Проти керівництва банку “Фінанси та Кредит” завершено розслідування

Сніданок є основою продуктивного дня, адже саме від нього залежить наш настрій, рівень енергії та навіть здатність концентруватися. Замість звичних варіантів на кшталт вівсянки чи манки, фахівці з харчування радять звернути увагу на гречану кашу — продукт, який заслужено називають суперфудом. Ця крупа не лише смачна та поживна, а й має унікальний набір корисних речовин, необхідних для підтримки здоров’я в будь-якому віці.

Гречка є природним джерелом заліза, магнію, цинку, калію та вітамінів групи B. Такий склад допомагає зміцнити серцево-судинну систему, знизити ризик підвищеного тиску та покращити роботу серця. Завдяки високому вмісту антиоксидантів гречка підтримує еластичність судин і сприяє очищенню організму від токсинів.

Клітковина гречки допомагає очищенню організму, покращує травлення та роботу печінки. Регулярне споживання каші знижує ризик серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння. Крім того, гречка сприяє збереженню ясності розуму у старшому віці, підтримуючи нормальний рівень глюкози та живлячи клітини мозку.

Ще однією перевагою є відсутність глютену, що робить гречку безпечною для людей із непереносимістю пшениці чи алергією на інші злаки. Таким чином, ця каша стає ідеальним вибором для щоденного раціону, підтримуючи здоров’я та довголіття.

Законопроєкт щодо впровадження англійської мови у навчальні заклади України став сьогодні предметом глибокого обговорення та ухвалення в Раді під час другого читання. Це значущий крок у розвитку освіти країни, оскільки англійська мова визнана однією з ключових мов у сучасному світі, що відкриває безліч можливостей для освіти, розвитку кар'єри та міжнародного спілкування.

Відтепер, завдяки цьому законопроєкту, українські навчальні заклади отримають можливість впроваджувати викладання англійської мови на вищому рівні, що дозволить учням та студентам здобувати більш широкий спектр знань та навичок, адаптуючись до вимог сучасного світу. Новий курс вивчення англійської мови в навчальних програмах буде спрямований на розвиток розуміння, володіння мовою та вміння ефективно спілкуватися на ній.

Такий крок має велике значення для майбутнього країни, оскільки дозволяє українській молоді мати конкурентні переваги на міжнародному ринку праці та активно взаємодіяти з іноземними партнерами та співробітниками. Крім того, це сприятиме підвищенню престижу освіти в Україні та зростанню її якості.

Ухвалення цього законопроєкту свідчить про глибоке розуміння та підтримку важливості вивчення англійської мови у сучасному світі та визначає шлях до нових можливостей для майбутнього розвитку української освіти.

Ця ініціатива передбачає обов’язкове вивчення англійської мови у старших групах дитсадків, у середній школі, професійно-технічних училищах (ПТУ) та в університетах країни.

Він також встановлює вимогу обов’язкового володіння англійською мовою для:

– осіб, які працюють на держслужбі категорії А, Б і В (конкретний перелік встановить Кабмін). За знання на рівні не нижче B2 для них будуть передбачені надбавки 10% до окладу;

– голів місцевих адміністрацій, їхніх заступників;

– військовослужбовців-контрактників офіцерського, сержантського і старшинського складу;

– поліцейських середнього та вищого складу Нацполіції, прокурорів, співробітників митних і податкових органів (перелік встановить Кабмін). Але на час воєнного стану вимоги для військовослужбовців і поліції не встановлюються;

– керівників, членів наглядових рад держпідприємств, керівників державних наукових установ, керівників вишів.

Кабмін напрацює вимоги з урахуванням шкали рекомендацій Ради Європи CEFR. Вимоги для військовослужбовців мають враховувати стандарти НАТО.

Складати тест можна буде необмежену кількість разів, але не частіше, ніж раз на 4 місяці. Безкоштовним буде складання тесту лише 1 раз на рік.

Офіційні інтернет-представництва органів влади матимуть англомовну версію. На вимогу громадян органи влади можуть відповідати на запити англійською.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.