Субота, 13 Червня, 2026

Прокурор ОГП втрапив у скандал через тиск на журналістку

Важливі новини

Російські війська здійснили 54 атаки на Покровському напрямку за добу

Протягом минулої доби російські війська здійснили 54 атаки на Покровському напрямку. Цей регіон залишається одним із найгарячіших на фронті, адже противник намагається прорвати оборонні рубежі на околицях міста. Проте українські сили успішно відбивають ворожі наступи, завдаючи значних втрат агресору. Що до Покровська – це вцілому найгарячіший напрямок. За минулу добу там відбулося 54 атаки. Противник […]

The post Російські війська здійснили 54 атаки на Покровському напрямку за добу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Обстріли Росії в Донецькій області: двоє загиблих і 13 поранених

Ключові елементи військового обліку:

Під вогнем перебували 8 населених пунктів області: міста Костянтинівка, Курахове, Миколаївка, Торецьк, села Костянтинопіль, Маркове, Роздольне, Сонцівка.

Внаслідок атак рф пошкоджено 70 цивільних об’єктів, з них 22 житлових будинки.

На Костянтинівку війська рф скинули дві бомби “ФАБ-250” з модулем УМПК – загинула людина, ще троє мирних мешканців дістали травми. Пошкоджено 2 багатоквартирних і 10 приватних будинків, адмінбудівлі, 26 цивільних авто, газопроводи, електромережі.

Ударом по Миколаївці окупанти вбили цивільну особу, пошкодили цивільні автомобіль і мотоцикл, лінію електропередач.

Костянтинопіль росія накрила з РСЗВ “Торнадо-С” – двоє жителів травмовані, руйнувань зазнали три приватних будинки і автомобіль.

У Кураховому внаслідок атаки ворожого дрону поранення отримали чоловік і літня жінка.

Один поранений – у Торецьку та один – у Сонцівці.

У Марковому пошкоджено 4 приватних будинки, в Роздольному – три.

Крім цивільних громадян, через російські обстріли поранень зазнали четверо поліцейських, один перебуває у важкому стані.

Корупційна схема в “Харківських теплових мережах”: мільйони гривень на сумнівних контрактах

Слідство виявило масштабну корупційну схему в комунальному підприємстві «Харківські теплові мережі», внаслідок якої мільйони гривень міжнародної допомоги та коштів місцевого бюджету опинилися в кишенях пов’язаних із посадовцями осіб. За даними слідства, лише в 2022 році компанії, афільовані з колишнім віцепрезидентом футбольного клубу «Металіст», отримали державні контракти на постачання труб, технічної солі та інших товарів на загальну суму близько 280 мільйонів гривень.

Кошти на закупівлі були залучені через кредити Світового банку, а також з місцевого бюджету Харкова, що став основним джерелом фінансування. Проте, згідно з висновками слідства, ці закупівлі здійснювались без належної конкуренції і за завищеними цінами. Це дозволило компаніям-посередникам, які діяли в рамках цієї схеми, отримати значні прибутки, що не мали жодного відношення до реальних вартостей постачання товарів.

Організатор схеми, який фігурує під ініціалами «К. С. О.», досі не затриманий і уникає публічної відповідальності. Судова система обмежилася зручними домовленостями, не дійшовши до справжніх вигодонабувачів.

Справу можна розглядати не лише як корупцію в одному комунальному підприємстві. Вона показує, як під час війни міжнародна допомога та місцеві кошти стають джерелом наживи для обмеженого кола менеджерів і пов’язаних із ними компаній. Питання про повних організаторів та механізм розкрадання залишається без відповіді, а харків’яни платять за неефективність системи: труби купують за завищеними цінами, тепло в будинках і стабільність міста під загрозою.

Корупція в українському правосудді: новий скандал у судовій системі

Не так давно в Україні стався ще один гучний скандал, пов'язаний із корупцією в судовій системі, який продемонстрував, як деякі судді починають сприймати правосуддя як товар, а закон — як інструмент для ведення торгових угод. Останнім резонансним випадком став вирок колишньому судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару, який був засуджений до 6 років і 6 місяців позбавлення волі та заборони займатися суддівською діяльністю за спробу змінити вирок у справі смертельної ДТП.

У 2023 році, коли цей випадок розглядався апеляційним судом, родичі обвинуваченого в ДТП, замість того, щоб шукати кваліфікованих адвокатів, звернулися до знайомого Гончара з проханням вплинути на рішення суду. Згідно з інформацією від Вищого антикорупційного суду (ВАКС), суддя став посередником у переговорах, в яких родичі винуватця ДТП спочатку пропонували 1,5 тисячі доларів за сприяння у зміні вироку. Але згодом сума була збільшена. Цей випадок став яскравим прикладом того, як судова система може стати частиною корупційних схем, де за рішенням суддів можна "платити" або "домовлятися".

Суддя Гончар у приватних розмовах прямо обговорював, яку суму готовий отримати, і навіть порівнював її із власною тижневою зарплатою: «П’ятсот — це п’ятнадцять тисяч, це за неділю зарплата у нас! Чи й не гроші, за які рісковать!» — зафіксовано у матеріалах НАБУ.

Лінія захисту Гончара намагалася пояснити його дії як дружню допомогу та п’яні розмови, проте ВАКС не врахував ці аргументи. Суд визнав, що він активно обговорював стратегію зміни вироку та розподіл коштів, нехтуючи позицією потерпілих.

Вирок передбачає конфіскацію майна, включно з автомобілем Mitsubishi Outlander 2020 року та часткою будинку. Свідок-посередник отримав умовний термін за угодою зі слідством. Гончар працював суддею з 2003 року і тепер має час оцінити «вартість ризику» своїх дій.

Ця справа ще раз нагадує про проблеми системи правосуддя та виклики боротьби з корупцією у регіонах України.

«Укрнафта» втрачає мільярди «Укрзалізниці» — на арену виходять нові гравці

У системі «Прозорро» за тиждень з 27 липня по 2 серпня 2025 року оприлюднили понад 51 тис. закупівель на 15,67 млрд грн. Найбільші тендери традиційно провела «Укрзалізниця», закуповуючи дизельне пальне для тепловозів. Проте вже третій місяць поспіль державна «Укрнафта» не бере гору – попри участь у торгах. Причина – особливі правила «Прозорро.Маркету»: учасники після подання […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Скандал розгорівся після того, як Оксана Котомкіна опублікувала розслідування про ймовірні порушення в декларації Артема Бояренка, зокрема щодо продажу автомобіля своєму батькові. Після публікації журналістка отримала численні листи від фігуранта розслідування, в яких той вимагав спростування матеріалу. Проте прокурор, за словами Котомкіної, намагався змусити її змінити деталі, які не впливали на основну суть викриттів, ігноруючи при цьому питання стосовно продажу авто.

Ситуація набула більш серйозного обороту, коли у листах, які вона отримала від Бояренка, фігурували її особисті дані — домашня адреса та номер телефону, які не були у відкритому доступі. “Отримавши листа на домашню адресу, я почала задумуватись, що може бути далі: воронка під під’їздом чи дзвінок у двері?”, — написала журналістка, натякаючи на можливі погрози.

Особливої уваги заслуговує те, що, за словами Котомкіної, прокурор пояснив отримання її особистих даних тим, що знайшов номер на російському ресурсі LiveJournal. Це викликало обурення журналістки, оскільки ресурс давно заблокований в Україні, а згадуваний пост був опублікований ще в 2010 році. “Це свідчить про те, що джерело його впевненості в отриманих даних зовсім не російський інтернет-ресурс”, — стверджує Котомкіна.

Журналістка заявила про свій намір звернутися до Офісу Генерального прокурора та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів з вимогою розслідувати дії Бояренка, щоб з’ясувати, яким чином він отримав її особисті дані та чому посилався на контент російських джерел. Відповідні заяви, за її словами, будуть направлені найближчим часом.

Останні новини