Працівники “Ощадбанку” організували схему з крадіжки коштів клієнтів

Поки Міністерство охорони здоров’я звітує про впровадження реформ, розширення програм скринінгу та підвищення доступності медичних послуг, у професійному середовищі дедалі активніше обговорюється інше питання — наскільки відкритими та конкурентними залишаються державні закупівлі лікарських засобів. Особливу увагу привертає діяльність великих фармацевтичних виробників, які співпрацюють із державою, зокрема в оборонному секторі, де обсяги контрактів вимірюються сотнями мільйонів гривень.

Одним із ключових гравців ринку є АТ «Фармак» — компанія, що входить до числа найбільших виробників лікарських засобів в Україні та активно взаємодіє з державними замовниками. За підсумками 2024 року підприємство задекларувало 1,62 млрд грн чистого прибутку. Водночас, за наявною інформацією, понад 844 млн грн із цієї суми забезпечили контракти з державними структурами, серед яких — госпіталі Міністерства оборони та підрозділи МВС. Така структура доходів закономірно викликає підвищений інтерес до механізмів формування цін, умов тендерів і рівня конкуренції під час відбору постачальників.

Аналіз окремих закупівель свідчить про різницю між цінами для державних установ і роздрібним ринком. Зокрема, ін’єкційний препарат «Тріомбраст» закуповувався державним військовим клінічним госпіталем по 597 грн за упаковку, тоді як у роздрібних мережах його ціна стартувала від 423 грн. Подібна ситуація зафіксована щодо крему «Ліпстер», таблеток «Аторвакор» та препарату «Аладин-Фармак», де вартість для армії, за даними контрактів, перевищувала середньоринкові показники у півтора–три рази.

Ключову роль у ланцюгу постачання відіграють великі дистриб’ютори — «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Їхню узгоджену поведінку в попередні роки досліджував Антимонопольний комітет. Експерти ринку вказують на механізм так званих «актів зменшення вартості» між виробником і посередником. Така модель дозволяє формально декларувати зниження ціни, водночас залишаючи значну частину націнки — від 25 до 70% — у структурі дистриб’ютора.

Додаткову увагу привертає корпоративна структура компанії. Власність через кіпрську Farmak Group Limited та наявність афілійованих підприємств у Центральній Азії створюють можливості для оптимізації податкового навантаження та перерозподілу фінансових потоків між юрисдикціями. Саме ці аспекти, за словами фахівців з фінансового моніторингу, потребують ретельного аудиту.

Водночас у відкритих джерелах фігурує інформація про низку кримінальних проваджень, пов’язаних із діяльністю компанії та її контрактами. Попри це, виробничі потужності продовжують розширюватися, зокрема у Києві та Шостці.

Ситуація на фармринку демонструє системну проблему: в умовах війни державні закупівлі стають одним із ключових джерел доходу для великих виробників і дистриб’юторів. Питання полягає не лише в окремих контрактах, а в механізмах ціноутворення, які формують навантаження на бюджет.

Експерти наголошують: без повної прозорості ланцюгів постачання, аудиту контрактів і публічного контролю державні витрати на медицину ризикують перетворитися на інструмент перерозподілу коштів на користь обмеженого кола гравців.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Журналісти з’ясували, що іспанська фірма Bilderberg Consulting Financiero, якою володіє син Гладковського – Михайло, у квітні 2022-го року придбала земельну ділянку в елітному поселенні La Zagaleta у провінції Малага на південному узбережжі Іспанії.

Згідно з оголошеннями, ціна за ділянку аналогічною площею з проєктуванням вілли може сягати 2,5 млн євро. Ще близько 4,5 млн євро може коштувати саме будівництво.

На супутникових знімках видно, що на території тривають роботи зі зведення будівлі – стоїть будівельний кран та фундамент майбутнього маєтку. Імовірно, це буде кількарівнева вілла. Журналісти, судячи з фото з супутника, припускають, що будівельні роботи почалися у червні 2022 року.

У 2016 році “Схеми” розповідали, що Гладковський-старший має іншу віллу в цій провінції (як і колишній президент України Петро Порошенко та його політичний соратник Ігор Кононенко). Нова ж ділянка – в 15 хвилинах їзди звідти. А її площа – 4 328 квадратних метрів, тобто майже пів гектара.

Михайло Гладковський в Україні є співвласником декількох компаній. Акціонером іспанської Bilderberg Consulting Financiero він став за пів року до придбання земельної ділянки – у грудні 2021 року.

Довідка: Олег Гладковський (Свинарчук до 2014 року) був одним із головних бізнес-партнерів п’ятого президента України Петра Порошенка. Він керував корпорацією “Богдан”, частку в якій мав і Порошенко. Гладковський обіймав посаду першого заступника секретаря РНБО з 2015 до 2019 року.

Нагадаємо: 17 жовтня 2019 року НАБУ затримало Олега Гладковського за підозрою в зловживанні службовим становищем (ч.2 ст. 364 КК України). Він намагався вилетіти з України з родиною. Корпораціія “Богдан” заявила, що Гладковський мав летіти на відкриття виставки Bus world 2019 до Брюсселю. 21 жовтня Олег Гладковський вийшов з-під варти після внесення застави.

Видання “Bihus.info” у лютому-березні 2019 року оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. За даними журналістів, постачання контрабандних російських деталей за завищеними цінами організував 22-річний син Гладковського Ігор. Його батько нібито щонайменше один раз отримував “відкат” у 30 тисяч доларів з цієї схеми, а усі слідчі органи, включно з НАБУ, “зливали” справи по Гладковському за хабарі.

Після резонансного журналістського розслідування НАБУ відкрило провадження “за фактом заволодіння грошовими коштами державного бюджету України та державних підприємств”.

21 грудня 2020 року НАБУ та САП повідомили про підозру в одержанні 950 тисяч гривень хабаря Ігорю Гладковському, а 28 грудня справа пішла до суду.

З початку повномасштабної війни, за даними журналістів “Української правди” Олег Гладковський декілька разів виїжджав з України. Підставою для виїздів була гуманітарна допомога.

У квітні 2024 року Вищий антикорупційний суд оголосив Гладковського-старшого у розшук.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Кшиштоф Гавковський, віцепрем’єр-міністр Польщі, заявив, що пропозиції щодо збиття російських ракет і дронів над територією України, які прямують у бік Польщі, можуть бути спробою втягнути Польщу в конфлікт. Він наголосив, що такі дії розцінюватимуться як прямий військовий крок, і що Польща ризикує опинитися у прямому протистоянні з росією. Гавковський підкреслив, що президент Зеленський нібито навмисно намагається «втягнути» Польщу у війну з росією.

Віцепрем’єр також вказав, що Польща очікує від України більшої вдячності за допомогу та співпрацю, яку Польща надає з початку повномасштабного вторгнення росії. Це висловлювання стало резонансним, викликавши швидку реакцію Києва.

МЗС України оперативно виступило із заявою, наголосивши, що слова Гавковського є безпідставними і не відповідають реальності. У відомстві підкреслили, що збиття російських ракет і дронів, які рухаються в напрямку Польщі, є не тільки питанням захисту України, але й частиною забезпечення безпеки самої Польщі та її громадян.

МЗС нагадало, що росія неодноразово порушувала повітряний простір Польщі та здійснювала кібератаки, а також провокації проти країн НАТО. Таким чином, Україна діє як «бар’єр» для агресії росії, запобігаючи можливому поширенню конфлікту на інші країни Європи.

“Говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну є неприйнятним,” – йдеться в заяві. МЗС переконане, що Україна захищає не лише свою територію, а й загальний європейський простір безпеки, частиною якого є Польща.

З моменту початку повномасштабної війни Польща стала одним із найважливіших союзників України. Вона не лише прийняла сотні тисяч українських біженців, але й активно підтримує Україну політично, економічно та військово. Це стало ключовим фактором у формуванні українсько-польських відносин і підкреслило важливість солідарності між країнами.

У заяві МЗС України наголосили, що Україна прагне зміцнювати солідарність із Польщею та очікує такої ж підтримки від польської сторони. “Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним ворогом та відновлення справедливого миру,” – підкреслили в українському відомстві.

Україна вважає, що спільні зусилля у протидії російській агресії є єдиним шляхом досягнення миру і безпеки в регіоні. Сили оборони України вже зупинили наступ росії та не дозволяють розширити зону конфлікту на інші держави. У цьому контексті Україна закликає Польщу зберігати єдність, що є ключовим чинником у боротьбі з російською загрозою.