Пропозиція Національного банку України щодо нових податків на непріоритетний імпорт: крок до зменшення бюджетного дефіциту

Сучасні наукові дослідження відкривають нові горизонти у застосуванні гарячих ванн для здоров’я. Виявляється, що занурення у воду температурою 39–40°C протягом 15–30 хвилин не лише забезпечує приємне відчуття релаксації, а й виступає ефективним методом пасивної теплотерапії. Дані, опубліковані у Journal of Applied Physiology, свідчать, що регулярне використання такого способу може значно знижувати артеріальний тиск, сприяючи зміцненню серцево-судинної системи.

Крім впливу на кров’яний тиск, теплові процедури стимулюють розширення судин, покращують кровообіг та сприяють зменшенню м’язової напруги. Така форма терапії активує природні процеси відновлення організму, допомагаючи знизити рівень стресу та покращити якість сну. Науковці відзначають, що ефект гарячої ванни можна порівняти з помірними фізичними навантаженнями, адже підвищення температури тіла спричинює активізацію обміну речовин та поліпшення функцій серцево-судинної системи.

Найбільший ефект відчувають літні люди та пацієнти з гіпертонією, у яких зниження тиску може досягати 60 мм рт. ст. Для молодших людей зміни менш виражені, проте процедура також допомагає зняти стрес, покращити сон і зміцнити нервову систему.

Фахівці радять дотримуватися правил безпеки: поступово виходити з ванни, відпочивати сидячи кілька хвилин після занурення, тримати кінцівки подалі від води та достатньо пити до та після процедури. Температура понад 40°C може бути небезпечною через ризик перегріву.

Попри позитивні результати, вчені наголошують, що дослідження мають спостережний характер і потребують додаткових наукових доказів. Тим не менше, гаряча ванна може стати перспективним доповненням до лікування та здорового способу життя, подібно до легких фізичних тренувань, стимулюючи корисні фізіологічні реакції організму.

Уряд оприлюднив довгоочікуваний перелік категорій громадян, які наділені правом на відстрочку від мобілізації відповідно до нового законопроєкту. Цей перелік включає такі категорії:

Інваліди всіх груп і особи, які не проходять медичних вимог. Їм надається відстрочка на період від 6 до 12 місяців, після чого необхідно пройти знову медичний огляд.Батьки з трьома неповнолітніми дітьми, за умови, що немає заборгованості за аліментами, яка перевищує тримісячний обсяг.Батьки та матері-одиначки, чия друга половина загинула, зникла безвісти, позбавлена батьківських прав або перебуває у в'язниці.Батько або мати неповнолітньої дитини, чия друга половина вже проходить військову службу.Батьки неповнолітніх дітей-інвалідів та дітей зі значними захворюваннями.Батьки повнолітньої дитини-інваліда.Усиновителі дітей-інвалідів, при умові, що дитина була визнана сиротою або позбавленою батьківського піклування на момент усиновлення.Подружжя, один з яких інвалід третьої групи, звільняються від мобілізації лише в разі специфічних обставин, визначених законодавством.Ускладнено порядок відстрочки для тих, чиї батьки є інвалідами першої та другої груп. У разі, якщо один із подружжя не зобов'язаний до військової служби, другого можуть мобілізувати, за винятком випадків, коли друга половина потребує медичного догляду, що підтверджується медичною комісією.Бабусі та дідусі, які є інвалідами першої та другої груп, можуть використовувати відстрочку для своїх онуків лише в разі відсутності інших близьких родичів, які можуть забезпечити догляд.Учні денної або дуальної форми навчання, які отримують вищу освіту. Це означає, що абітурієнти та аспіранти залишаються відстроченими від мобілізації. Отже, згідно з опублікованим переліком категорій, особам, які мають право на відстрочку від мобілізації за новим законопроєктом, включаються різні соціальні групи, такі як інваліди, батьки з неповнолітніми дітьми, усиновлювачі дітей-інвалідів, члени сімей військовослужбовців, а також учні денної або дуальної форми навчання, які здобувають вищу освіту. Запроваджені обмеження і винятки щодо отримання відстрочки від мобілізації враховують різноманітні сімейні та медичні ситуації. Ці заходи спрямовані на забезпечення належної підтримки різним категоріям громадян у складних життєвих обставинах, забезпечуючи водночас відповідний рівень військової мобілізації.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні.

Ворог завдав 78 авіаударів по позиціях українських підрозділів і мирних населених пунктах, зокрема скинувши 134 керовані авіабомби. Крім цього, дві ракети вразили цілі на підконтрольних Україні територіях. Російські війська задіяли понад 1600 дронів-камікадзе для ураження об’єктів, а також провели 112 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.

Атаки завдали значної шкоди в Харківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. Найбільше постраждали населені пункти в районах Харкова, Куп’янська, Торецька та Покровська, де російські війська атакували як житлові квартали, так і позиції українських захисників.

Сили оборони відбили атаки російських військ на 12 напрямках. На Куп’янському напрямку противник двічі проводив наступальні дії в районі Вовчанська. Збройні сили України зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 15 атак, зосереджених поблизу Греківки, Невського та Білогорівки. На Сіверському напрямку наші підрозділи успішно зупинили ворожу атаку біля Верхньокам’янського.

На Торецькому напрямку російські війська за підтримки бомбардувальної авіації дев’ять разів намагалися просунутися вперед у районах Торецька, Щербинівки та Неліпівки. Сили оборони на Покровському напрямку відбили 39 атак ворога, найбільше атак було зосереджено поблизу Променя, Лисівки та Григорівки.

На Курахівському напрямку ситуація залишалася вкрай напруженою: окупанти здійснили 40 спроб прорвати оборону України в районах Іллінки, Новоселидівки, Новодмитрівки та Антонівки.

На Времівському напрямку українські захисники відбили п’ять атак біля Богоявленки та Максимівки. На Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм в напрямку Новоандріївки, а на Придніпровському напрямку противник тричі намагався прорвати позиції ЗСУ.

На північних кордонах, зокрема у Чернігівській області, російські війська зберігають присутність та ведуть розвідку, здійснюючи обстріли українських прикордонних позицій.

Ситуація на Волинському та Поліському напрямках залишається стабільною, без ознак формування ударних угруповань противника.

Авіація та ракетні війська ЗСУ продовжують завдавати ударів по ворогу. За минулу добу українські військові завдали п’ять ударів по місцях скупчення особового складу російських військ, а також уразили станцію радіоелектронної боротьби та інші об’єкти окупантів.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.