Прокуратура розслідує можливе незаконне збагачення мера Яремче

Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення відмовити у поверненні історичного статусу будівлі на вулиці Софіївській, 20/21, відомої як «Будинок Незалежності». Цей крок відкриває серйозні перспективи для можливого знищення одного з найбільш знакових символів української державності, розташованого в самому центрі столиці. Суддя Ігор Лиска ухвалив рішення, яким відхилив позов Офісу Генерального прокурора, котрий намагався скасувати постанову Міністерства культури України щодо позбавлення цієї історичної споруди статусу пам’ятки архітектури.

Рішення суду стало несподіваним ударом для багатьох прихильників збереження цієї будівлі, яка вже давно має важливе значення для національної ідентичності. Впродовж багатьох років «Будинок Незалежності» асоціюється з ключовими етапами становлення незалежної України, і його історична цінність визнана не лише на національному, а й міжнародному рівнях. Але сьогодні, на жаль, цей архітектурний символ може бути підданий руйнації через відсутність офіційного статусу пам’ятки.

Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що тепер «Будинок Незалежності» може бути знесений. На його місці забудовник планує звести офісний центр. Це вже не перший випадок подібного рішення: раніше статус пам’ятки втратили історичні будинки на Михайлівській, 20, та Великій Васильківській, 50/23.

Будинок на Софіївській, 20/21, має величезне символічне значення. За легендою, саме з його балкону 22 січня 1918 року Михайло Грушевський урочисто проголосив IV Універсал Центральної Ради — документ, який юридично закріпив незалежність Української Народної Республіки. Тоді ж українців закликали до боротьби проти більшовицької окупації.

У різні роки в цій будівлі працював відомий київський готель «Давня Русь», а сама споруда зберегла архітектурні риси початку ХХ століття. Тепер її може спіткати доля десятків історичних об’єктів, що поступово зникають під тиском сучасної забудови в центрі столиці.

В Одесі сталася страшна трагедія для 85-річної жінки, яка втратила свої заощадження через обман з боку працівниці банку. Зловмисниця, 22-річна економістка, скористалася довірою та вразливістю літньої клієнтки і привласнила майже 400 тисяч гривень із її депозитних рахунків. За інформацією Національної поліції, потерпіла звернулася до правоохоронців після того, як помітила, що значна частина її коштів зникла з двох банківських депозитів.

Розслідування показало, що жінка працювала головним економістом у службі роздрібного обслуговування банку і мала доступ до фінансових рахунків клієнтів. Користуючись своєю посадою та знаннями, вона здійснила незаконні операції з грошима, що належали літній жінці. Зловмисниця, ймовірно, використала свою професійну роль, щоб приховати сліди крадіжки і не викликати підозр у потерпілої.

Інцидент стався у відділенні банку в Приморському районі Одеси. Коли пенсіонерка звернулася до фінустанови для перевірки своїх рахунків, працівниця, користуючись її віком та неуважністю, замінила фінансовий номер телефону клієнтки на власний. Після цього вона отримала повний доступ до банківського додатка потерпілої.

Після виходу жінки з банку співробітниця увійшла в систему від її імені, закрила депозити та перевела 394 550 гривень на власну картку. Згодом частину коштів вона повернула, але більшість грошей витратила.

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Суд обрав для фігурантки запобіжний захід — нічний домашній арешт.

За скоєне злочинниці загрожує до шести років позбавлення волі та заборона обіймати посади у фінансовій сфері строком до трьох років. Правоохоронці продовжують розслідування, а банк проводить внутрішню перевірку, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

22 листопада православні віряни згадують апостола Филимона — учня святого апостола Павла, який увійшов в історію раннього християнства як один із найвідданіших проповідників віри та підтримувач перших християнських громад у Малій Азії. У народній традиції ця дата відома під назвою Зимовказ, адже саме в цей день люди споконвіків намагалися розгледіти в природі підказки про те, якою буде прийдешня зима. Старші покоління уважно стежили за погодою: якщо 22 листопада було холодно й вітряно, очікували тривалих морозів, а якщо наступала відлига — зима обіцяла бути м’якішою та нестійкою.

Апостол Филимон, за переказами, походив із заможної родини міста Колоси й був відомий гостинністю та відкритістю до нового вчення. Прийнявши християнство, він надав свій дім для перших зібрань віруючих, фактично перетворивши його на одну з ранніх домашніх церков. Його життя позначене низкою важливих подій, серед яких особливо виділяється історія навернення раба Онисима — людини, що втекла від господаря та випадково зустріла апостола Павла. Саме Павло, перебуваючи в ув’язненні, звернувся до Филимона з листом, у якому просив прийняти Онисима не як раба, а як брата у Христі, чим підкреслив духовну рівність всіх людей.

У народі вважалося, що цей день має особливу енергетику, тож існували певні заборони:• не виконували важку фізичну роботу, щоб не накликати втому та хвороби;• не вирушали в далеку дорогу — побоювалися заблудитися чи потрапити в неприємності;• не позичали гроші, аби не «віддати» власний добробут.

Люди уважно спостерігали за погодою цього дня, вважаючи її точним передвісником зими:• морозний день — до ранніх і тривалих холодів;• тепло й мокро — до м’якої, пізньої зими;• ранкова паморозь — до ясних і холодних найближчих днів;• низькі сірі хмари — до швидкого погіршення погоди та ймовірних снігопадів.

Для багатьох українських регіонів Зимовказ був важливою точкою відліку: після 22 листопада, за повір’ям, «стає» справжня зима, і природа починає готуватися до затяжного періоду холодів.

Українські журналісти знову у полоні в Польщі: нові подробиці та реакція на події

В результаті затримання ще двох українських журналістів в Польщі через зйомку сюжету про торгівлю між Варшавою та РФ виникли серйозні питання щодо свободи преси та прав журналістів на збереження конфіденційності джерел. Затримання без повідомлення консула та обмеження зв'язку зі звичайними способами інформаційного спілкування створюють загрозу для професійних стандартів та норм, які гарантують свободу слова. Польські влади повинні надати повну звідкритість щодо обставин затримання та відновити конфісковане обладнання журналістів, а також дозволити їм продовжити свою професійну діяльність без перешкод.