Субота, 19 Квітня, 2025

Прогноз на майбутнє: Війна в Україні триватиме до 2027 року, очікується мобілізація мільйона громадян

Важливі новини

Українські безпілотники атакували склад боєприпасів у РФ

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За інформацією Генштабу ЗСУ, було здійснено вогневе ураження по складу 1060 центру матеріально-технічного забезпечення Міністерства оборони РФ. На місці було зафіксовано щонайменше вісім вибухів і кілька точок загоряння на території військової частини, що свідчить про вторинну детонацію боєприпасів.

«На шосту ранку на об’єкті в Брянській області тривала сильна пожежа. Результати ураження уточнюються», – додали в ГШУ.

Станом на ранок 10 листопада на об’єкті тривала сильна пожежа. Відомості про масштаби руйнувань та можливі втрати у результаті цього удару ще уточнюються. Російська сторона наразі не підтвердила факт удару по своїх складах.

Українські науковці – бомжі, чи як МОН зневажає своїх академіків

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

«Чим займається український вчитель або студент за кордоном – не питання української держави. Вона не питає, чи він студент, чи він бомжує», – сказав Винницький.

Віцепрем’єрка Ірина Верещук, присутня на нараді, спробувала зупинити свого колегу, зауваживши: «Пане, Михайле, ну що це ви таке говорите?». Однак це не змогло завадити хвилі критики, яка накотилася після публікації відео.

Доктор гуманітарних наук Павло Левчук, який також був на нараді, висловив своє обурення у Facebook, вказуючи на неприйнятність таких висловлювань. Його підтримала українська письменниця та правозахисниця Анастасія Мельниченко, яка назвала заяви Винницького принизливими для українських науковців, що працюють за кордоном.

Мельниченко зазначила, що в той час, як Росія активно просуває свої наративи у західних університетах, українські науковці отримують підтримку від західних інституцій. Вони публікують наукові статті, пишуть монографії та впроваджують стандарти західної академії в Україні. Однак, за словами активістки, Міністерство освіти не вважає їх важливими для держави.

«Але для МОН ми “бомжі”, і “не науковці”. І МОН в особі Винницького всіляко демонструє, що ми державі Україна не потрібні», – додає Мельниченко.

Наступного року Мельниченко працюватиме в університеті Турку на спеціально створеній позиції для українських аспірантів. Вона матиме можливість проводити дослідження, користуватися університетською інфраструктурою та співпрацювати з провідними дослідниками. За її словами, українські науковці мають чудові можливості за кордоном, але держава не цінує їхнього внеску.

Винницький не коментував цей інцидент, і від очільника МОН Оксена Лісового також не було жодних заяв з цього приводу.

США планують двосторонні переговори з Росією та Україною

Сполучені Штати Америки мають намір провести серію двосторонніх переговорів з Росією та Україною, а потім організувати спільні перемовини, повідомляє NBC News з посиланням на обізнані джерела. За словами двох американських чиновників, Україна не була запрошена на переговори, які мають відбутися в Саудівській Аравії. Згідно з планами адміністрації Дональда Трампа, спочатку відбудуться двосторонні зустрічі з Росією, […]

The post США планують двосторонні переговори з Росією та Україною first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Єврокомісія закликає Україну провести реформи Нацполіції та ДБР у найближчому році

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Депутат Верховної Ради України Ярослав Железняк повідомив про це у своїх коментарях, підкреслюючи, що реалізація цих реформ є критично важливою для досягнення євроінтеграційних цілей країни.

Зокрема, ЄК закликає запровадити відбір за участю «незалежних експертів», тобто, рекомендованих західними партнерами, на керівні посади в поліції та ДБР, як у центральному, так і в регіональному офісах.

«Впровадити прозорі та засновані на заслугах процедури добору та призначення на керівні посади в центральних і регіональних офісах Національної поліції та Державного бюро розслідувань із залученням незалежних експертів. Ці процедури мають супроводжуватися суворими дисциплінарними та антикорупційними правилами, адаптованими до місцевого контексту і спрямованими на усунення реальних корупційних ризиків», – ідеться в документі.

Железняк допускає, що цей пункт у майбутньому стане умовою для отримання нової допомоги.

Нагадаємо, у звіті йшлося про те, що Єврокомісія готова почати переговори з Україною щодо вступу до ЄС у 2025 році.

Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

Згідно з оприлюдненою інформацією, народний депутат, який раніше працював суддею Конституційного суду України, задекларував пенсійні виплати, що значно перевищують середній розмір пенсії в країні. Ця ситуація викликала широке обговорення в суспільстві та серед експертів.

Нардеп-виходець із ОПЗЖ Василь Німченко отримує космічну пенсію як суддя Конституційного суду у відставці.

Про це йдеться у публікації «Главкома».

Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

За даними, які надійшли від нашого джерела в Офісі Президента, Генеральний Штаб провів аналіз ситуації у війні в Україні та можливих перспектив у разі скорочення фінансової та військової підтримки з боку Заходу. За головним прогнозом, конфлікт триватиме щонайменше до 2027 року, а Збройні Сили України можуть змусити мобілізувати ще мільйон громадян, з можливою частковою демобілізацією наприкінці 2025 року. За думкою наших джерел, Кремль може вирішити призупинити активні дії, перетворивши конфлікт на “заморожену” ситуацію. Це означає, що російські війська можуть залишатися на території України, але постачання західної зброї припиниться, а переговори про вступ до ЄС та НАТО також можуть припинитися.

За новими даними, Україні загрожує перехід до оборонної стратегії, що може відбутися вже у 2024 році. Цю інформацію оприлюднила німецька газета Die Welt. За думкою німецьких журналістів, такий розвиток подій частково спричинений необачними діями канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших західних політиків. Зазначається, що відбувається зростаюча кількість сигналів про можливе заморожування конфлікту на певний час.

Наприклад, лідер парламентської фракції СДПН у Бундестазі Рольф Мютценіх висловив ідею щодо такої можливості, що викликало значну реакцію у громадськості. Один з аргументів на користь замороження полягає в тому, що обидві сторони у конфлікті виступають як раціональні актори. Війна виснажує ресурси обох сторін, і ніхто не має виразної переваги, що ускладнює швидке завершення конфлікту та укладення мирної угоди.

Крім того, в України відчутні проблеми зі складом військових, а також дефіцит боєприпасів і зброї. За прогнозами військових експертів, ситуація може стати дуже критичною до вересня, особливо з урахуванням мобілізації Росії. Це може призвести до серйозних територіальних втрат для України. У цій ситуації важливою стає допомога з боку Заходу. Проте, з огляду на певні обставини, така допомога може бути значно обмежена. Це створює ризик на користь Москви вже у цьому році, якщо ситуація не зміниться.

У висновках до згаданої статті можна виділити декілька ключових пунктів:

• Прогнозований термін тривалості війни в Україні до 2027 року вказує на продовження конфлікту щонайменше ще кілька років.

• Можлива мобілізація ще мільйона громадян України свідчить про необхідність збереження високого рівня готовності та підтримки Збройних Сил країни.

• Зазначення про можливе замороження конфлікту може вказувати на зміну характеру бойових дій та перехід до нової фази у відносинах між сторонами конфлікту.

• Проблеми зі складом військових та дефіцит боєприпасів та зброї в Україні вимагають термінових заходів для їх вирішення.

• Важливість підтримки та допомоги з боку міжнародного співтовариства, зокрема Заходу, в умовах надзвичайної складності ситуації в Україні.

Отже, українська влада та громадяни повинні бути готові до тривалої та складної ситуації, а міжнародні партнери мають продовжувати підтримувати Україну у зусиллях щодо врегулювання конфлікту та збереження територіальної цілісності країни.

Останні новини