Протидія порушникам у сфері військового обліку: ефективні заходи та стратегії

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області: серйозні проблеми системи контролю

Виявлення незаконних медичних виробів, що постачалися військовим установам, ставить під сумнів ефективність контролю якості в Україні

На початку цього тижня Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) розкрила скандальну ситуацію з незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області. Вироби, які не мали відповідних сертифікатів якості, були постачені військовим установам, що підкреслює серйозні проблеми в системі контролю та безпеки виробництва медичної продукції в Україні.

Розкриття незаконного виробництва

Держлікслужба виявила виробництво медичних виробів без належної сертифікації під час планової перевірки. Ці вироби, серед яких були бинти, перев’язувальні матеріали та інші медичні засоби, не відповідали встановленим стандартам якості та безпеки. Незважаючи на це, вони були спрямовані до військових установ, де мали використовуватися для надання медичної допомоги.

Постачання несертифікованих медичних виробів до військових установ ставить під загрозу життя та здоров’я військовослужбовців, які потребують якісної медичної допомоги. Відсутність належного контролю за якістю медичної продукції може призвести до серйозних наслідків, включаючи неправильне лікування та подальші ускладнення. Ця ситуація викликала значний резонанс у суспільстві та серед військових, які звертаються до уряду з вимогою вжити рішучих заходів.

Виявлення незаконного виробництва медичних виробів вказує на серйозні прогалини в системі контролю якості та безпеки медичної продукції в Україні. Необхідність реформування цієї системи стала очевидною після цього інциденту. Важливо забезпечити, щоб усі медичні вироби, які використовуються в країні, відповідали найвищим стандартам якості та безпеки.

Реакція уряду та подальші кроки

Уряд України визнав серйозність ситуації та обіцяв вжити всіх необхідних заходів для покращення системи контролю. Було оголошено про створення спеціальної комісії, яка розслідуватиме цей інцидент та розробить рекомендації для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Крім того, планується посилення контролю за виробництвом та обігом медичних виробів, а також введення жорсткіших санкцій для порушників.

Скандал із незаконним виробництвом медичних виробів у Київській області виявив серйозні проблеми у системі контролю за якістю медичної продукції в Україні. Постачання несертифікованих виробів до військових установ підкреслює необхідність рішучих дій з боку уряду для забезпечення безпеки та здоров’я громадян. Реформування системи контролю, посилення перевірок та введення жорстких санкцій для порушників мають стати пріоритетом для забезпечення належної якості медичної продукції в Україні.

В Обухові у комунальному державному приміщенні група зловмисників на чолі з громадянином Ігором Цурупою, скориставшись скасуванням ринкового нагляду за обігом та виробництвом медичних засобів у зв’язку із повномасштабним вторгненням, організували підпільне виробництво медичного фальсифікату з метою отримання прибутку. Мова йде про підробки гемостатичних бинтів для аптечок під назвою «Кровоспас».

Цей несертифікований препарат не зареєстрований в Україні як лікарський засіб, не має жодних документів, зловмисники штампують медичні бинти у підвальному приміщенні Обухівського міського центру творчості дітей, юнацтва та молоді «Романтик», використовуючи шкідливі реагенти поруч із приміщеннями, де займаються діти.

Держлікслужба в травні проводила перевірку, під час якої вона визнає той факт, що це не легальне виробництво, але порушень не виявлено. В одному із своїх висновновків держслужбовці заявляють, що даний виріб «Не для продажу!!!», Проте, якщо пошукати в інтернеті, або ж написати організаторам не сертифікованого виробництва, то виявиться, що за одиницю продукції необхідно буде сплатити близько 70 гривень. Якщо ці кошти не будуть перераховані, то безкоштовно ніхто нічого не отримає. Проте чиновники Держлікслужби Романа Ісаєнка не хочуть помічати очевидних порушень.

Абсурдністю ситуації являється той факт, що цей не сертифікований та низькоякісний виріб постачають у війська, фактично даючи марну надію на порятунок для солдата.

Також у соцмережах можна знайти велику кількість квитанцій про переказ коштів за «Кровоспас» на рахунки Ігоря Цурупи і його фірми НДЦ «Борей». Саме тому висновки Держлікслужби Київської області, з якими, очевидно, погоджується керівництво, є недостатніми, неточними, маніпулятивними, і можуть свідчити про намагання приховати вчинення злочину та применшити його суть.

Навіщо бюджету витрачати кошти на зарплати голови Держлікслужби Романа Ісаєнка і голови Держлікслужби в Київській області Віктора Стефківського, якщо вони не можуть провести елементарну перевірку підвального виробництва фальсифікату, проявляють дії та бездіяльність, спрямовані на все, що завгодно, але не виконання закону та припинення нелегального виробництва медичного фальсифікату в приміщенні для дітей

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Згідно з інформацією, отриманою OBOZ.UA від джерела у Генштабі ЗСУ, за новим контрактом молоді люди служитимуть у бойових бригадах протягом одного року. Протягом цього часу вони проходитимуть навчання та повну військову підготовку.

“Вони підписують контракт, служать рік, а потім звільняються. Після цього до 25 років вони матимуть право на відстрочку,” – розповів співрозмовник.

Контракт передбачає не лише виплати, а й спеціальний соціальний пакет. Для вікової категорії 18-25 років цей пакет буде значно розширеним, щоб мотивувати молодь долучатися до служби.

Для реалізації ініціативи необхідні законодавчі зміни. У Генштабі зазначають, що відповідні пропозиції вже розроблені й передані на розгляд Міністерства оборони. Попереднє схвалення ініціативи у МО дає підстави сподіватися на її швидку реалізацію.

“Ми розробили пропозиції, зараз працюємо над їхнім впровадженням. Це новий підхід, який допоможе залучити молодь до служби без примусу,” – зазначило джерело у Генштабі.

Військові експерти зазначають, що залучення молоді через мотиваційні контракти може стати ефективною альтернативою традиційним методам мобілізації. Це дозволить уникнути соціальної напруги та створить умови, за яких служба в армії стає можливістю для особистого розвитку, а не лише обов’язком.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Аналітики Опендатабот зазначили, що в перші дні кількість закриттів сягала більше ніж 1 000 щодня, хоча зазвичай на день закривають приблизно 700 ФОПів. Водночас не наводять даних про те, скільки за цей період було відкрито ФОПів.

Загалом від початку року в Україні загалом 254 288 ФОП припинили свою діяльність. При цьому найбільше закриттів відбулося в березні – 28 690, але сплески активності спостерігалися також наприкінці звітних періодів. Зазначається, що така тенденція пояснюється бажанням підприємців уникнути зайвих податкових зобов’язань і спростити бухгалтерську звітність.

Водночас зазначено, що значну роль у сплеску закриття ФОПів восени зіграло ухвалення закону про підвищення податків. Деякі підприємці вважають нові податки несправедливими, водночас чиновники наголошують на низьких ставках порівняно з ЄС.

Варто звернути увагу, що достовірних причин масового закриття ФОП в Україні не названо.

Раніше аналітики “Опендатабот” повідомили, що майже 194 тисячі нових ФОПів відкрили українці за 8 місяців 2024 року. За цей же період закрилося трохи більше 120 тисяч ФОПів. Понад третина нових справ закриваються в перший рік роботи.

Найбільше нових справ відкрили підприємці в Києві – 26 303 або 13,6% від загальної кількості. Активно реєструють новий бізнес у Дніпропетровській (18 025), Львівській (14 459), Київській (14 428) та Харківській областях (12 954).

Третина нових справ відкривається у сфері торгівлі, а ІТ-сектор приваблює 7,6% нових підприємців. При цьому рекордною стала частка жінок серед новоспечених бізнесменів – 60%, а 2023 року цей показник становив 55,6%.