Президент ФК «Інгулець» Поворознюк видаляє про себе компрометуючу інформацію з інтернету

Відповідальність — це не просто риса характеру чи соціальна вимога, а фундамент, на якому будується довіра між людьми, спільнотами й цілими поколіннями. Вона проявляється у щоденних рішеннях, у здатності визнавати помилки та в готовності діяти навіть тоді, коли обставини складаються непросто. Саме відповідальність формує внутрішній стрижень людини, допомагає тримати слово й залишатися вірним власним принципам.

У сучасному світі, де зміни відбуваються стрімко, відповідальність набуває особливого значення. Вона стосується не лише особистих вчинків, а й ставлення до роботи, родини, довкілля та суспільства загалом. Кожен наш крок має наслідки — інколи помітні одразу, а інколи відкладені в часі. Усвідомлення цього змушує глибше замислюватися над тим, як наші рішення впливають на інших.

Як зазначають у НАБУ, фонд очолив давній знайомий фігурантів справи — громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який, за версією слідства, на професійній основі надавав послуги з легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.

Серед так званих «інвесторів» фонду була і родина підозрюваного. Для приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину та чотирьох дітей високопосадовця.

За даними слідства, ці компанії придбали акції фонду, а учасники злочинної організації перераховували кошти на рахунки фонду, відкриті у трьох швейцарських банках, в інтересах підозрюваного.

Матеріали, отримані в Україні та в межах міжнародної правової допомоги від компетентних органів низки держав, свідчать, що у період перебування посадовця на посаді через довірену особу на прізвисько «Рокет» злочинна організація отримала понад 112 мільйонів доларів готівкою від незаконної діяльності в енергетичному секторі.

Слідство вважає, що ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема операції з криптовалютою та вкладення у зазначений фонд.

Наразі встановлено, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, було перераховано понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 мільйона швейцарських франків та 2,4 мільйона євро видали готівкою або перерахували безпосередньо родині у Швейцарії.

За даними Бюро, частину коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних швейцарських закладах, а також розмістили на рахунках колишньої дружини. Іншу частину внесли на депозит, що дозволяло родині отримувати додатковий дохід.

15 лютого 2026 року при спробі залишити територію України колишнього високопосадовця затримали детективи НАБУ. Йому повідомили про підозру за частиною другою статті 255 та частиною третьою статті 209 Кримінального кодексу України. Слідство триває, а у межах розслідування Бюро співпрацює з правоохоронними органами 15 країн.

До Львівської обласної інфекційної лікарні госпіталізовано двох жінок віком 40 та 45 років із лабораторно підтвердженим діагнозом тропічної малярії, збудником якої став Plasmodium falciparum. Обидві пацієнтки у січні 2026 року відвідали острів Занзібар у Танзанії, де існує високий ризик зараження малярією.

Перед поїздкою жінки не проходили хіміопрофілактичні заходи для запобігання малярії, хоча отримали щеплення проти жовтої гарячки. Лікарі наголошують, що відсутність профілактики значно підвищує ризик тяжкого перебігу інфекції, особливо у випадку Plasmodium falciparum, який може викликати ускладнення і потребує швидкого медичного втручання.

Лабораторні дослідження підтвердили наявність Plasmodium falciparum з високим рівнем паразитемії I ступеня. Пацієнтки отримують лікування в інфекційній лікарні Львова, їхній стан поліпшився.

Малярія – це гостре інфекційне захворювання з періодичними підйомами температури, збільшенням печінки та селезінки. Найважчою є тропічна малярія, яка у 40% випадків може призвести до смерті. Захворювання передається через укуси малярійних комарів. За даними ВООЗ, ризик зараження існує у 87 країнах світу, переважно в Африці, Південній Азії та Америці. Медики наголошують на важливості консультації лікаря та хіміопрофілактики перед поїздками до країн із ризиком малярії.

Українська принцеса: як дочка сільського депутата з Закарпаття живе у розкішних замках і виграє державні тендери

У 2015 році під час депутатських обов'язків Микола Греченюк та його близькі отримали у Підвиноградові кілька земельних ділянок, дотримуючись законів країни. Після тривалих судових процесів вони відстояли своє право на ці ділянки. Микола Греченюк, крім того, має значний бізнесовий успіх у сфері тендерів, а його донька Беатриса насолоджується розкішним життям, демонструючи його на своєму Instagram. Також варто зазначити, що чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, є членом відомої політичної родини і також займає значну позицію в бізнесі та громадському житті.

У 2015 році, коли Греченюк був депутатом сільської ради від Партії регіонів, його рідні та наближені особи отримали в Підвиноградові щонайменше чотири земельні ділянки. Таким чином вони реалізували своє право на безкоштовне отримання землі, гарантоване кожному українцю Конституцією. Так, за рішенням сільської ради ділянки отримали Греченюк Беатриса Миколаївна (дочка), Греченюк Михайло Васильович (брат), Крайнер Михайло Михайлович (за даними ЗМІ, водій Греченюка), Крайнер Маріанна Олександрівна (дружина водія Греченюка). Суди з приводу виділення цих земельних ділянок тривали аж до 2021 року. Але своє право на землю зазначені особи таки відстояли. Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка Беатриса загалом три ділянки та власний маєток. Окрім ФОПа, Микола Греченюк також є засновником ТОВ «Лігаспецбуд», якому теж щастить із тендерами. Так, за даними «Прозоро» ця фірма була учасником щонайменше 124 конкурсів і загалом виграла підрядів на суму близько 370 млн гривень. Чесно кажучи, суми не надто захмарні, якщо порівняти з іншими «тендерними воротилами». Але це не заважає дочці Миколи Греченюка Беатрисі (чи Беатрікс, як вона вказується в реєстрах) жити своє краще життя тут і зараз. Сумки Hermes, автівка Porshe, відпочинок в Парижі, Дубаї, на Сардинії та гірськолижних курортах, прикраси найдорожчих брендів світу. Все це Беатриса показує в своєму Instagram, не відстаючи від подружок, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича – Ольга, та колишня дружина народного депутата від «Слуги народу» Миколи Тищенка Алла Барановська. Чоловіком Беатриси є не менш відома особистість. Андрій Петьовка – син народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Петьовки хоча й мають давню ненависть до Балог, однак це не заважає обидвом родинам керувати рідним краєм з особливим розмахом. Так, у 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття «Паланок». Ймовірно, що Беатриса Греченюк цілком може мати в ньому й свої покої, як «справжня принцеса». У своєму Instagram дочка Греченюка також вказує, що є дизайнером інтер’єрів. Зокрема, вона показувала підписникам свій дім, дизайн в якому нібито зробила сама. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar в Мукачевому. У меню розкішні блюда, як-то Філе міньйон із фуа-гра та дорогі вина.

У вищезазначеному матеріалі висвітлено приклад надмірного володіння земельними ділянками та успішного участі у державних тендерах деяких осіб з родин та наближених колах впливових політиків на Закарпатті. Зазначено, що діти і зяті народних депутатів мають доступ до ресурсів, які забезпечують їх багатство та розкішний спосіб життя. Також піднімається питання можливого зв'язку цього багатства з контрабандою через Закарпатську область. У контексті загальної проблеми корупції та недостатньої прозорості в державних закупівлях, подібні випадки свідчать про необхідність посилення контролю та відкритості в управлінні державними ресурсами.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він побоюється, що Трамп «посадить Україну на голодний пайок, щоб зробити її більш слухняною, якщо його мирна спроба піде шкереберть», що Кулеба вважає цілком імовірним.

«Лінія фронту на Донбасі завалиться, і росіяни опиняться біля воріт Дніпра, Полтави і Запоріжжя. Це буде найнебезпечніший момент для України в цій війні», – заявив ексміністр.

Він упевнений, що Зеленський не підпише мирної угоди, за якою РФ отримує захоплені території, а Україна відмовиться від НАТО.

«Росіяни зберігають Донбас, вони зберігають Крим, ніякого членства в НАТО. Чи може Зеленський підписати? Він не може через Конституцію. І тому що це буде кінець Зеленського в політичному плані», – заявив Кулеба.

Раніше Зеленський заявив телеканалу Fox News, що Україна програє війну, якщо США почнуть скорочувати їй допомогу за Трампа.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За перші 10 місяців 2024 року дезертирувало більше українських солдатів, ніж за попередні два роки війни. Україна намагається поповнити свої лави на передовій, поки РФ захоплює все більше нових територій, пише Financial Times.

У виданні нагадали, що наприкінці жовтня сотні піхотинців зі 123-ї бригади ТРО самовільно залишили військову частину у Вугледарі Донецької області. Деякі солдати повернулися в Миколаївську область, де влаштували публічний протест, вимагаючи більше зброї та навчання для військових.

“Ми прибули до Вугледара з одними автоматами. Сказали, що буде 150 танків, а було 20, і прикрити нас нічим”, – розповів журналістам офіцер 123-ї бригади ТРО.

Загалом із січня по жовтень 2024 року в Україні прокурори порушили 60 000 справ проти солдатів за самовільне залишення своїх військових частин, зазначили у виданні. Це майже вдвічі більше, ніж у 2022 і 2023 роках разом узятих.

Місцева влада заявила журналістам, що деякі з дезертирів 123-ї бригади ТРО вже повернулися на фронт. Проте деяка частина солдатів продовжує переховуватися.

Крім того, деякі військові користуються можливістю покинути Україну, вирушаючи в закордонні тренувальні табори. Один зі співробітників польської служби безпеки повідомив журналістам, що в середньому близько 12 українців щомісяця тікають з військових зборів у країні.

Головна проблема полягає в тому, що різке зростання дезертирства збіглося зі стрімким просуванням росіян на фронті, підкреслили у виданні. З літа 2024 року РФ змогла захопити більше територій України, ніж будь-коли з 2022 року.

Офіцер 123-ї бригади ТРО заявив журналістам, що за три роки в його підрозділі не було жодної ротації. Зазвичай вони складаються з чотирьох тижнів, протягом яких солдати отримують можливість відпочити, потренуватися з новобранцями і полагодити пошкоджену техніку.

“Вугледар нікому не потрібен. Місто перетворилося на руїни понад рік тому, тому не було причин наражати своїх людей на небезпеку, захищаючи його. Вони просто вбивають їх, замість того щоб дати їм можливість реабілітуватися і відпочити”, – сказав він.

Десятки інших солдатів з Миколаївської та Запорізької областей розповіли журналістам, що вони виснажені та мають проблеми з психічним здоров’ям. За їхніми словами, мирні громадяни не хочуть, щоб Україна здалася, але й воювати вони не готові.

Чиновник із Генштабу ЗСУ поділився з журналістами, що більшу частину дезертирів складають піхотинці та штурмовики, які втомилися від війни.