Президент Зеленський закликає до посилення збройних потужностей України: обговорення про зброю дальньої дії та ППО на порядку денному

Протягом останніх двох років українські діти, що проживають на передових лініях, зазнали значних страждань через повітряні тривоги під час війни. Згідно з даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), вони були змушені провести від 3 до 5 тисяч годин, або 4–7 місяців, у підвалах або на станціях метро. Ці тривоги спровокували сотні випадків на територіях Запорізької, Харківської та Донецької областей.

Кетрін Рассел, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголосила на тому, що постійні обстріли та звуки вибухів залишають дітей без можливості відновлення та призводять до психологічних проблем, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад. Понад половина дітей на передових територіях стикається з цими наслідками.

ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Упродовж останніх двох років вони зосереджуються на забезпеченні дітей доступом до освіти та захисту їхнього здоров'я, у тому числі на передових територіях, де умови є особливо складними через війну.

Сьогодні минає два роки з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну, що налічує безліч трагічних наслідків для дітей та всього українського народу.

Українські діти, які проживають на передових лініях, стикаються з серйозними викликами через постійні повітряні тривоги під час війни. Протягом двох останніх років вони були змушені провести в підвалах або на станціях метро від 3 до 5 тисяч годин. Ця ситуація призвела до численних випадків психологічних проблем серед дітей, таких як проблеми зі сном та посттравматичний стресовий розлад.

Організація ЮНІСЕФ активно надає гуманітарну допомогу та підтримку дітям та їх сім'ям в Україні, зокрема, забезпечуючи доступ до освіти, медичного обслуговування та психосоціальної підтримки. Однак необхідно звернути увагу на те, що ситуація залишається надзвичайно складною для дітей, особливо на передових територіях.

Два роки минуло з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Цей час визначений трагічними наслідками для дітей та всього українського народу, і вимагає подальших зусиль для забезпечення їхнього захисту та благополуччя.

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.

Начальник Управління організації безпеки та розслідування аварій і подій на наземному транспорті Державної служби безпеки на транспорті Степан Терзі задекларував суттєві статки, що перебувають у власності членів його родини. Відповідні відомості містяться в офіційних деклараційних документах, які стали доступними для громадськості в межах вимог фінансової прозорості.

Згідно з поданою інформацією, дружина посадовця Альона Мінтуш-Терзі володіє золотими злитками загальною вартістю 663 тисячі гривень. У декларації зазначено сам факт наявності дорогоцінного металу як активу, що підлягає обов’язковому декларуванню, водночас детальні характеристики — зокрема точна вага золота чи виробник злитків — у відкритій частині документа не розкриваються.

Крім того, Альона Мінтуш-Терзі має готівкою 250 тисяч доларів, 167 тисяч євро та 1,5 мільйона гривень. У її чоловіка готівкою є 58 тисяч євро та 76 тисяч доларів.

Дружина чиновника також володіє п’ятьма автомобілями та житловим фургоном. Вона займається приватним бізнесом, у якому за 2024 рік заробила 5,7 мільйона гривень. Степан Терзі за минулий рік отримав 660 тисяч гривень у Держслужбі.

Декларація свідчить про значний рівень фінансових активів родини чиновника, що привертає увагу до прозорості та декларування доходів державних посадовців.