Прохання “Репортерів без кордонів” до уряду України щодо відмови від телемарафону “Єдині новини

Історія керівника поліції Бучі Андрія Маланчука стала показовою для розуміння того, як окремі підрозділи Національної поліції в Київській області фактично втрачають довіру суспільства та контроль за внутрішніми процесами. Події навколо його діяльності викликали широкий резонанс і змусили говорити не про поодинокий випадок, а про глибші управлінські та кадрові проблеми в системі правоохоронних органів.

У центрі уваги опинилися питання ефективності роботи місцевого керівництва поліції, дотримання службової дисципліни та реального виконання покладених на правоохоронців обов’язків. Ситуація продемонструвала, що за відсутності належного контролю з боку вищого керівництва можливе формування закритих вертикалей впливу, де персональна лояльність переважає над законом і професійними стандартами.

На тлі розвалу структури, за даними джерел, у поліції Бучі вибудувано систему регулярних незаконних доходів. Покровительство наркоторгівлі, за оцінками, приносить близько 50 тисяч доларів США щомісяця. Аналогічні суми надходять від «кришування» проституції та салонів, а також від несанкціонованої торгівлі й тимчасових споруд. Окремим напрямком є стоянки, парковки та магазини без ліцензій на алкоголь і тютюн — цей сегмент, за словами джерел, може приносити до 100 тисяч доларів США на місяць.

Найприбутковішою статтею доходів називають кримінальні провадження. «Вирішення питань» у справах, як стверджують співрозмовники, стартує від 10 тисяч доларів США і може доходити до 100 тисяч. У цю суму, за твердженням джерел, одразу закладена частка прокуратури. Окремо оцінюється зняття арештів з майна — від 5 до 20 тисяч доларів, організація обшуків — від 5 тисяч, негласні слідчі дії та фальсифікація матеріалів — від 10 тисяч доларів США. Затримання «за рапортом» коштує від 3 тисяч доларів.

Ще одним напрямком, який згадують джерела, є так звана «бусифікація». За суму близько 3 тисяч доларів питання затриманої особи може бути вирішене через прямий дзвінок керівнику, після чого надходить вказівка про звільнення. Окрім цього, системним джерелом доходів називають невтручання в земельні та будівельні афери. За інформацією джерел, фіксовані платежі від забудовників можуть сягати до 100 тисяч доларів США за гарантії «тиші» з боку поліції.

Фінансовий результат такої діяльності, якщо вірити даним з оточення, виглядає вражаюче. Андрію Маланчуку приписують володіння вісьмома квартирами, трьома автомобілями загальною вартістю майже мільйон доларів США, кількома банківськими рахунками із сумарними залишками близько 19 мільйонів гривень, а також значними обсягами готівки. Окремо згадуються 13 земельних ділянок, оформлених на підставних осіб.

Навіть якщо частина цієї інформації потребує ретельної юридичної перевірки, сама структура описаних схем і репутація, що сформувалася навколо керівника поліції Бучі, свідчать про глибоку системну проблему. Йдеться не про одиничний збій, а про модель, за якої правоохоронний орган фактично перетворюється на ринок платних послуг. Поки подібні практики залишаються під негласним захистом обласного керівництва, говорити про відновлення довіри до поліції в Київській області не доводиться.

Під час нещодавньої археологічної експедиції в Галицькому замку на Івано-Франківщині науковці виявили численні артефакти, що проливають світло на життя місцевої еліти в середньовіччі. Серед знахідок — уламки старовинного кахельного облицювання та фрагменти вишуканого керамічного посуду, які належали високопосадовцям чи заможним представникам того часу. За словами Володимира Олійника, генерального директора Національного заповідника «Давній Галич», ці артефакти були знайдені під час розкопок фундаменту В’їзної вежі замку. Виявлені нашарування культурного шару виявилися справжнім скарбом для археологів: серед них були декоративні плитки печей з поливою різних відтінків, що вражають своєю майстерністю, а також урочисто оздоблені предмети, які раніше служили прикрасами інтер'єрів.

Ці знахідки дозволяють не тільки реконструювати побут вищого класу середньовічного Галича, але й дають уявлення про рівень розвитку ремесел та мистецтва в цьому регіоні. Зокрема, керамічні плитки, що мали поливу з різноманітними кольоровими відтінками, свідчать про високий рівень технічних та художніх досягнень того часу. Такі плитки могли бути частиною печей, які використовувалися для обігріву приміщень замку, і вони мали не тільки функціональне, а й естетичне значення. Мистецтво виготовлення таких кахлів було досить складним, що додає цим знахідкам особливої історичної цінності.

Відкриття дозволяє краще зрозуміти побут та естетичні смаки місцевої еліти середньовічного Галича. Знахідки передбачають подальші дослідження, які можуть відкрити нові деталі про архітектуру, побут та художні традиції того періоду.

Археологи наголошують, що кожен фрагмент кераміки та кахлів є цінним джерелом інформації для реконструкції історичного вигляду замку та його інтер’єрів.

У 2024 році Ukraine Facility визначається як стратегічна програма, спрямована на економічне оздоровлення України через відведення значних фінансових ресурсів. За інформацією, наданою Олексієм Соболевим, заступником міністра економіки України, розмір фінансування може коливатися в межах від 1 млрд до 1,5 млрд євро. Основна увага цієї програми спрямована на малі та середні підприємства, які є важливими катализаторами для економічного зростання та розвитку країни.

Ці фінансові вливання передбачається використовувати з метою зниження вартості застави для підприємств, що стане стимулом для їхнього активного розвитку. Крім того, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями та українськими банками має на меті розширення обсягів кредитування, що сприятиме підтримці бізнесу на всіх рівнях.

Український бізнес очікує на цю програму з надією на покращення умов для розвитку і росту. Ukraine Facility стає ключовим інструментом у зміцненні фінансової стабільності та конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку.

У рамках програми передбачено загалом 12 млрд євро на розширення європейських проєктів в Україні протягом чотирьох років. Зокрема, компонент “Pillar 2” Ukraine Facility передбачає спрямування 7 млрд євро на підтримку приватних, муніципальних та державних проєктів. Програма фокусується на сім ключових секторах, включаючи енергетику, оборонну промисловість, сільське господарство, ІТ, транспорт, виробництво критичних матеріалів та переробну промисловість.

Додатково, у 2024 році планується виділити до 1,5 млрд євро на розвиток існуючих програм, запроваджених міжнародними фінансовими організаціями в Україні, з яких 70% спрямуються на малий та середній бізнес. Співпраця з українськими банками, які беруть участь у програмі, відкриває доступ до додаткових ресурсів для здешевлення кредитів та інших пільг для бізнесу.

Поміж інших ініціатив Міністерства економіки є програма підтримки “Зроблено в Україні”, яка включає грантові програми для ветеранів, компенсації для аграріїв на придбання техніки, а також гранти та компенсації для переробної промисловості. Змінено також програму “Доступні кредити 5-7-9%” для полегшення умов кредитування бізнесу.

У лютому Європейська Рада підтримала виділення Україні 50 млрд євро у рамках Ukraine Facility, що підтверджується надходженням перших траншів у березні та квітні. З погодженням Плану для Ukraine Facility у травні Європейський Союз визначив конкретні реформи, необхідні для отримання додаткового фінансування. Виконання цих умов дозволить Україні залучити у 2024 році загалом 16 млрд євро, включаючи 3 млрд євро у формі грантів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Незважаючи на заяви Трампа про можливість досягнення мирної угоди з Росією, багато експертів вважають, що його підхід до війни в Україні може бути далекою від того, що українці сподіваються отримати від міжнародних партнерів.

Найімовірніше, він тільки почне процес торгів, який затягнеться щонайменше до весни 2025 року, а найімовірніше до осені.

Також усі пліткують, що якщо буде якесь перемир’я, то Зеленський навряд чи відкриє кордони для всіх, бо він розуміє, що більшість одразу виїде з країни. Тому зараз почали прогрівати трек, що бойові дії можуть закінчиться, але ось кордони при цьому не треба відкривати і припиняти мобілізацію.

Висновок простий. Нічого не ясно в українській кризі, але одне зрозуміло, 2025 рік стане точно вирішальним. Або шлях до миру, або посилення війни.