномасштабною війною значно вплинула на ринок праці та пенсійну систему. Відповідно до попередніх підрахунків, у 2028 році пенсію у віці 60 років не зможуть отримати 45% українців, з них 5% будуть працювати до 65 років.

Однак старша наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко зауважує, що точних прогнозів щодо кількості осіб, які не зможуть набрати необхідний стаж, поки немає. Вона наголошує на складнощах прогнозування умов на ринку праці на наступні роки.

Нині спостерігається значне зменшення кількості пенсіонерів в Україні, що пов’язане не лише з воєнним конфліктом та окупацією, але й з загальним трендом до збільшення пенсійного віку.

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Адвокати Борисова протягом останніх 9 місяців намагалися організувати для нього направлення на МСЕК. Захист наполягає, що він має чимало хвороб і потребує постійного нагляду лікарів. А подальше утримання під вартою «завдає підозрюваному нестерпного болю та страждань».

Раніше екс-військком уже заявляв на суді, що може померти у в’язниці через проблеми з тромбами.

Водночас, за інформацією видання, зараз Борисов звільнений із ЗСУ за станом здоров’я і знятий із військового обліку. Ресурс зазначає, що в разі оформлення інвалідності та виходу із СІЗО під особисте зобов’язання, Борисов матиме право на виїзд за кордон.