Правоохоронці розслідують масштабну корупційну схему постачання неякісної молочної продукції для ЗСУ

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення про стягнення з приватного підприємця штрафу у розмірі понад 400 тисяч гривень через порушення умов договору щодо постачання квадрокоптерів для потреб Сил оборони України. Позов подала Окружна прокуратура міста Хмельницького після встановлення факту невиконання зобов’язань, прописаних у контракті.

Під час судового розгляду було підтверджено, що у березні 2025 року виконавчий комітет Хмельницької міської ради підписав із підприємцем угоду на поставку партії сучасних безпілотних літальних апаратів. Ці дрони мали бути передані військовим у чітко визначені строки, оскільки вони відіграють важливу роль у підвищенні ефективності розвідки, коригуванні вогню та забезпеченні підрозділів актуальною інформацією на лінії фронту. Втім, постачальник не виконав договірні умови, що створило ризики для забезпечення окремих частин потрібним обладнанням.

Попри взяті зобов’язання, постачальник не передав квадрокоптери у встановлені договором строки. Крім того, про неможливість виконати поставку він повідомив замовника лише після значного прострочення термінів.

Прокуратура, діючи в інтересах держави, звернулася до суду з вимогою стягнути штраф і пеню за зрив постачання техніки для українського війська. Суд повністю підтримав її позицію.

У результаті бюджет Хмельницької міської громади отримає понад 400 тисяч гривень.

Російська сторона публічно відкинула ініціативу Сполучених Штатів щодо можливого міжнародного або спільного управління Запорізькою атомною електростанцією в рамках потенційного мирного врегулювання війни проти України. Така позиція вкотре продемонструвала небажання Кремля йти на компроміси у питаннях, які він вважає стратегічними та символічно важливими.

Запорізька АЕС залишається одним із найбільш небезпечних вузлів війни, адже будь-які інциденти на об’єкті можуть мати наслідки далеко за межами регіону. Саме тому західні партнери України неодноразово наголошували на необхідності деполітизації станції та передачі її під нейтральний контроль із залученням міжнародних інституцій. Ідея Вашингтона передбачала зниження ризиків для цивільного населення та створення передумов для ширших домовленостей у сфері безпеки.

Крім того, російська сторона наполягає на передачі їй усієї території Донбасу. Саме ці дві вимоги — контроль над Запорізькою АЕС і територіальні претензії — залишаються ключовими перешкодами для досягнення будь-якої мирної угоди.

За словами співрозмовників, Росія водночас пропонувала Україні постачання електроенергії зі станції за зниженими тарифами, однак Київ вважає такий підхід неприйнятним і таким, що легітимізує окупацію стратегічного об’єкта.

Позиція України щодо Запорізької АЕС залишається незмінною. Наприкінці 2025 року президент Володимир Зеленський публічно відкинув будь-які варіанти спільного управління станцією з Росією. Він також наголошував, що не існує відповіді на питання, хто і за чий кошт має відновлювати саму АЕС та пов’язану з нею інфраструктуру, зокрема після руйнування Каховської дамби.

Запорізька атомна електростанція є найбільшою в Європі. Вона складається з шести енергоблоків загальною потужністю 6 тисяч мегаватів і розташована поблизу міста Енергодар. Після підриву Каховської дамби водосховище, яке забезпечувало охолодження станції, суттєво обміліло.

Російські війська захопили ЗАЕС на дев’ятий день повномасштабного вторгнення. Згодом станцію передали під управління російської державної корпорації. Наразі всі реактори перебувають у зупиненому стані, однак потребують постійного охолодження, що робить об’єкт критично залежним від стабільного електропостачання.

Безпекова ситуація навколо ЗАЕС залишається вкрай напруженою. З початку повномасштабної війни бойові дії неодноразово призводили до пошкодження ліній електропередач. За цей час станція щонайменше 12 разів повністю втрачала зовнішнє електроживлення, переходячи на аварійні дизельні генератори.

Попри періодичні ремонтні роботи на резервних лініях електропередач, експерти наголошують, що тривала окупація ЗАЕС і використання її як інструмента політичного тиску створюють серйозні ризики ядерної та енергетичної безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.