Прозорість та Оптимізація Фінансування Суспільного Мовлення в Україні: Шляхи до Ефективності

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Офіцер ЗСУ з позивним Алекс пише, що росіяни тут уже атакують Сонцівку, яка на карті DS вказана поруч сірою зоною. Чи вдалося їм закріпитися, Алекс не знає.

Також він повідомляє, що вже захоплена Новоолексіївка.

Південніше росіяни вже зайшли в Берестки, що на березі Курахівського водосховища, повідомляє боєць із позивним Мучний. Він вважає, що незабаром почнуться бої на схід, за Старі Терни.

«Якщо оборона Сонцівки і Старих Тернів впаде, можна вважати, що всі шляхи в Курахове з півночі будуть перерізані. Вони контролюють усі дороги на північ, тож наразі існує лише одна безпечна дорога південніше річки на Запоріжжя», – пише Мучний.

Як показує карта DS, росіяни знову просунулися в напрямку цієї траси з півдня – біля Максимівки.

Експерти та військові раніше припускали, що росіяни намагаються взяти великий сектор навколо Курахового в оточення.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

З початком повномасштабного вторгнення РФ, багато “патріотично налаштованих” представників еліт записалися на фіктивну службу до лав ЗСУ. Не став винятком й Володимир Омелян, спочатку записавшись в 206-й, а потім 251-й батальйон ТрО.

У червні 2023 року батальйон було відправлено на передову. Як тільки про це стало відомо, Володимир Омелян відразу перевівся до іншого підрозділу цієї ж військової частини, але вже на Рівненщині, тим самим убезпечивши себе в тилу. Після чого відразу відправився відпочивати на острів Крит. Дозвіл на відпустку на 17 днів був виданий Омеляну 21 липня 2023 року полковником Сергієм Каспровим.

На ці факти звернув увагу у своєму Facebook журналіст Євген Плінський. “Прямо напередодні відпустки підрозділ Омеляна, а саме у червні 2023 року, було відправлено на передову. Пана Омеляна одразу перевели до іншого підрозділу цієї ж військової частини, але вже на Рівненщині, тим самим зберігши його в тилу. Ну і як після такого нервового стресу не відпочити”? – написав Плінський.

Також журналіст опублікував довідку, датовану 19 липня, в якій командування надає дозвіл Омеляну на поїздку до острова Кріт (Ретімно).

“Ні, відпустка – звичайно, справа свята, особливо для наших захисників. Але тут справа трохи інша. По-перше, бійці підрозділу, в якому “служить” Омелян, кажуть, що назвати його перебування у підрозділі службою дуже складно. Вони запевняють, що більшість часу цей шановний пан займається особистими справами за місцем проживання”, – зазначає Євген Пілінський .

За інформацією Плінського, Омелян 21 липня виїхав із України через пункт пропуску “Устилуг” на кордоні з Польщею.

Новий виток скандалу навколо “фейкової служби” уже майора Володимира Омеляна розгорівся у липні 2024 року, після того як в ЗМІ потрапила інформація про проведення слідчими 3 відділу ТУ ДБР у місті Києві низки обшуків у кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом ухилення Омеляна від військової служби, незаконного отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях і незаконного отримання ним посвідчення учасника бойових дій.

Обшуки були проведені одночасно у Вишгородському районі Київської області, за місцем тимчасової дислокації 206 об ТрО, де Омелян рахувався на службі з кінця лютого до середини жовтня 2022 року; у Каневі, за місцем тимчасової дислокації 251 об ТрО, у складі якого Омелян у березні 2023 року, начебто, захищав Бахмут; у Києві, де знаходилась 241 обр ТрО, до складу якої входять 206 і 251 батальйони; у Сарнах, де дислокувалась 104 обр ТрО, у який Омелян рахувався на час проведення обшуків, а також за місцем проживання командира 104 обр ТрО та самого Омеляна.

Відповідно до фабули справи у березні 2023 року 251 об ТрО отримав наказ висунутись з Канева під Бахмут. Довідавшись про це, начальник групи планування штабу майор Омелян відправився на Схід, але не на місце дислокації, а до готелю в Краматорську. За інформацією, отриманою слідчими від оператора мобільного зв’язку, телефон Омеляна жодного разу не з’явився не тільки на основному командному пункті батальйону, але навіть на запасному, у глибокому тилу. Втім, це не завадило начальнику штабу 251 об ТрО нарахувати Омеляну додатково 100 тис. грн на місяць “за безпосередню участь у бойових діях” і видати Омеляну довідку ф.6 для отримання посвідчення УБД.

У ході обшуків були допитані військовослужбовці штабу 251 об ТрО, які підтвердили, що під час перебування на Бахмутському напрямку вони його ні разу не бачили. Також цікаво, що під час обшуку вдома в майора Омеляна були знайдені дві гранати Ф-1, очевидно, вкрадені Омеляном у військовій частині, походження яких екс-міністр пояснити не зміг. Після чого в ЄРДР був внесений ще один епізод – за ст.263 КК України. На думку журналіста Володимира Бойко, уникнути кримінальної відповідальності Омеляну вдалось давши хабар керівництву ДБР.

Як бачимо, Володимир Омелян в своєму прагненні повернутись до влади готовий відкрито брехати українському суспільству про свою начебто службу в ЗСУ. Спекулюючи на темі війни, Омелян майже щодня дає коментарі журналістам у військовій формі, хоча насправді є звичайним “ухилянтом” який у військовий час може дозволити собі виїзд за кордон та елітний відпочинок на Кріті. А його “особистий фронт” проходив не далі готелю в Краматорську, в той час коли бійці його підрозділу гинули в Бахмуті.

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.