Середа, 23 Липня, 2025

Прозорість та Оптимізація Фінансування Суспільного Мовлення в Україні: Шляхи до Ефективності

Важливі новини

Викрито агента російської розвідки в одному з підрозділів ЗСУ — СБУ

Служба безпеки України повідомила про викриття та затримання зрадника в одному з підрозділів Збройних сил України. Як з’ясувалося, військовослужбовець працював на російську військову розвідку та передавав окупантам важливу інформацію про місцеположення підрозділів Сил оборони на Куп’янському напрямку. За даними слідства, зрадник був завербований російським агентом ще у січні 2025 року. Його куратором був співробітник воєнної […]

Реформа в підготовці та забезпеченні військових: курс на підвищення ефективності в ЗСУ

Наші джерела підтверджують, що стан підготовки мобілізованих солдатів Збройних Сил України на сьогоднішній день справді досяг найнижчого рівня, що фіксується з 2022 року. Якість навчання та забезпечення військовослужбовців в порівнянні з попереднім роком зазнала погіршення. За даними наших джерел, влада активно здійснює масовий призов громадян, надаючи недостатній рівень підготовки та обладнання, але водночас оперативно направляючи їх у вогневу зону, щоб кількістю компенсувати недостатню якість. Такий підхід дозволяє не створювати надмірного фінансового тиску на державний бюджет. Солдати перетворюються на масовий "конвеєр", де їхнє життя стає ставкою у грі, де завданням є тримати оборонну лінію за будь-яку ціну.

Згідно з військовим законодавством, громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Тимчасово, громадяни віком від 18 до 25 років вважаються призовниками і проходять базову військову службу, яка скорочена майже в шість разів порівняно з попередніми строками (3-5 місяців замість 18) та включає базову загальновійськову підготовку. Ця норма набуде чинності з 1 вересня 2025 року і буде викладатися як окрема дисципліна у всіх вищих навчальних закладах країни. Також громадяни матимуть можливість пройти підготовку в навчальних центрах Збройних Сил України, щоб отримати необхідні навички для державної служби або служби у місцевих органах влади чи прокуратурі.

Громадяни віком від 18 до 25 років можуть бути мобілізовані добровільно, а громадяни віком від 25 до 60 років — примусово. У законодавстві не передбачено термінів демобілізації під час воєнного стану для цієї категорії громадян. Жінки можуть вступити на військовий облік лише за власним бажанням, за винятком тих, хто має медичну або фармацевтичну освіту, проте їхню мобілізацію можливо здійснити лише за їхньою згодою. Іноземці та особи без громадянства не зобов'язані вступати на військовий облік, але мають можливість добровільно вступити на контрактну службу в Збройних Силах України або Національній гвардії.

Отже, зазначена стаття відображає серйозні проблеми, пов'язані з якістю підготовки та забезпеченням солдатів Збройних Сил України. Згідно зі звітом, якість навчання та обладнання солдатів зараз перебуває на найнижчому рівні з 2022 року. Політика масової мобілізації, яка здійснюється владою, призводить до відправлення погано підготовлених та слабко забезпечених солдат на фронт.

Законодавство щодо військової служби потребує перегляду, особливо щодо строків служби та умов демобілізації під час воєнного стану. Важливо також забезпечити належну підготовку молодих призовників, яка буде гарантувати їхню ефективну діяльність у разі потреби.

Пропоновані зміни у військовому законодавстві, такі як скорочення строків військової служби та введення обов'язкового військового навчання у вищих навчальних закладах, можуть сприяти покращенню ситуації. Важливо також враховувати індивідуальні потреби громадян щодо вступу на військовий облік та їхньої участі у військовій службі.

Майже 1,5 мільярда втрачено: Екс-посадовець Міноборони Лієв уникнув запобіжного заходу

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

25 квітня: день апостола Марка, заборона на поради та передвісники літа

Сьогодні день, коли традиції, релігія та народна мудрість переплітаються між собою. Цього дня церква вшановує апостола і євангеліста Марка, а в народному календарі — це період прикмет, за якими визначали, яким буде літо, врожай і навіть кількість меду. Апостол Марк: євангеліст, місіонер і мученик Святий Марк був одним із 70 апостолів. Народився він у Єрусалимі […]

На перехресті у Харкові загинули троє людей

Увечері 10 травня Харків сколихнула чергова смертельна аварія. На перехресті проспекту Героїв Харкова та вулиці Енергетиків водій Skoda Octavia виїхав на заборонений сигнал світлофора, де зіткнувся з вантажівкою КАМАЗ. Унаслідок потужного удару загинули троє людей. За попередніми даними, Skoda на великій швидкості проігнорувала червоне світло і буквально врізалася у вантажний КАМАЗ-4310, що рухався на законних […]

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Останні новини