П’ятниця, 16 Січня, 2026

Прозорість кадрових призначень у Бюро економічної безпеки: факти та розслідування

Важливі новини

Під час концерту в Києві співачка СолоХа розкрила, що чекає третю дитину

Популярна українська співачка СолоХа, яка підкорила серця слухачів піснями “Омана”, “Верба” та “Ваша мати”, поділилася особливою новиною просто зі сцени. Артистка зізналася, що втретє чекає на дитину – і зробила це під час свого сольного концерту в Києві. Зірка, справжнє ім’я якої Тереза Балабашова, розповіла про вагітність на початку виступу, чим викликала бурхливу реакцію в […]

The post Під час концерту в Києві співачка СолоХа розкрила, що чекає третю дитину first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Українські прізвища: Відображення історії та культури нації

Українські прізвища — це не просто засіб ідентифікації. Вони являють собою живу спадщину, яка зберігає в собі багатий пласт історії, культури та соціальних структур нашого народу. Кожне прізвище — це своєрідна подорож у минуле, яка розповідає про походження родів, знатність чи ремесло предків, а також часто відображає навіть дохристиянські ритуали та культури. Вони несуть інформацію, яка може пролити світло на етапи розвитку нашої нації та її взаємодії з іншими культурами.

Фахівці вказують на те, що система прізвищ почала формуватися ще в період княжої доби. На той час знатні родини вже мали свої родові додаткові імена, що виконували функцію родових ознак. Зазвичай такі прізвища позначали належність до певного роду або рід занять, наприклад, “Коваль”, “Шевченко” або “Лісовий”. Під час цієї епохи прізвища ще не були систематизованими, але вже чітко відображали соціальний статус і професійну діяльність людини.

Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

Прізвища від професій (XIII–XV ст.)Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

Схеми на мільйони: дев’ятьох чиновників Буковини підозрюють у масштабних махінаціях із держкоштами

На Буковині викрито масштабну корупційну схему, в яку, за даними прокуратури, були втягнуті одразу дев’ятеро посадовців. Їх підозрюють у зловживанні службовим становищем, розтраті бюджетних коштів, продажі зерна за заниженими цінами, незаконному видобутку корисних копалин, а також махінаціях із держзакупівлями. Загальна сума збитків державі становить майже 23 млн грн. Серед фігурантів – керівники комунальних підприємств, навчальних […]

Росія готує прорив фронту до дедлайну Трампа

Російські війська щодня намагаються прорвати оборону ЗСУ на Харківському напрямку, посилюючи інтенсивність атак у надії досягти результату за 50 днів — саме такий умовний термін Кремль, імовірно, отримав від президента США Дональда Трампа для початку мирних переговорів. Про це в ефірі телеканалу “КИЇВ24” розповів Микола Волохов, командир підрозділу TERRA у складі 3-го армійського корпусу ЗСУ. […]

Захоплення Курської АЕС може мати негативні наслідки для України – експерти

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський, колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ, зазначив, що захоплення атомної станції не є в інтересах України.

“Той, хто захоплює атомну станцію, несе повну відповідальність за ядерну безпеку. І навіщо нам та валіза без ручки?” — сказав Литвинський, підкреслюючи складність і небезпеку управління атомними об’єктами.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, вважає обговорення можливого обміну Курської АЕС на Запорізьку станцію спекуляцією. На його думку, росіяни навряд чи погодяться на обмін, а захоплення станції можуть використати для потужної інформаційної кампанії проти України.

Омельченко зазначив, що навіть теоретичне перехоплення контролю над Курською АЕС матиме значно гірші наслідки для України. “МАГАТЕ може зазначити, що Україна порушила правила безпеки, створюючи небезпечний прецедент і аварійну ситуацію”, — пояснив він.

За сценарію, при якому Україна захоплює Курську АЕС, країна може втратити частину міжнародних союзників. Іван Ступак, військовий експерт і колишній співробітник СБУ, попередив про можливі наслідки: “МАГАТЕ засудить такі дії. Очікується обурення від ООН і ризик втрати частини союзників, що може призвести до зупинки постачання озброєння”.

Ступак також зазначив, що Україна може бути названа “країною ядерним терористом”, що зменшить міжнародну підтримку та ускладнить ситуацію на фронті.

Перший заступник директора Бюро економічної безпеки (БЕБ) Тарас Щербай, що відповідає за добір нових кадрів до відомства, опинився під увагою громадськості після розслідування антишахрайського проєкту “190”. Зокрема, журналісти звернули увагу на кілька аспектів його фінансової та житлової ситуації, які викликають питання щодо його прозорості. Згідно з розслідуванням, Щербай не задекларував витрати на оренду житла в Києві, що порушує вимоги щодо публічності фінансових даних високопосадовців. Крім того, він користується паркомісцем, що належить його тещі, що також викликає питання про етичність та законність такого використання ресурсів.

Ці обставини стали відомі в той час, коли 5 листопада директор БЕБ Олександр Цивінський затвердив склад двох атестаційних та двох кадрових комісій, які будуть відповідати за переатестацію та відбір нових співробітників до Бюро. Тарас Щербай увійшов до складу обох кадрових комісій разом із своїми колегами-заступниками, Юрієм Бєлоусовим та Павлом Будзиганом. Саме ці органи будуть визначати професійну придатність майбутніх співробітників, а також перевіряти відповідність кадрів вимогам, встановленим Бюро.

Попри декларативну відкритість процесу, низка запитань постає до самих членів комісій. Зокрема, інший заступник директора БЕБ Юрій Бєлоусов, як встановили розслідувачі, не декларує повну вартість нерухомості та занижує ціну авто. Раніше він претендував на посаду директора НАБУ, але не пройшов конкурс, після чого перейшов до БЕБ.

До приходу в Бюро Щербай працював у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі. Його імʼя фігурувало в низці резонансних справ: щодо колишнього керівника “Укравтодору” Славоміра Новака, у справі одеського судді Олексія Бурана, затриманого на хабарі, та у розслідуванні щодо очільника ОГХК Руслана Журила, якому закидали збитки державі майже на 13 млн доларів.

В епізоді з Журилом Щербай, за даними розслідувачів, особисто приїздив на кордон під час спроби підозрюваного залишити країну, що викликало звинувачення у лояльності до фігуранта. Згодом Журило мобілізувався до ЗСУ, а провадження щодо нього суд призупинив.

У 2021 році Щербай брав участь у конкурсі на посаду керівника САП, однак не пройшов перевірку на доброчесність. Комісія ставила під сумнів його дії у справі Журила та вимагала пояснень щодо майнових декларацій, зокрема значних «подарунків від батьків».

Сам Щербай нерухомості не має. Його дружина володіє квартирою у Львові (209 кв. м, 2,1 млн грн). З 2019 року сімʼя орендує житло у Києві (44 кв. м), але жодних витрат на оренду в декларації немає.

Родина користується й паркомісцем у Львові, оформленим на тещу.

Подружжя не має власного авто, однак дружина користується двома преміальними BMW 2022 року:

X1 зареєстрований на компанію, якою керує її мати та брат;

X4 належить фірмі тих самих родичів, де дружина Щербая працює директоркою.

За 2024 рік Щербай заробив майже 3 млн грн на прокурорській службі. Його дружина отримала 292 тис. грн зарплатні у фірмах родичів, а також 220 тис. грн грошових подарунків від матері та брата.

Сімʼя зберігає готівкою:

Щербай – 104 тис. доларів, 1 000 євро;

його дружина – 15 тис. доларів.

На банківських рахунках – ще близько 181 тис. грн та валютні активи. Загалом родинні заощадження сягають понад 5,7 млн грн.

Щербай входить до кадрових комісій, які відбиратимуть нових працівників БЕБ. Директор відомства Олександр Цивінський наголошує на доброчесності та прозорості добору. Водночас розслідувачі ставлять під сумнів, чи можуть посадовці з подібним бекграундом формувати стандарт етики у новоствореному кадровому складі.

Останні новини