Прогноз погоди на сьогодні: від -5°C до +14°C та мінлива хмарність

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У пресслужбі Міноборони підкреслили, що така закритість пов’язана з безпекою і ефективністю роботи комісії, а також з умовами, що склалися через триваючу російську агресію. За словами представників відомства, це дозволяє забезпечити точність розслідування та уникнути поширення неперевірених відомостей, що можуть завдати шкоди.

Попередні результати розслідування вказують на можливі дефекти боєприпасів. Зокрема, дослідження підтверджують ймовірність того, що причинами нештатного спрацювання могли бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання мін, що призвело до їх пошкодження. У зв’язку з цим Міноборони прийняло рішення призупинити використання та видачу цих мін у Силах оборони. Вилучені боєприпаси передано для подальших досліджень.

Оскільки виявлені дефекти можуть загрожувати безпеці українських військових, замість дефектних мін для військових підрозділів буде надано міни імпортного виробництва, які відповідають високим стандартам якості.

У Міноборони також наголосили на необхідності проведення додаткових інспекцій щодо інших типів мін, зокрема мін інших калібрів. Комісія перевірить дотримання стандартів виробництва, якість компонентів та умови зберігання цих боєприпасів, аби запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за фактом постачання неякісних мін.

Міністерство оборони обіцяє інформувати громадськість про хід розслідування, коли це не буде загрожувати безпеці національних інтересів.

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

Особливу увагу громадськості та ЗМІ привернув той факт, що серед фігурантів справи значиться колишній високопосадовець — екс-керівник Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Юрій Щиголь. Ця обставина підкреслює серйозність та масштабність розслідування, яке торкнулося вищих ешелонів державної влади.

«Слідство встановило, що впродовж 2020-2022 років власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення», – зазначено в повідомленні.

Так, відомство уклало контракти на постачання відповідного ПЗ та послуг та перерахувало у 2021-2022 роках кошти на суму понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ склала 223 млн грн, а різницею більш ніж 62 млн грн і заволоділи учасники злочину.

Серед підозрюваних:

Нагадаємо, у листопаді минулого року НАБУ та САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн.

Щиголю визначили запобіжний захід у вигляді взяття під варту з альтернативою у вигляді застави у розмірі 25 млн грн. Через день після обрання запобіжного заходу він вийшов з-під варти.

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.