Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

Чиновниця з одного з районних відділів адміністрації столиці перебуває під вартою у зв'язку з обвинуваченнями у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через його Telegram-канал. Жінці пред’явлено кілька серйозних звинувачень за Кримінальним кодексом України, що може призвести до суворого покарання. Офіс Генерального прокурора України повідомив, що обвинувальний акт у цій справі вже направлено до суду.

Встановлено, що зазначена чиновниця почала співпрацювати з екс-прем’єр-міністром ще у 2015 році і продовжувала цю діяльність після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці. Вона активно вела соціальні мережі від імені свого "шефа" та організовувала пропагандистську діяльність через його Telegram-канал. Крім того, вона координувала антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Антиукраїнські заяви, розміщені екс-прем’єр-міністром у її Telegram-каналі, вона готувала навіть у день початку повномасштабного вторгнення, ілюструючи допис фотографіями руйнувань столиці. Важливо відзначити, що на момент вчинення злочину обвинувачена обіймала посаду начальника організаційного відділу в одній з районних адміністрацій столиці.

Експерти проаналізували опублікований колишньою чиновницею контент і піддали його експертизі. У висновку зазначено, що вона була автором контенту, який містив публічний заклик до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України.

Обвинувачена буде судитися за фактами закликів до насильницької зміни та повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також за виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України (статті 28, 109, 110, 436-2 Кримінального кодексу України). Наразі вона знаходиться під вартою, і її чекає судове провадження.

У вищезгаданій статті відображено важливі події щодо обвинувачення чиновниці районного відділу адміністрації столиці у співпраці з екс-прем’єр-міністром України та організації пропагандистської діяльності через Telegram-канал. Обвинуваченій пред’явлено серйозні звинувачення згідно з Кримінальним кодексом України, за які їй загрожує суворе покарання. Офіс Генерального прокурора України вже направив обвинувальний акт до суду.

Чиновниця співпрацювала з екс-прем’єр-міністром навіть після вторгнення Російської Федерації та ракетного обстрілу столиці, організовуючи пропагандистську діяльність та координуючи антиукраїнські інтерв’ю та коментарі для російських ЗМІ.

Експертиза контенту підтвердила її причетність до публічного заклику до насильницької зміни встановленого конституційного ладу України. Обвинуваченій буде судитися за кілька статей Кримінального кодексу України, а вона наразі знаходиться під вартою, чекаючи судового розгляду.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН, на 1 січня 2022 року чисельність населення становила 42 млн осіб.

На липень 2024 року – вже 35,8 млн осіб, при тому на підконтрольній Україні території – тільки 31,1 млн.

До 2041 року прогнозується скорочення до 28,9 млн осіб, а до 2051-го – до 25,2 млн осіб.

Хоча Кабмін зазначає, що будувати сценарії в умовах війни проблематично.

Серед причин скорочення населення уряд називає війну, міграцію, скорочення народжуваності та зростання смертності, старіння населення, часті передчасні смерті, відмову населення від заведення дітей, погіршення здоров’я через неспортивний спосіб життя українців і погану медицину в умовах війни.

Метеорологічне літо в Україні добігає свого завершення, і вже найближчим часом очікується поступове зниження середньодобових температур. Проте вдень ще зберігатиметься відносно тепла погода, яку синоптики вже називають періодом бабиного літа. За словами метеоролога Наталії Голені, після перших хвиль осіннього похолодання в країні може встановитися суха, ясна і сонячна погода, що традиційно вважається проявом цього природного явища.

Фахівчиня пояснила, що чітких метеорологічних критеріїв для визначення бабиного літа не існує. Зазвичай його вважають нетривалим відрізком часу на межі літа й осені, коли після зниження температури раптово повертається кілька днів теплої погоди. В Україні цей період може тривати від кількох днів до двох тижнів, однак точні терміни залежать від погодних умов у конкретному році.

За словами Голені, якщо середньодобова температура опускається нижче +15 градусів, то метеорологічне літо вважається завершеним. Якщо ж після цього тримається суха, ясна і тепла погода — це і є бабине літо. Втім, коли воно остаточно завершиться, поки спрогнозувати складно. Синоптик зазначає, що наступного тижня очікується помірне похолодання: нічні температури опускатимуться до заморозків, а вдень буде +10…+15, місцями до +17 градусів. Такий температурний режим є типовим для перехідного осіннього періоду. Своєю чергою, синоптикиня Наталія Птуха попередила про ймовірні перші заморозки на ґрунті й подекуди навіть у повітрі. За її словами, вторгнення арктичного повітря з північних регіонів спричинить нічні температури до -3 градусів. У північних областях можливе зниження температури повітря до нуля.

Проте денна температура залишатиметься стабільною. У найближчі дні прогнозується +12…+19 градусів, на півдні та в Закарпатті — до +19. Разом з цим в Україні очікуються помірні опади, без тривалих дощів.

Метеорологи не виключають, що бабине літо ще може повернутися після короткочасного похолодання. Традиційно в Україні такий період найчастіше настає вже у жовтні, коли після перших осінніх заморозків встановлюється кілька днів сухої, сонячної та теплої погоди.

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.