Прогноз погоди на останню вересневу суботу: теплий і сухий день по всій Україні

Шевченківський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні заяви колишнього заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби щодо перегляду обвинувального вироку, ухваленого у 2017 році. Тоді його було визнано винним в організації злочинної групи та заволодінні державним майном у особливо великих розмірах.

Під час судового розгляду сторона захисту наполягала на тому, що вирок має бути переглянутий на підставі так званих нововиявлених обставин. Як ключовий аргумент адвокати подали результати поліграфічного дослідження, проведеного у 2025 році. За їхньою позицією, ці дані нібито свідчили про недостовірність показань, на яких базувалася угода про визнання вини, укладена ще у 2017 році.

Документи справи підтверджують, що угода про визнання вини була підписана добровільно, у присутності трьох адвокатів, без примусу. Кацуба особисто вимагав затвердження угоди та визнавав свою провину, що зафіксовано протоколами та аудіозаписами.

Суд наголосив, що спроба перегляду вироку під приводом «нововиявлених обставин» фактично є повторною спробою оскаржити встановлені факти, що підриває принцип правової визначеності та стабільність судових рішень.

У 2017 році Кацубу засудили до одного року та п’яти місяців позбавлення волі, зарахованих за законом Савченко, а також зобов’язали сплатити 100 мільйонів гривень до державного бюджету. Справа стосувалася махінацій з паливом на суму понад 450 мільйонів гривень і була пов’язана з гучною справою «вишок Бойка».

Суд також зазначив, що скасування угоди про визнання вини створило б прецедент, який підривав би систему угод у кримінальному процесі, перетворивши їх на формальність, яку можна оскаржувати через роки.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Beatles ’64” від Disney+ розповідає про те, як “Бітлз” відвідали США у 1964 році, і розкриває унікальні деталі їхнього історичного візиту.

Новий документальний фільм про славетну “ліверпульську четвірку” йде схожим шляхом, як і попередній трисерійний документальний фільм Пітера Джексона “The Beatles: Get Back”. Тоді Джексон використав деякі ніколи раніше не бачені кадри і таким чином створив безпрецедентну близькість до гурту, який шанують і донині.

“Бітлз 64” повертає глядачів до року, коли Джон, Пол, Джордж і Рінго вже підкорили Європу і почали “штурм” США. Їхній виступ на “Шоу Еда Саллівана” дивилися 73 мільйони американців біля своїх телевізорів. Згідно з газетами того часу, заснованими на вимірюваннях Нільсена, трансляція мала найвищий рейтинг в історії на телебаченні Нью-Йорка.

На хитких чорно-білих кадрах видно, як четверо блідих молодих людей у піднесеному настрої продираються крізь екстатичний натовп. Продюсер Мартін Скорсезе та режисер Девід Тедескі відреставрували його у компанії Пітера Джексона.

Як стверджує Spiegel, ефект повністю відрізняється від психоделічних, барвистих інтер’єрних кадрів.

“Бітлз 64” – чудовий фільм, тому що він переносить у саме серце цього емоційного урагану, в якому невиразне відчуття визволення змішувалося з чистим бажанням чогось нечувано нового.

Деякі цікаві факти

Коли учасники The Beatles прибули до Вашингтона, округ Колумбія, квартет запросили до британського посольства, щоб привітати їх із вечіркою. Посол тепло прийняв їх, однак кажуть, що персонал, який працював у британському посольстві, ставився до них інакше.

Вони називали їх образливими словами та не шанобливо ставилися до музикантів.

Насправді, у документальному фільмі сказано, що Джордж Гаррісон був вражений тим, що сталося, і ледь не заплакав.

“Ми більш-менш звикли до цього. “Ми — люди робітничого класу”, — сказав Пол Маккартні. “Ви уявляєте, що вони будуть дивитися на вас зверхньо, ​​але знаєте що? Нам було наплювати. Вони працювали в посольстві, ми були в турі, розкачували”.

11 лютого 1964 року “Бітлз” вперше виступили у Сполучених Штатах. Концерт відбувся у вашингтонському Колізеї і пройшов з аншлагом.

Режисер Девід Лінч, тоді ще підліток, зізнався в документальному фільмі, що, хоча він любив рок-н-рол, він не знав, що став свідком історичної події для гурту та музики. “Це було так голосно, що не можна було повірити. Це було феноменально – зізнався режисер.

Пол, Джон, Джордж і Рінго були обмежені чотирикутною сценою, що нагадувала боксерський ринг, повністю оточеною очікуючим натовпом.

Під час виступу планування простору змушувало їх різко повертатися, причому Старр виконав особливо вражаючий рух: йому довелося з силою переставити свою круглу барабанну установку, щоб стати обличчям до глядачів з протилежного боку імпровізованої сцени.

Документальний фільм “Beatles ’64” вже доступний у каталозі Disney+