ППО України: проблеми та виклики в умовах війни

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

З 17 липня 2024 року в Україні набувають чинності оновлені правила щодо мобілізації та перетину державного кордону для військовозобов'язаних громадян. Ці зміни є результатом завершення двомісячного періоду, протягом якого українці мали можливість актуалізувати свої військово-облікові дані.

Про це розповів адвокат Роман Лихачов. Згідно з нововведеннями, всі чоловіки віком від 18 до 60 років тепер повинні мати при собі військові квитки або довідки про відстрочку від мобілізації при перетині кордону. Держприкордонслужба України посилює контроль і перевіряє не лише наявність військових документів, а й їх актуальність.

За словами Лихачова, зміни в законодавстві призвели до збільшення розмірів штрафів за порушення військового обліку, які тепер можуть досягати від 17 до 25,5 тисяч гривень. Експерти наголошують на важливості своєчасного оновлення військових документів, оскільки недотримання цих правил може мати серйозні наслідки для громадян.

Нові правила також вплинуть на процедуру отримання відстрочок від мобілізації, змушуючи громадян звертатися до територіальних центрів комплектування (ТЦК) частіше для поновлення необхідних документів. Це може призвести до додаткового навантаження на ці установи, що вже працюють у напруженому режимі.

Загалом нові правила спрямовані на зміцнення контролю над виконанням військового обов’язку та краще управління людськими ресурсами у періоди підвищеної напруги. Однак вони створюють і нові виклики як для громадян, так і для державних структур, які зобов’язані адаптуватися до нових вимог законодавства.

Українська політична арена знову огортається хмарами нестабільності, що викликає серйозну тривогу серед керівництва країни. Недавно президент Володимир Зеленський разом з представниками правоохоронних органів та спецслужб висловили обурення щодо загрози можливого державного перевороту. За словами спікера Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Андрія Юсова, Росія налагоджує активні заходи з дестабілізації ситуації, купуючи українські телеграм-канали та створюючи тисячі фейкових акаунтів для ботів. Все це свідчить про новий етап інформаційної війни Росії проти України.

Згідно з опублікованим матеріалом в газеті Washington Post, російські сили запустили обширну інформаційну кампанію з метою дискредитації президента Зеленського. Серед відомих журналістів акцентується увага на зв'язку російського Інформаційно-психологічного центру "Дев'ятий вал" з організацією провокацій проти України. Відомо, що цей центр має на меті посилення позицій Росії у відносинах з ЄС та США, а також намагається вплинути на публічну думку стосовно переговорів з Росією та розподілу уваги до України.

Аналізуючи діяльність російського Інформаційно-психологічного центру, не можна виключити його участь у плануванні "дискредитації влади" в Україні. Раніше російські структури активно пропагували розкол між Офісом Президента та військовими та розповсюджували претензії Заходу до України. Ймовірно, вони також брали участь у плануванні можливого державного перевороту з метою поглиблення хаосу, що може призвести до розпаду фронту та втрати Україною своєї незалежності та суверенітету.

У висновку можна зазначити, що ситуація в Україні набуває все більшої напруженості через можливий державний переворот та активні дії Росії щодо дестабілізації політичної та інформаційної ситуації в країні. Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, набуває нових розмірів через використання телеграм-каналів, соціальних мереж та інших медіа-платформ для поширення дезінформації та дестабілізації ситуації. Важливою є увага та реакція українських владних структур на ці загрози та прийняття відповідних заходів для захисту національних інтересів та державної безпеки.

Поки українці змушені стикатися з подорожчанням електроенергії та обмеженнями у її постачанні, а економіка переживає важкі часи, ситуація з фінансовими статками деяких посадовців викликає обурення та запитання. Одним з таких випадків став новий фінансовий звіт Костянтина Ущаповського, члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав на наявність майже 837 000 доларів США грошових активів, елітного годинника та дорогого електромобіля, що стало приводом для суспільних дискусій щодо етичності таких доходів під час кризи.

Згідно з декларацією, значну частину своїх фінансових активів чиновник тримає у вигляді готівки та коштів на банківських рахунках. Сума грошових заощаджень, що перевищує 837 тисяч доларів, включає 535 000 доларів готівкою. Окрім того, в декларації зазначено, що Ущаповський володіє дорогим електромобілем та елітним годинником, що додає до його статків чималу цінність.

Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

паркомісце площею 17,3 кв. м.

Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

24 жовтня 2025 року, слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва виніс рішення, яким наклав арешт на все майно, вилучене під час обшуків на підприємствах, пов’язаних з колишнім податківцем Романом Афоновим і бізнесменом Феліксом Кусаєвим. Це рішення стосується справи №761/44359/25, яку розглядав Офіс генерального прокурора. Арешт також поширюється на два відділення АТ «АБ «РАДАБАНК» у Запоріжжі, що є частиною широкої кримінальної справи, яка охоплює схему незаконного обороту металобрухту.

За даними слідства, група осіб, до якої входили Афонов і Кусаєв, організувала злочинну схему, що функціонувала з 2020 року. Підконтрольні їм транзитно-конвертаційні підприємства займалися реєстрацією фіктивних податкових накладних на реалізацію брухту чорних і кольорових металів. Загальна сума операцій у рамках цієї афери склала понад 2 мільярди гривень. Такі махінації дозволяли учасникам схеми незаконно отримувати податкові пільги та ухилятись від сплати податків, наносячи суттєву шкоду державному бюджету України.

Для легалізації походження металобрухту організатори складали акти приймання-передачі від фізичних осіб, які фактично не займалися заготівлею та не мали доступу до банківських рахунків, на які надходили кошти.

Надалі безготівкові кошти дробилися на рахунки підконтрольних фізичних та юридичних осіб і обготівковувалися у банках та через банкомати за допомогою платіжних карток. Слідство зазначає, що до схеми могли бути причетні й посадові особи банківських установ.

Судовий арешт покликаний забезпечити збереження активів до завершення досудового розслідування та розгляду справи в суді.