Православні 18 липня вшановують Іоана Багатостраждального

Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич оприлюднила декларацію за 2024 рік, у якій вказала дохід у розмірі майже 2,95 мільйона гривень, а також значні валютні заощадження. Основну частину доходів складає заробітна плата — 2,94 мільйона гривень. Окрім цього, вона отримала близько 8 тисяч гривень відсотків від банківського депозиту.

У поданій декларації суддя не зазначила членів сім’ї, що означає декларування виключно особистих доходів, майна та фінансових активів. Такий формат подання передбачає, що на момент подання звіту інших осіб, чиї доходи підлягали б обов’язковому декларуванню разом із суддею, офіційно не було внесено до документа.

Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

“Поліцейські відділу реагування патрульної поліції Чернігівського райуправління склали низку адмінпротоколів на 35-річну водійку автомобіля “ВАЗ”, яка керувала транспортом у нетверезому стані. В салоні перебували троє її неповнолітніх дітей”, – ідеться у повідомленні.

Під час патрулювання в одному з сіл Березнянської громади Чернігівського району увагу поліцейських відділу реагування патрульної поліції, як вказано, привернув автомобіль “ВАЗ”, водійка якого була не пристебнута ременем безпеки.

“Коли ж патрульні зупинили автівку для перевірки, жінка-водій при спілкуванні виявила явні ознаки алкогольного сп’яніння. При цьому, окрім самої водійки, у салоні перебували троє її неповнолітніх дітей та кума”, – ідеться у повідомленні.

“На місці події, у встановленому законом порядку, поліцейські провели тест стану правопорушниці за допомогою приладу Drager. Апарат показав, що вміст алкоголю в крові жінки сягав 2,98 проміле – майже у 15 разів вище за гранично допустиму межу (0,2 проміле)”, – вказали у поліції.

Також виявилося, що жінка не має жодних документів ні на транспортний засіб, ані на право керування ним.

Правоохоронці відсторонили 35-річну жінку від керування автомобілем та склали на неї адміністративні матеріали за низку порушень правил дорожнього руху: за частиною 1 статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом особою в стані сп’яніння); за частиною 2 статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, що не має права керування транспортними засобами); за частиною 5 статті 121 КУпАП (порушення правил користування ременем безпеки).

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Метью Міллер підкреслив, що Україна має повне право вирішувати, як використовувати свою зброю для захисту і контратак, включно з ударами по російських цілях. Він також зауважив, що протягом останнього року Україна активно розвиває свої оборонні програми.

“Україна може використовувати свою зброю для ударів по російських цілях на прикордонні, звідки проводяться атаки на українську територію,” – зазначив Міллер.

Щодо застосування далекобійної західної зброї для ударів по глибинних об’єктах у Росії, речник Держдепу зазначив, що це питання досі обговорюється. Він додав, що США продовжують вивчати додаткові можливості для надання Україні необхідних інструментів для захисту.

Рішення щодо можливого зняття обмежень на використання американської зброї для дальніх ударів по Росії може бути прийнято після президентських виборів у США, які наближаються.