Пріоритети західних українців: клуби чи батьківщина?

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За минулу добу вони просунулися як у самому місті, так і на його північному фланзі.

Також, як вважає український військовий оглядач Богдан Мірошников, на південному фланзі близький до падіння плацдарм ЗСУ в районі Кліщіївки.

«Схоже, що клещіївсько-андріївський плацдарм починає доживати останні дні. 1,5 року тримати те, що вже давно зруйновано – це надлюдські зусилля.

У контексті операції в Часовому Яру це, звичайно, дуже погано. І це погіршує наші позиції в напрямку Костянтинівки. Бо після ліквідації клещіївського плацдарму, Часів Яр довго триматися не зможе. Тим більше, що там знову почалося наше просідання», – написав Мірошников.

Після підписання закону про мобілізацію Президентом Зеленським, важливо зрозуміти, коли саме цей закон набуде чинності та які конкретно вимоги він передбачає.

• Згідно з законом, він набирає чинності через місяць після дня його опублікування. Отже, ми можемо очікувати, що він набуде чинності після 16 травня.

• Особливі положення, що стосуються військово-транспортної повинності, почнуть діяти через 8 місяців, тобто з середини січня 2025 року.

• Призовники та військовозобов'язані мають оновити свої дані протягом 60 днів після набрання законом чинності, до середини липня 2024 року. Особи, які перебувають за кордоном та були зняті з військового обліку, повинні знову зареєструватися протягом 30 днів з моменту набуття чинності закону.

• З 1 вересня 2025 року розпочнеться навчання базовій військовій підготовці для всіх студентів, а також навчання військовій справі для осіб, які прагнуть служити у державних органах. Вимога мати таку підготовку для вступу на посаду стане обов'язковою з 1 вересня 2026 року або з моменту скасування воєнного стану.

• Кабмін має розробити необхідні акти для виконання закону протягом місяця з моменту його опублікування, до середини травня 2024 року. Також передбачена підготовка рекрутерів для залучення людей на військову службу.

• Електронні кабінети для здійснення адміністративних процедур повинні бути готові до використання протягом 2 місяців з моменту публікації закону, до середини червня.

• Автоматизований обмін даними між реєстром та банком даних з проблем інвалідності має бути запроваджений до середини липня 2024 року.

• Кабінет має узяти на себе завдання перевірки висновків МСЕК щодо встановлення інвалідності осіб віком від 25 до 50 років, що були прийняті після 24 лютого 2022 року, протягом 3 місяців з моменту публікації закону.

Враховуючи ці терміни та вимоги, важливо, щоб усі зацікавлені особи виконали необхідні дії вчасно та правильно, забезпечуючи ефективне функціонування закону про мобілізацію.

У висновках можна відзначити наступне:

• Закон про мобілізацію, підписаний Президентом Зеленським, має строго визначені терміни та вимоги щодо свого набуття чинності та виконання.

• Чинність закону розпочнеться через місяць після його опублікування, що відбудеться найближчим часом.

• Особливу увагу слід звернути на терміни щодо оновлення даних призовниками та військовозобов'язаними, а також на початок навчання базовій військовій підготовці для студентів та осіб, які прагнуть служити у державних органах.

• Важливо, щоб уряд оперативно впровадив необхідні заходи та забезпечив роботу рекрутерів для ефективного залучення громадян на військову службу.

• Правильне виконання закону сприятиме зміцненню обороноздатності країни та підвищенню рівня підготовленості військових структур у випадку потреби мобілізації.

Ці висновки допоможуть усвідомити ключові аспекти та важливість вчасного виконання вимог закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки та обороноздатності України.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

“Встановлено, що у квітні 2017 року КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватне товариство уклали договір генпідряду на будівництво Подільського мостового переходу вартістю понад 4,3 млрд грн. Протягом 6 років сторонами укладались додаткові угоди, якими збільшувався строк виконання договору та його ціна. Станом на грудень 2024 року за договором сплачено понад 8,7 млрд гривень”, — пояснили суть справи у прокуратурі.

До того ж, Антимонопольний комітет України встановив, що 2 учасників тендеру на проведення будівництва (зокрема і переможець) ще у 2017 році узгоджували свої дії. “Так, учасники тендеру користувались однією IP-адресою та одним пристроєм, комунікували між собою, залучали одну й ту саму уповноважену особу. Таким чином Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що товариства, які брали участь у тендері, мають спільні інтереси та взаємозв’язки”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що ці товариства протягом 2022-2023 років намагались оскаржити рішення АКМУ в судах, однак суди всіх інстанцій відмовили у задоволенні цих вимог.

Перевіривши усі факти порушень та враховуючи необхідність добудови мосту, що і надалі вимагатиме видатків з бюджету, прокуратура через суд вимагає визнати недійсним договір генпідряду між КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” та приватним товариством, що будує міст з 2017 року.