Пропозиція Національного банку України щодо нових податків на непріоритетний імпорт: крок до зменшення бюджетного дефіциту

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зеленський також показав кадри пожежі на Запорізькій АЕС.

“Енергодар. Фіксуємо з Нікополя, що російські окупанти влаштували пожежу на території Запорізької атомної станції.

Поки що показники радіації в нормі”, – заявив президент України.

Російське “керівництво” станції заявило ЗМІ, що порушень експлуатації немає. Усі енергоблоки АЕС, як і раніше, відключені.

Згодом, призначена Росією “влада” Запорізької області звинуватила ЗСУ в пожежі на Запорізькій АЕС.

“У результаті обстрілу міста Енергодара з боку ЗСУ сталося загоряння на об’єкті охолоджувальних систем ЗАЕС”, – заявив “губернатор” Євген Балицький. За його словами, загрози вибуху та інших наслідків немає. Радіаційний фон у нормі. Триває ліквідація пожежі.

Також у РФ заявляють, що охолоджувальні системи, які потрапили під удар, знаходяться далеко від енергоблоків.

МАГАТЕ передає повідомлення росіян про удар безпілотника по градирні (охолоджувальному агрегату) Запорізької АЕС.

Також призначений РФ “представник” станції заявив, що пошкодження охолоджувальної установки найбільш серйозні за всю війну.

Вночі пожежу на території Запорізької АЕС загасили.

Про це повідомило російське “керівництво” станції, а зранку підтвердив голова Дніпропетровської ОВА Лисак.

У МАГАТЕ вчора повідомили, що напередодні пожежі їхні співробітники чули вибух на станції.

“Група МАГАТЕ повідомила, що чула вибух сьогодні, в той самий час, коли ЗАЕС повідомила їм, що безпілотник, імовірно, врізався в одну з двох градирень станції”, – йдеться в заяві агентства.

МАГАТЕ додає, що пошкодження градирень “не має прямого впливу на безпеку шести зупинених енергоблоків”.

Нагадаємо, вчора Зеленський звинуватив Росію в підпалі станції. А голова Нікопольської РДА Євтушенко заявив, що росіяни “підпалили покришки” в одній із градирень.

При цьому сама РФ заявляє про атаку українського безпілотника по градирні і цю позицію також згадує МАГАТЕ.

Фахівці з економіки розглядають ситуацію, дійсно, як систематичне створення урядовими чиновниками обставин для наростання інфляції. Підвищення тарифів на енергоресурси, зростання податків та комунальних внесків – ці всі заходи негативно впливають на остаточну вартість виробництва. Внаслідок цього, спостерігається регулярне підвищення цін на товари та послуги, що призводить до загального підвищення рівня інфляції в країні.

Підприємства змушені підвищувати ціни на товари та послуги, щоб компенсувати зростання витрат. У свою чергу, це призводить до зниження купівельної спроможності населення і подальшого підвищення цін, створюючи замкнене коло.

Кабмін прийняв рішення, згідно з яким бізнес має імпортувати 80% електроенергії в балансі споживання, щоб гарантовано отримати ще 20% з боку “Укренерго”. Проте, як відзначає політолог Кирило Сазонов, проблема в тому, що Україна не імпортує стільки електроенергії, щоб її вистачило всім підприємствам. В результаті дефіциту, в перший же день дії постанови, вартість імпортної енергії ажіотажно зросла – причому відразу на 20% і її все одно на всіх не вистачило.

“Ажіотажні ціни на імпортне світло – це нове розкручення спіралі інфляції в Україні. Тому що слідом, автоматично, зросте собівартість української продукції. А слідом — ціни на всі товари і послуги. Це вдарить по вразливим категоріям населення – тому що, на відміну від тарифів, акцизів і цін, ні пенсії, ні зарплати в Україні не ростуть”, — відзначив експерт.

За його словами, донати від бізнесу і населення вже суттєво впали. “Це бачать усі. І справа не в тому, що населення та бізнес не хочуть допомагати. А в тому, що вони більше не мають ресурсу це робити. Натомість уряд, щоб компенсувати цей ресурс, робить найгірше – ще більше закручує гайки в надії наповнити бюджет”, — підкреслив Сазонов.

За його словами, єдине чого доб’ється уряд своїми рішеннями – це закриття підприємств, а звідси падіння доходів у бюджет та росту безробіття.

“Чиновникам слід перестати загравати з населенням, і розставити пріоритети не так, як вимагає популізм, а так, як потрібно для перемоги. Люди можуть посидіти без світла. Можуть довго — я перевіряв. А підприємство закритого циклу без світла сидіти не може. Зараз передусім потрібно дбати про економіку. Інакше у нас просто закінчуться гроші”, – заявив Сазонов.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

З 27 листопада, коли офіційний курс долара вперше за кілька місяців перевищив 41,5 грн, рекордні значення було зафіксовано вже вісім разів. Останнє максимальне значення (41,9 грн) діяло лише добу – 19 грудня.

Проте подібні зміни не є причиною для паніки. Як зазначають експерти, коливання курсу – це звичайне явище в умовах режиму керованої гнучкості, який запровадив НБУ.

Голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошує, що уряд ще під час розрахунків бюджету на 2024 рік передбачав девальвацію гривні приблизно на 10%. На кінець року курс прогнозувався на рівні 42,1 грн/долар.

Таким чином, запас для зростання ще є, проте такі зміни є частиною очікуваного сценарію, а не ознакою кризи.

Попри рекордний офіційний курс, готівковий долар вже давно перевищив ці показники. Наприклад, у пунктах обміну валют курс часто значно вищий через ринкові фактори, включаючи попит і пропозицію.

Прогнозувати подальші зміни складно, однак експерти зазначають, що після стрибків курс нерідко йде вниз. Наприклад, після досягнення рекорду 4 грудня (41,93 грн) курс знизився до 41,44 грн.

Сергій Ніколайчук, заступник голови НБУ, раніше пояснював: зміна курсу – це природний процес у сучасних умовах. Регулятор заздалегідь попереджав про можливі коливання.

Сьогодні головним завданням НБУ є збереження стабільності фінансової системи, що передбачає контроль над інфляцією та своєчасну реакцію на зміни економічної ситуації.