Інформація про нібито затримання депутатки Одеської міськради Ольги Квасницької за хуліганство на Дерибасівській викликала справжній медійний вибух. У телеграм-каналах ширилися повідомлення про складені матеріали за статтею 296 Кримінального кодексу — мовляв, Квасницька виконувала російські пісні просто в центрі міста, провокуючи обурення серед родин загиблих військових. Сама депутатка категорично заперечує свою провину. У коментарі “СтопКору” вона […]Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), планує значне коригування тарифів для НЕК Укренерго, яке може набути чинності 1 липня 2026 року. Це оновлення стосується тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії, що є важливими для функціонування об'єднаної енергосистеми України, оскільки вони визначають витрати на транспортування електроенергії через магістральні мережі.
На останньому засіданні НКРЕКП були представлені попередні розрахунки нових тарифів. Згідно з проектом, тариф на передачу електроенергії пропонується підвищити до 903,53 гривні за мегават-годину без ПДВ, що є на 21% більше від нинішнього рівня. Окремо, для підприємств металургійної промисловості, особливо для так званої "зеленої" електрометалургії, тариф може збільшитися до 535,97 гривні за мегават-годину, що означає зростання приблизно на 42%.
Також регулятор планує підвищити тариф на диспетчеризацію, який відповідає за балансування енергосистеми та управління потоками електроенергії. У проекті передбачене встановлення його на рівні 118,64 гривні за мегават-годину, що є майже на 8% більше, ніж нині. В НКРЕКП зазначають, що ці дані є попередніми і можуть бути змінені після проведення публічних обговорень та консультацій з учасниками ринку.
Водночас Укренерго пропонувало значно більше підвищення тарифів. У первинних розрахунках компанія планувала підвищити тарифи на передачу майже на третину, фактично збільшити ціни для промислових споживачів більше ніж на 50%, а також суттєво підвищити вартість диспетчеризації на понад 50%. Таким чином, запропонований НКРЕКП варіант може сприйматися як компроміс між потребами оператора системи передачі та економічними реаліями.
Причини перегляду тарифів, за оцінками енергетичних експертів, пов'язані з декількома ключовими чинниками. По-перше, це зростання валютних курсів, що впливає на витрати компанії, зокрема на зобов’язання перед виробниками електроенергії з відновлювальних джерел, компенсація яким частково залежить від євро. По-друге, прогнозується зменшення загального виробництва електроенергії приблизно на 9,5% та скорочення обсягів її передачі на 5,5%, що, відповідно, вплине на розподіл витрат інфраструктури.
Також важливо враховувати зміни на ринку електроенергії після лібералізації цінових обмежень. Після перегляду прайс-кепів з 1 травня 2026 року очікується зростання середньозваженої ціни електроенергії, що позначиться на фінансовій моделі оператора системи передачі та вимагатиме коригування тарифної політики.
НКРЕКП акцентує, що запропоновані зміни не вплинуть на тарифи для побутових споживачів. Однак промислові підприємства, особливо ті, що споживають велику кількість енергії, можуть зіткнутися із додатковим фінансовим навантаженням, що, в свою чергу, може позначитися на собівартості продукції та їхній конкурентоспроможності.
Остаточне рішення щодо нових тарифів буде ухвалено тільки після завершення всіх процедур обговорення та узгодження. Регулятор підкреслює, що процес є прозорим і передбачає врахування думок учасників ринку, експертів та профільних асоціацій. В умовах реформування енергетичного сектору України необхідно регулярно переглядати тарифну політику з урахуванням макроекономічних і ринкових умов.
