Субота, 17 Січня, 2026

Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

Важливі новини

Цифровий контроль мобілізації: як нова система Міноборони змінює військову службу

Міністерство оборони України оголосило про запуск принципово нової цифрової системи управління процесами мобілізації та проходження служби. Йдеться про механізм під назвою «Чекін мобілізованого», який має об’єднати всі ключові етапи взаємодії військовослужбовця з державою в єдиний електронний контур. Рішення презентував керівник Головного управління інформаційних технологій Міноборони Олег Берестовий під час Digital Defence Forum у Києві, наголосивши на необхідності сучасних інструментів контролю в умовах повномасштабної війни.

Основною метою впровадження нової системи є зменшення кількості випадків самовільного залишення військових частин, проблема яких загострилася з початком активних бойових дій. За задумом розробників, цифровізація дозволить зробити облік мобілізованих прозорішим, а взаємодію між військовими, командирами та державними органами — більш оперативною та керованою. Фактично йдеться про перехід від паперових процедур до постійного електронного супроводу служби.

Уся інформація збиратиметься у систему «Оберіг», яка синхронізуватиметься з іншими цифровими базами оборонного сектору. Фактично кожен крок мобілізованого відображатиметься у режимі реального часу, створюючи прозорий цифровий слід для командування.

На наступних етапах Міноборони планує запровадити повний електронний супровід мобілізованого — від моменту направлення на медкомісію до прибуття у військову частину та подальшої служби. Йдеться про цифровізацію медичної документації, формування електронних списків для відправки у навчальні центри, автоматичну передачу інформації між системами «Оберіг» та «Імпульс», а також фіксацію прибуття до частини та подальших переміщень.

За словами Берестового, така модель генерації та аналітики даних дозволить оперативно виявляти підозрілі відхилення у переміщеннях і своєчасно реагувати на ризики СЗЧ. На його думку, це переведе контроль за військовими із суб’єктивної площини в об’єктивну — на основі інформації, а не припущень.

Разом із тим ініціатива вже викликає дискусії. Експерти визнають високий рівень диджиталізації, але зауважують: цифровий контроль потребуватиме значного збільшення штату аналітиків та операторів, які здатні працювати з потоками даних у режимі реального часу. Крім того, суспільство очікує пояснень щодо того, яким буде механізм захисту персональних даних, хто матиме доступ до інформації та як саме відбуватиметься моніторинг.

По суті, Міноборони формує систему тотального цифрового спостереження за мобілізованими, яка охоплюватиме весь їхній шлях у секторі оборони — від першої взаємодії з військкоматом до служби у частині. У відомстві вважають це необхідним кроком для зменшення випадків самовільного залишення частини, тоді як суспільна реакція свідчитиме про те, чи буде новий механізм сприйнято як ефективний інструмент контролю, чи як ризик для приватності та прав військовослужбовців.

Спроба закупівлі енергоблоків для ХАЕС: як у парламенті зірвали одну з найгучніших схем в енергетиці

Закупівлю енергоблоків для Хмельницької атомної електростанції у Болгарії вдалося зупинити буквально в останній момент через зміну ключових положень законопроєкту. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, який детально розповів про ситуацію у публічному відео, назвавши цю історію однією з найбільш резонансних спроб реалізації корупційної схеми в українській енергетиці за останні роки.

За словами парламентаря, голосування за закон, що мав відкрити шлях до закупівлі обладнання для Хмельницької АЕС, стало одним із найсуперечливіших рішень Верховної Ради за останній рік. Документ передбачав придбання енергоблоків радянського зразка, які десятиліттями зберігалися на складах у Болгарії та фактично не використовувалися. Йшлося про обладнання, яке морально застаріло, не відповідало сучасним технічним стандартам і потребувало значних додаткових витрат на адаптацію та модернізацію.

Железняк стверджує, що ці енергоблоки планували використати як основу для масштабного атомного будівництва в Україні, загальна вартість якого могла сягнути сотень мільярдів гривень. За його оцінками, мова йшла про 130–140 млрд грн бюджетних коштів. Прибутки учасників схеми, за версією депутата, мали формуватися на кількох етапах — від закупівлі обладнання через посередників до постачання та подальшого будівництва.

Народний депутат заявив, що ідея проєкту з’явилася ще у 2024 році. Тоді уряд схвалив законопроєкт про добудову двох нових енергоблоків ХАЕС, оскільки чинне законодавство вимагає ухвалення окремого закону для кожного нового атомного об’єкта. Документ подали до парламенту 3 квітня 2024 року, однак його тривалий час блокували.

Згодом, за словами Железняка, стало зрозумвая, що ключовим інтересом ініціаторів була не стільки добудова станції, скільки саме закупівля обладнання у Болгарії. У результаті було запропоновано компромісне рішення — дозволити купівлю енергоблоків без права їх встановлення чи використання без ухвалення окремого закону.

Відповідну правку внесли до іншого законопроєкту. Вона передбачала можливість прямого контракту на купівлю обладнання, але водночас забороняла його розміщення або застосування без нового рішення Верховної Ради. Як стверджує Железняк, ці зміни були внесені в останній момент, а представники Міністерства енергетики нібито не звернули на них належної уваги.

Після ухвалення документа, за словами депутата, в Офісі президента усвідомили, що закон не містить механізмів для запуску масштабного атомного будівництва. Документ тривалий час не підписували, а згодом, у березні, він усе ж набув чинності. Після цього болгарська сторона заявила про відмову від продажу енергоблоків, оскільки запропонована формула втратила для неї привабливість.

Железняк також наголосив, що президент України публічно підтримував ідею закупівлі енергоблоків, у зв’язку з чим, на його думку, залишаються відкритими питання щодо того, чи змінилася позиція глави держави після зриву угоди.

Від Дубая до України: Розкриття Власності Посадовців за Кордоном

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Я тут, готовий допомогти, якщо ви маєте будь-які запитання або потребуєте додаткової допомоги. Чим я можу вам допомогти сьогодні?

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Відповідно до транзакцій, у грудні 2011 та на початку 2012 року, Олег Корнілов став власником двох квартир. Тоді, вже обіймаючи посаду заступника головного прокурора Одещини, він придбав студіо в преміум-комплексі Jumeirah Bay X1 Tower. Ці квартири, розташовані недалеко від пляжів Перської затоки, забудовані поруч із штучним озером, та загальною площею 47 та 38 квадратних метрів, обійшлись йому у понад 180 тисяч доларів США.

Згодом Корнілов змінив посаду на посаду заступника начальника слідчого управління обласної прокуратури, а потім і став керівником цього підрозділу. Проте, в 2014 році після Революції гідності його було звільнено відповідно до закону «Про очищення влади». Цього ж року він почав судову боротьбу, вимагаючи відновлення на посаді та компенсації за період безробіття.

У 2016 році, коли судова тяганина ще тривала, Корнілов знову вклався у нерухомість, інвестувавши понад 210 тисяч доларів у готельні апартаменти в елітному районі Дубаю, в комплексі Aykon City-Tower B. На той момент цей комплекс був ще недобудований, але його остаточно завершили у вересні 2023 року.

Під час будівництва комплексу Aykon City, в 2020 році, одеський прокурор вирішив продати студіо в Jumeirah Bay X1 Tower за майже 100 тисяч доларів. Також у 2020 році Одеський окружний адмінсуд відновив Корнілова на посаді начальника слідчого управління прокуратури Одеської області, а рік по тому місцевий апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення остаточно. Крім того, йому було виплачено понад 2,3 мільйона гривень компенсації за «вимушений прогул» з 2014 року.

Звіт "Схем" розкриває важливі деталі про власність нерухомості Олега Корнілова в Дубаї. Зокрема, за даними транзакцій, він став власником двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower у грудні 2011 та на початку 2012 року. Ці студії були здані в оренду з 2014 року, що принесло йому понад 100 тисяч доларів США. Проте в листопаді 2023 року, після поновлення на посаді, він продав одну з квартир. Нині він володіє лише готельним номером у Aykon City-Tower B.

У зв'язку із згаданою справою ДБР, екс-суддя відзначив, що ні він, ні Світлана Ємельянова не мають у ній жодного статусу, проте підтвердив факт проведення обшуків у приміщеннях, які належать Ємельяновій. Він вважає, що це кримінальне провадження було порушено безпідставно з метою дискредитації його адвокатської діяльності, заявивши, що крім допомоги Збройним силам України протистояти російській агресії, він не здійснював жодної іншої діяльності.

Спеціалісти з ДБР, опитані журналістами, не повідомили про підозри жодній особі у цьому кримінальному провадженні станом на травень 2024 року, включаючи Світлану та Артура Ємельянових. Сама Світлана Ємельянова на запит журналістів не відповіла.

Василь Грицак, колишній народни

Василь Грицак, перед тим як стати депутатом, працював у департаменті ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ, забезпечуючи виготовлення бланків дозволів на встановлення та використання спеціальних сигнальних звукових і світлових пристроїв для міліції. Однак найчастіше його ім'я пов'язують з ЄДАПСом, монополістом у сфері друку закордонних паспортів у 2000-х роках, називаючи його лобістом цього бізнесу. У 2009 році заступник секретаря РНБО Борис Соболєв в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що всі документи, що ідентифікую

Продавець розповів, що купівля нерухомості за готівку дозволяє клієнтам уникнути питань банків щодо походження їхніх грошей. Однак компанія Damac повідомила, що не рекомендує клієнтам купувати нерухомість за готівку і перевіряє їхні дані. Закритість інформації про нерухомість в ОАЕ дозволяє уникнути сплати податків в країні походження коштів. Українцям, які продають нерухомість у Дубаї, слід сплачувати податок на дохід та військовий збір разом у розмірі 19,5%. Процеси також підлягають оподаткуванню, але закритість реєстрів у Дубаї дозволяє багатьом українським посадовцям приховати свої реальні статки. Проєкт Dubai Unlocked збирає дані про нерухомість з витоків, що дозволяє розкрити цю інформацію.

Журналісти проєкту Dubai Unlocked відправили запит до влади Об'єднаних Арабських Еміратів з питаннями щодо контролю за операціями з нерухомістю осіб, які перебувають під санкціями або в розшуку, а також щодо перевірки походження коштів іноземців, які інвестують у дубайську нерухомість. Також було запитано про готовність влади ОАЕ співпрацювати з правоохоронними органами інших країн у разі виявлення незаконного походження коштів, вкладених у нерухомість Дубаю. На момент оприлюднення розслідування влада ОАЕ відправила коротке повідомлення через свої посольства у Великій Британії та Норвегії, у якому заявила про свою серйозність у захисті світової фінансової системи та готовність співпрацювати з міжнародними партнерами для припинення незаконного фінансування.

У розслідуванні про нерухомість в Об'єднаних Арабських Еміратах виявлено, що ця країна приваблює інвесторів з усього світу, включаючи колишніх та чинних українських посадовців, які можуть приховувати свої статки через закритість реєстрів та відсутність питань з боку влади. На запитання журналістів про контроль над нерухомістю осіб у розшуку чи під санкціями, влада ОАЕ надала загальні заяви про свою готовність боротьби з незаконним фінансуванням, проте не відповіла на конкретні запитання. Таким чином, закритість інформації про нерухомість у Дубаї, спрощений процес купівлі за готівку та відсутність контролю створюють сприятливе середовище для українських посадовців для збереження та приховання своїх активів.

Психолог пояснила, чому ми не відчуваємо тривогу навіть під час обстрілів

Кожен вибух, кожна сирена запускають в організмі миттєву реакцію тривоги. Але що відбувається, коли такі сигнали стають повсякденністю? Чи справді ми можемо звикнути до постійної небезпеки? Пояснення дала психолог Таня Солодка у своєму блозі. Коли людина чує сигнал небезпеки — вибух чи сирену — тіло реагує автоматично. Вивільняються адреналін і кортизол, серце починає битися швидше, […]

Хірург приватної клініки в Києві постане перед судом за проведення операції з пластики грудей на фоні онкологічного захворювання

У Києві до суду буде передано справу хірурга приватної клініки, який здійснив операцію з пластики грудей на пацієнтці, попри наявність у неї онкологічного захворювання. Цей інцидент викликав великий резонанс у медичній спільноті та серед громадськості, оскільки йдеться не тільки про професійну недбалість, а й про нехтування основними принципами етики та медичних стандартів.

Як повідомляє столична поліція, слідство встановило, що у вересні минулого року 30-річна киянка звернулася до медичного центру для проведення операції з корекції молочних залоз. Під час обстежень, проведених у клініці, було виявлено новоутворення в області запланованої операції. Враховуючи виявлені аномалії, хірург мав би направити пацієнтку на додаткові обстеження та консультацію з онкологом, адже новоутворення в молочній залозі може бути ознакою онкологічного захворювання. Однак лікар проігнорував цей факт і не призначив додаткові дослідження, що є прямим порушенням медичних стандартів.

У поліції зазначають, що це призвело до прогресування онкологічного процесу та суттєвого погіршення стану пацієнтки.

Хірургу раніше повідомили про підозру. Досудове розслідування завершено, обвинувальний акт передано до суду. Якщо вину медика доведуть, йому загрожує до двох років позбавлення волі.

У цьому році Україна приймає рішення відмовитися від активних зусиль у напрямку швидкого вступу до НАТО, і це рішення має глибокі підґрунтовані мотиви. Одним із найважливіших аргументів, що лежить в основі такого відступу, є серйозні страхи перед можливим втягненням альянсу у конфлікт з Росією. Україна, знаходячись у складній геополітичній ситуації, зрозуміло ретельно вивчає всі можливі наслідки свого приєднання до такої великої міжнародної організації.

Необхідно врахувати, що конфлікт з Росією має потенціал стати небезпечним і великим для всіх сторін, які залучені у цей процес. Таке рішення відкриває шлях для спроби знайти мирне врегулювання ситуації та зміцнення дипломатичних зусиль для забезпечення стабільності в регіоні. Україна прагне зберегти свою суверенність та незалежність, проте вирішення щодо членства у НАТО вимагає обміркованого підходу та урахування всіх можливих ризиків і перспектив.

Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

“Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

“США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

Останні новини