Протест у селі Іза: громада виступила проти карантину через спалах гепатиту А

Колишня голова Наглядової ради та співвласниця iBox Bank Олена Шевцова, фігурантка кримінальної справи про фінансові махінації, була оголошена в міжнародний розшук понад півтора роки тому. Вона звинувачується в організації схем з відмивання мільярдів гривень на користь нелегальних структур, що суттєво порушує законодавство та підриває економічну стабільність країни. На даний момент Шевцова переховується за кордоном, а її адвокати активно затягують процес розгляду справи в судах, що створює додаткові труднощі для правоохоронців і затримує правосуддя.

Бюро економічної безпеки висунуло звинувачення Олені Шевцовій у фінансових махінаціях, що включають організацію схем для виведення великих сум коштів з банківських установ через незаконні операції. За інформацією слідства, ці гроші потрапляли до нелегальних фінансових каналів, що могло спричинити серйозні збитки державі та її громадянам. Справу, що стосується Шевцової, активно розслідують в Україні, але через її втечу за кордон процес ускладнюється, і арешт фігурантки стає ще більш важким завданням.

БЕБ вдалося отримати дозвіл і провести досудове розслідування навіть за відсутності підозрюваних. За результатами розслідування, Олені Шевцовій пред’явлено звинувачення за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 203-2 «Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей» і ст. 209 «Легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом».

З моменту оголошення підозрюваних у міжнародний розшук поліції вдалося знайти тільки одну з її пособниць — Ірину Циганок. Її затримали польські правоохоронці в рамках міжнародного співробітництва з Україною. Наразі обговорюється питання екстрадиції підозрюваної. Але головна фігурантка справи Олена Шевцова досі на свободі.

За інформацією джерел, Олена Шевцова наразі проживає в Об’єднаних Арабських Еміратах. Де знаходиться ще одна пособниця Шевцової — Зоя Нестеровська — поки невідомо. Проте слідство у їхній справі триває, в суді розглядаються позови щодо багатомільйонного штрафу іншої заснованої Шевцовою компанії, а сама Шевцова навіть потрапила до санкційного списку РНБО.

За даними розслідування БЕБ, з 2021 року було налагоджено ефективну фінансову схему відмивання коштів. Йдеться про так званий «міскодінг». Гравці онлайн-казино поповнювали свої ігрові рахунки через мережу терміналів iBox по всій Україні. Але в графі «призначення платежу» вказували, що оплачують комунальні послуги або покупку товарів. Кошти надходили на рахунки 20 фіктивних компаній, пов’язаних з нелегальними казино.

Платежі не викликали ні підозри у Нацбанку (НБУ), ні цікавості у податкової. За оцінками БЕБ Олена Шевцова разом з Іриною Циганок та Зоєю Нестеровською, таким чином могли «відмити» близько 5 мільярдів гривень. Нелегальний гральний бізнес також отримав відчутні грошові вигоди, але скільки змогли заощадити онлайн-казино на ухиленні від сплати податків, поки що важко оцінити.

Незаконні фінансові операції не обмежилися тільки відмиванням коштів через iBox Bank. Ще один бізнес Олени Шевцової — фінансова компанія «ЛЕО» з однойменною платіжною системою — також допомагав збагатитися тіньовим гральним структурам. До того моменту, коли на діяльність цих компаній не звернули увагу державні органи.

Починаючи з 2023 року справи Шевцової та її бізнесів значно погіршилися. З одного боку, після неодноразового ігнорування попереджень державного регулятора, iBox Bank втратив ліцензію і був ліквідований.

Як зазначено в заяві НБУ, рішення було прийнято «у зв’язку з систематичним порушенням Банком (iBox, — ред.) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом». До того як відкликати ліцензію, Нацбанк надсилав офіційні попередження керівництву iBox Bank, накладав штрафи і зупиняв окремі транзакції, але ніякої реакції з боку самого iBox Bank не було.

Проти ФК «ЛЕО» також були застосовані заходи впливу. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України ввела санкції проти компанії терміном на 5 років. З іншого боку, діяльність компанії привернула до себе увагу і Нацбанку, який скасував реєстрацію платіжної системи LEO і виключив інформацію про неї з Реєстру платіжної інфраструктури. Також, регулятор наклав на «ЛЕО» штраф у розмірі 73,5 млн грн.

Однак, цей штраф досі не сплачений: компанія подала позов до суду про незаконність штрафу, і розслідування справи досі триває. А точніше – йде по колу. НБУ заявив, що оскаржить у касаційному суді рішення Київського окружного адміністративного суду та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про скасування штрафу ТОВ «ФК ЛЕО». Але Верховний суд повернув справу на повторний розгляд до суду першої інстанції.

Сама Шевцова відкидає будь-які звинувачення на свою адресу. Вона запевняє, що всі ліквідації, анулювання ліцензій і підозри у фінансових зловживаннях – це лише спроби певних чиновників атакувати її бізнес.

“Я абсолютно не розумію, за що проти мене були застосовані санкції. Я патріот своєї країни не на словах, а на ділі підтримувала наших захисників, починаючи з 24 лютого 2022 року, і робила все для створення надійного тилу, платила податки, розвивала бізнес“, — заявляла Шевцова на своїй FB сторінці.

Проте, і дати хід справі активно заважає. “Адвокати підозрюваної всіляко затягують розслідування для відстрочки її притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема, у справі постійно змінюються захисники, щоразу вимагаючи час на ознайомлення з матеріалами, ініціюються численні переноси розгляду справи, а призначені безкоштовні адвокати не з’являються на судові засідання“, — йдеться в заяві БЕЗ.

Дісталося і суддям. Рішення про дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування «було прийнято, незважаючи на безпрецедентну інформаційну атаку і особисте переслідування суддівЛичаківського районного суду Львова».

Перспективи отримання вироку для Олени Шевцової та її пособниць поки що виглядають невпевнено. Головна фігурантка справи досі в міжнародному розшуку. Національний банк поки не може домогтися сплати штрафу від ФК «ЛЕО» Шевцової. Юридичні зволікання адвокатів дозволяють розтягувати час розгляду справи на необмежений термін, тому правоохоронці не можуть притягнути Шевцову до відповідальності.

Нові повноваження військової поліції: виявлення ухилянтів від мобілізації

З огляду на поточну ситуацію в Україні, заходи щодо забезпечення національної безпеки постійно посилюються. Наше джерело повідомило, що військова поліція отримала нові повноваження для виявлення осіб, які ухиляються від мобілізації.

Відтепер військова поліція зможе здійснювати перевірки на місцях проживання громадян без попереднього судового рішення. Це дозволить оперативніше реагувати на інформацію про можливих ухилянтів та забезпечити своєчасне виявлення і притягнення їх до відповідальності.

Таке рішення викликало неоднозначну реакцію серед громадськості. З одного боку, посилення заходів контролю вважається необхідним для підтримання порядку та забезпечення обороноздатності країни. З іншого боку, багато хто висловлює занепокоєння щодо можливих зловживань новими повноваженнями та порушення прав громадян.

Представники Генштабу запевняють, що нові заходи будуть здійснюватися у відповідності до законодавства та з дотриманням прав людини. Військова поліція буде діяти виключно в межах своїх повноважень і з повагою до приватного життя громадян.

Крім того, планується проведення додаткових навчань для військової поліції з метою підвищення їх професійного рівня та забезпечення належного виконання нових завдань. Очікується, що ці заходи допоможуть уникнути можливих зловживань і забезпечать ефективне виявлення ухилянтів від мобілізації.

Громадськість та правозахисні організації закликають до відкритості та прозорості у впровадженні нових повноважень військової поліції. Вони наголошують на необхідності забезпечення контролю з боку незалежних органів для запобігання порушенням прав людини.

У поточних умовах забезпечення національної безпеки є пріоритетом для України. Нові повноваження військової поліції спрямовані на підвищення ефективності заходів щодо мобілізації та захисту країни. Водночас, важливо зберегти баланс між національною безпекою та дотриманням прав громадян, забезпечуючи прозорість і контроль над діями військових структур.

До нової структури увійдуть воєнкоми, яких розбавлять військовими і ветеранами, щоб у нової структури було прикриття.

Відповідно до тексту законопроєкту, військова поліція буде комплектуватися із чисельності ЗСУ, однак вона не може перевищувати 1,5% від загальної чисельності Збройних сил.

Рішення про створення, кількість та склад органів управління, підрозділів, центрів військової поліції та дисциплінарних батальйонів, визначення їх структури та дислокації приймається яіністром оборони України, спираючись на умови дислокації військ, але лише за поданням начальника військової поліції, попередньо погодженим з головнокомандувачем Збройних Сил України.

Військова поліція комплектується військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом та за призовом. Центральний орган управління військової поліції та територіальні органи управління військової поліції можуть комплектуватися державними службовцями та працівниками. До працівників військової поліції належать особи, які уклали трудовий договір із Військовою поліцією.

Призначати керівника військової поліції буде президент України Володимир Зеленський.

Загальна структура нового правоохоронного органу така:

1) центральний орган управління військової поліції;

2) територіальні органи управління військової поліції (міжрегіональні, регіональні, місцеві);

3) центри спеціального призначення;

4) навчальні центри військової поліції;

5) дисциплінарні батальйони.

“У структурі органів управління Військової поліції діють оперативні та оперативно-технічні підрозділи, підрозділи патрульно-постової служби, підрозділи безпеки дорожнього руху, підрозділи внутрішньої безпеки, гауптвахти, а також інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань Військової поліції або на забезпечення її функціонування”, – сказано у документі.