За інформацією наших джерел, ймовірність відновлення переговорів України з Росією за посередництва США 26 лютого вкрай малоймовірна, через активацію “іранського кейсу”. “Без Стіва Віткоффа переговорів не буде, а у США на цей тиждень пріоритетом є переговори з Іраном. Наша переговорна група все одно готується, але оцінює ймовірність зустрічі як “близьку до нуля”. Плюс з основних […]Не встигнувши зайняти своє місце, новий прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр вже встиг привернути увагу до себе, вступивши у суперечку з Україною через продовження заборони на імпорт деяких українських агрокультур. Це рішення стало причиною обурення серед українських користувачів соціальних мереж, проте ситуація є значно складнішою і може свідчити про виклики, які постануть перед Україною на шляху до членства в Європейському Союзі.
В аналітичній колонці для видання «Еспресо» журналіст Ігор Гулик зазначає, що новий уряд Мадяра, насправді, не запровадив нові обмеження. Він лише продовжив дію рішення, ухваленого попереднім урядом Віктора Орбана, що стосувалося «надзвичайного економічного стану». Заборона на імпорт українських сільськогосподарських товарів, зокрема зерна, залишалася в силі до дня її продовження.
Ця ситуація вже не раз викликала напруженість між Україною та деякими країнами Східної Європи, такими як Польща, Словаччина та Угорщина. Проте, за словами Гулика, справжня проблема полягає в економічному опорі, з яким зіткнеться Україна під час переговорів про вступ до ЄС. Він вважає, що країни Європи захищатимуть свої ринки до останнього.
Автор вказує, що основними перепонами на шляху України до Євросоюзу можуть стати не питання корупції чи судової реформи, а економічний протекціонізм і занепокоєння щодо конкуренції з українським агросектором. Зараз Україна є одним із провідних світових експортерів зерна, а після можливого вступу до ЄС вона зможе вільно виходити на європейські ринки, що викликає занепокоєння серед аграріїв у Європі.
Ця проблема є особливо гострою для Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини, де фермери неодноразово протестували проти українського зерна, побоюючись, що його низька ціна загрожує їх бізнесу.
У колонці також згадано нещодавню пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який запропонував Україні формат «асоційованого членства» в ЄС, що включає участь в інституціях Євросоюзу без права голосу. Гулик розглядає цю пропозицію як спробу знайти баланс між політичною підтримкою України і небажанням частини Європи приймати потужного економічного конкурента.
Журналіст також звертає увагу на заяву Мадяра про угорську меншину в Україні, в якій він стверджує, що понад 100 тисяч угорців не мають основних прав. Це висловлювання, на думку Гулика, демонструє продовження політики Орбана у певних аспектах.
Особливої уваги заслуговує пропозиція Мадяра провести зустріч із президентом Володимиром Зеленським у Береговому на річницю Тріанонського договору, тема якого є історично чутливою для угорського суспільства. Гулик вважає, що такі символічні кроки можуть провокувати додаткову напругу у відносинах між Києвом і Будапештом.
Наразі питання українського зерна займає одну з ключових позицій у політичній дискусії в Європі. Хоча Україна отримує безпрецедентну підтримку від ЄС в умовах війни з Росією, економічні інтереси окремих країн все частіше виходять на перший план. Аналітики попереджають, що майбутні переговори про вступ України до ЄС можуть стати складнішими, ніж очікувалося, в тому числі через проблеми, пов'язані з аграрним ринком і конкуренцією.
