Четвер, 16 Липня, 2026

Протест проти саміту НАТО в Стамбулі зібрав тисячі учасників

Важливі новини

Ганна Різатдінова про материнство та виховання сина без підтримки колишнього чоловіка

Українська гімнастка та олімпійська призерка Ганна Різатдінова поділилася особистими переживаннями щодо виховання свого сина Романа. Вона зізналася, що після розлучення весь тягар відповідальності за дитину ляг на її плечі, оскільки в Києві не має близьких родичів, на яких можна було б покластися. У програмі «Ближче до зірок» спортсменка розповіла, що головною опорою в повсякденному житті для неї стала няня Валентина, яку вона називає майже членом родини. Саме Валентина допомагає доглядати за Романом, якому вже скоро виповниться вісім років, супроводжує його в навчанні та розвиває його інтереси, дозволяючи Ганні поєднувати материнство із професійними обов’язками.

Ганна підкреслила, що бути одночасно мамою, професійною спортсменкою та медійною особистістю вимагає неабиякої організації та внутрішньої сили. Вона намагається щодня присвячувати час сину, підтримувати його емоційний стан та заохочувати до нових досягнень. Спортсменка відзначає, що роль няньки у житті дитини не обмежується доглядом — це справжня підтримка та партнерство, завдяки якому можна впевнено будувати баланс між особистим життям і роботою.

«Наша неймовірна Валя — це Ромина вихователька. Після початку повномасштабного вторгнення садочок припинив своє існування, а Валя залишилася з нами, а ми — з нею. Для мене це безцінна людина, тому що я одна з Ромою. У Києві в мене немає жодного родича. Навіть залишити дитину — це проблема», — зізналася Ганна.

Попри щільний графік, спортсменка намагається знайти баланс між кар’єрою і материнством. Вона запровадила традицію — «день мами та сина» щонеділі. У цей день вони разом планують дозвілля, ходять у кіно, їдять улюблену полуницю в шоколаді чи піцу.

«Ми ходимо на карате, теніс, танці й англійську. У Роми все розписано. Він завжди питає: “Куди підемо?”. У нас є своя програма — кіно, полуниця, піца. Все тримається на мені», — розповіла спортсменка.

У Київводоканалі прокоментували ситуацію з гепатитом А

Після повідомлень про спалах гепатиту А в Солом’янському районі Києва серед мешканців поширились побоювання щодо можливого зараження через питну воду. Проте в “Київводоканалі” заявляють: якість води, що подається киянам, відповідає всім санітарним нормам, а інформація про її забруднення не підтверджується жодними дослідженнями. Як зазначили в компанії, результати лабораторних аналізів, зокрема і державних установ, не виявили […]

Зміни в керівництві: Мала Токмачка отримала нового очільника військової адміністрації

Володимир Зеленський, президент України, ухвалив рішення про призначення Наталії...

CBAM: Вплив нового податку ЄС на українську економіку

Україна зіткнулася зі значним економічним викликом у 2026 році у зв'язку з введенням Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Згідно зі статтею Politico "The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine" авторства Федеріки Ді Саріо, цей механізм може коштувати українським підприємствам мільйони доларів, якщо не будуть прийняті невідкладні заходи.

Європейська політика нині входить у протиріччя щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансування військових зусиль України, але з іншого – вводить новий закон, який може суттєво зашкодити її економіці. Введення податку на викиди вуглецю на імпортовані товари може призвести до серйозних втрат для українських компаній, що експортують залізо та сталь до ЄС.

З урахуванням обмежень торговельних маршрутів через військові конфлікти, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Введення CBAM може стати серйозним викликом для української економіки, і експерти прогнозують великі втрати через цей податок.

Українські чиновники вже заявляють про готовність до відповідності європейським екологічним стандартам, проте, час для переговорів обмежений. Введення CBAM може стати причиною серйозних економічних труднощів для України, які можуть вплинути на металургійну промисловість та економіку в цілому.

Українські металургійні компанії переживають складнощі через російську морську блокаду, яка призвела до втрати доступу до Чорного моря. Це змусило їх перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як наслідок, Європейський Союз став основним споживачем української сталі та чавуну, хоча загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, наголошує, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівня

Кирило Буданов: участь у спецопераціях на території Росії

Керівник Офісу президента України та колишній голова Головного управління...

У Стамбулі відбулася велика акція протесту, в якій тисячі людей висловили своє невдоволення з приводу проведення саміту НАТО в Туреччині. Протестуючи, громадяни заполонили центральні вулиці міста, демонструючи свій протест проти зустрічі лідерів держав-членів Альянсу, яка проходила в Анкарі. Учасники акції вигукували антиамериканські гасла, критикуючи діяльність НАТО та виступаючи проти військової політики організації.

Ця акція протесту відбувалася на тлі саміту НАТО, де обговорювалися ключові питання міжнародної безпеки, оборонної співпраці та підтримки партнерів. Однак проведення такого заходу викликало обурення серед частини турецького населення, яке традиційно ставиться критично до НАТО та політики США.

Протестувальники зібралися під прапорами, транспарантами та гаслами, закликаючи до відмови від військових союзів і американського впливу. Одним з найпоширеніших вигуків було: «Вбивці, США, забирайтеся з нашої країни». Організатори акції наголошували, що їхня мета полягає не лише в протесті проти саміту, але й проти самої політики НАТО, яку вони вважають загрозою світовому миру.

Серед учасників акції були представники різних політичних та громадських рухів, зокрема лівих організацій, пропалестинських об'єднань і курдських політичних сил. Попри різноманітність політичних поглядів, всіх об'єднувала спільна позиція про неприйнятність проведення саміту НАТО.

З метою забезпечення громадського порядку, у центрі Стамбула були введені посилені заходи безпеки, а поліція уважно стежила за ситуацією, прагнучи запобігти можливим провокаціям. На момент публікації не було зафіксовано серйозних інцидентів чи масових затримань.

Саміт НАТО проходить у складний міжнародний період, коли країни Альянсу розглядають низку безпекових викликів. Особливу увагу учасники приділяють питанням підтримки України в її боротьбі з російською агресією, а також зміцненню обороноздатності держав НАТО.

Президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що на саміті планується обговорення питання зміцнення української системи протиповітряної оборони, зокрема, передачі Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot.

Події в Стамбулі ще раз підкреслили неоднозначність ставлення до НАТО в Туреччині. Поки високопосадовці обговорюють важливі міжнародні питання в Анкарі, в Стамбулі тисячі людей продовжують виступати проти політики Альянсу та його присутності в країні.

Останні новини