Прогноз магнітних бур до 18 травня: кому слід бути обережним

Високий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив питання щодо екс-посадовця Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до схеми, пов'язаної з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. Відповідно до повідомлення адвоката Назара Кульчицького у коментарі для "Суспільного", ВАКС вирішив змінити запобіжний захід для Лієва, замінивши його затримання під вартою на особисте зобов'язання, і направив ухвалу у СІЗО.

Слід зазначити, що в ході розгляду справи прокурор, з невідомих причин, був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Після перегляду матеріалів справи Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підтвердження підозр розкрадання, як повідомив суддя Ярослав Шкодін під час судового засідання.

Суд також зауважив, що якщо навіть САП не бачить складу злочину, то як може його бачити суд. Ці нюанси, безумовно, ставлять під сумнів обвинувачення у злочині екс-посадовця Міноборони. Варто відзначити, що Олександра Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, але через місяць він був відпущений під особисте зобов'язання.

Насамкінець, ВАКС 9 квітня скасував рішення про зміну запобіжного заходу для Лієва, однак він не повернувся до місця утримання в СІЗО, оскільки термін його тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це фактично означає, що екс-посадовець залишився без заходів запобігання, як пояснює адвокат. У зв'язку з цим, ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення розгляд клопотання не відбувся.

У підсумку, розглянута стаття розкриває складність судового процесу та протиріччя в розгляді справи екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва. Вирішальне значення має відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП щодо обвинувачень у розкраданні. Вирок ВАКСу змінити запобіжний захід та направити справу у СІЗО відображає складність правового про

Наше джерело повідомляє, що через дії народного депутата Миколи Тищенка скандал продовжує набирати обертів. Голова Офісу президента Андрій Єрмак виступив з різкою критикою на адресу Тищенка, наголошуючи на неприйнятності його поведінки. Проте ця ситуація викликала ще більший резонанс серед військових, які служать на передовій.

Військовослужбовці з лінії фронту висловили своє обурення діями Тищенка та закликали до більш рішучих заходів. Вони вимагають позбавити Тищенка депутатського мандата, аргументуючи це тим, що його поведінка підриває довіру до влади та дискредитує державні інституції.

Єрмак, реагуючи на ситуацію, наголосив на важливості відповідальності та етики у діях народних депутатів. Він підкреслив, що представники влади повинні служити прикладом для суспільства, демонструючи високі стандарти поведінки та моральності. Єрмак також зазначив, що подібні інциденти шкодять репутації країни та підривають зусилля, спрямовані на зміцнення єдності в умовах війни.

Заклики військових підтримали також деякі громадські організації та активісти, які вважають, що позбавлення мандата Тищенка стане важливим кроком до очищення влади від осіб, які не відповідають вимогам часу та не здатні гідно представляти інтереси громадян.

Цей випадок підкреслює необхідність суворого контролю за діями державних службовців та народних депутатів, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має велике значення для суспільства. Громадськість очікує, що влада вживатиме рішучих заходів для забезпечення відповідальності та дотримання високих етичних стандартів серед представників усіх рівнів державної влади.

І ось тут найцікавіше. Хоч Єрмак і виступив проти Тищенка, але “добро” на зняття з нього мандата депутатському корпусу не дав, а отже, він його кришує, а пост у соцмережах спрямований на те, щоб зняти з себе публічний негатив і загасити невдоволення. Завдання замовчати негативний кейс. Колі сказали залягти на дно і нічого не писати, поки тема не вляжеться.

Звідси висновок. Якщо Тищенка не позбавлять мандата, значить Єрмак знову всіх злісно “обдурив” і таки Колю відмазав як свого кума.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на конфлікт за участю народного депутата Миколи Тищенка та ексвійськового у Дніпрі: назвав його поведінку ганебною.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Голова ОП також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що КОЖЕН повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Згідно з справою, обвинувачені фальсифікували судове рішення про скасування арешту з коштів і перевели ці гроші на рахунок фізичної особи, яка не мала ніякого відношення до цих коштів. Після цього гроші були розподілені між злочинцями.

Ці дії кваліфіковані за статтею 191 КК України як розтрата майна в особливо великому розмірі, а дії одного з адвокатів додатково інкримінують за статтями про підбурювання до злочину, шахрайство та підробку документів.

Серед обвинувачених також був Віталій Сигидин, який обіймав посаду в.о. голови АРМА з листопада 2019 року по серпень 2021 року. Нагадаємо, що попередній очільник АРМА, Антон Янчук, теж потрапив під підозру за розтрату понад 426 млн грн.

Дослідження показали, що співробітники АРМА, за допомогою представників ДП «СЕТАМ» і приватних компаній, організували схему продажу майна за заниженою ціною. Виявлено щонайменше чотири випадки такої діяльності, зокрема продаж трьох земельних ділянок в Одеській області, які були реалізовані в 18 разів дешевше від їх ринкової вартості.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розголосив про те, що він завершив складання звіту обсягом понад 250 сторінок, на яких зібрано численні докази нападів на УПЦ, на її святині та духовенство. У своєму відеозверненні він закликав уряд України відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект є не лише порушенням прав людини, але й загрозою для миру та єдності в Україні", — підкреслив Амстердам. "Напади на вірян, виштовхування їх зі святих місць та обмеження доступу до них — це неприпустимо. Політика, яка допускає такі дії, розриває наше суспільство".

Адвокат також підкреслив, що УПЦ ніяк не пов'язана з Московським патріархатом, а її позиція щодо ідей "русского мира" є відмежованою. Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де той заявив, що "ми будуємо божий мир, а не "русский мир".

Закликаючи до підтримки України з боку США, Амстердам відзначив критичну важливість цього для обох країн. "Не можна кидати партнерів на кожному кроці. Підтримка України — це питання не лише її, а й нашої власної безпеки та довіри", — підкреслив він.

У вищезгаданій статті підкреслено серйозні турботи та звернення адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо ситуації з нападами на церковні споруди та священиків. Він акцентує на важливості збереження миру та єдності в Україні, а також підкреслює неприпустимість законопроекту, спрямованого на обмеження прав УПЦ. Також робиться акцент на тому, що УПЦ не має відношення до Московського патріархату та стоїть на позиціях відмежування від "русского мира". Нарешті, висловлюється заклик до підтримки України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, як критично важливої для збереження безпеки та довіри в регіоні.