Прогноз погоди на останню вересневу суботу: теплий і сухий день по всій Україні

На Миколаївщині прокуратура провела успішну операцію, в результаті якої було викрито групу шахраїв, які організували схему ошуку громадян через інтернет. Зловмисники розміщували фейкові оголошення, в яких пропонували покупцям вигідні угоди, але в реальності їхнім наміром було тільки заволодіти грошима довірливих людей.

Як повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі, організатором злочину виявився житель Вінницької області, який уже відбуває покарання у виправній колонії. До схеми він залучив колишню дружину та її матір із Кривоозерської громади.

Зловмисники створювали оголошення про продаж дров на популярних онлайн-платформах та в соцмережах. Вони отримували передоплату від довірливих покупців, після чого зникали з грошима, не надаючи жодного товару.

Правоохоронці задокументували щонайменше 26 випадків таких махінацій. Загальна сума завданих збитків склала близько чверті мільйона гривень.

Нині слідство завершено, справу передано до суду. Згідно з ч. 2 ст. 190 КК України, шахрайство, вчинене повторно та за попередньою змовою, карається до трьох років позбавлення волі.

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери розбурхала суспільну обговореність, набравши 25 тисяч голосів за ледь три дні. Ініціатори цього заклику висувають важливу пропозицію: надати перевагу прийому на роботу в державні, комунальні установи та правоохоронні органи тим, хто демобілізувався із Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, зібрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому це стало можливим лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цієї петиції, яка вже чотири з половиною місяці перебуває на розгляді у Зеленського. Варто відзначити, що якщо українці восени 2023 року не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, такі петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні.

Висновки до цієї статті є наступні:

• Мобілізація правоохоронців, державних службовців та працівників бюджетної сфери викликала жвавий інтерес серед громадян, що підтверджується швидким набором 25 тисяч голосів за петицію за лише три дні.

• Ідея надання переваги прийому на роботу в державні установи та правоохоронні органи демобілізованим з ЗСУ є актуальною та заслуговує на увагу урядових структур.

• Порівняно з аналогічними ініціативами, такими як петиція від народного депутата Дубінського, швидкість набору голосів для цієї петиції свідчить про зростання зацікавленості громадськості в питаннях реформування державних структур.

• Необхідно активізувати діалог між громадянами та урядовими органами для швидкого та ефективного реагування на суспільні потреби та ініціативи.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він вважає, що Путін захоче дочекатися Трампа, щоб почати переговори, але республіканець на посаді зіткнеться з тиском оточення і союзників, щоб продовжувати війну.

На думку Дженкінса, альтернативи Мінським і Стамбульським угодам немає, і РФ збереже за собою контроль над якимись територіями України, але погодиться на західні гарантії для України. А Київ має визнати, що це буде не членство в НАТО.

«Джо Байден має прагнути закінчити принаймні одну зі своїх воєн, перш ніж піти. Можливо, вдасться укласти угоду до початку хаосу і невизначеності другої ери Трампа. США повинні скористатися цим моментом і надати Росії вихід, якого вона потребує. Путін може видати невдачу за прагматизм. Хто знає, може, тоді він прийме Трампа в Москві», – пише Дженкінс.

Зазначимо, на Заході зараз лунають і протилежні пропозиції Байдену – до кінця своєї каденції якраз посилити допомогу Україні та дати дозвіл на «далекобій».

Але, як бачимо, є й інші думки.

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.