Придбання електромобіля посадовицею Ірпінської міської ради: деталі з декларації

Останні голосування у Верховній Раді дедалі виразніше свідчать про внутрішню нестабільність у парламенті. Народні депутати підтримують звільнення окремих міністрів, але водночас не знаходять голосів для їхніх наступників, провалюють урядові фіскальні ініціативи та демонструють непередбачувану поведінку під час ухвалення стратегічно важливих рішень. Така ситуація загострює дискусію про реальний стан монобільшості та рівень керованості законодавчого органу.

Політолог Володимир Фесенко звертає увагу на те, що формально парламентська більшість у Верховній Раді все ще існує. Однак на практиці вона дедалі частіше не працює як єдиний політичний механізм. Усередині фракції спостерігаються розбіжності щодо ключових питань, а частина депутатів голосує ситуативно або займає відверто опозиційну позицію щодо урядових ініціатив.

За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

Насіння різних рослин є справжнім скарбом для організму людини, адже вони містять концентровані поживні речовини, необхідні для підтримки життєвих функцій. Кмин, кріп, льон, мак, кунжут, гарбузове та соняшникове насіння багаті на вітаміни групи B, вітамін E, мінерали, такі як магній, залізо, цинк та кальцій, а також на корисні жирні кислоти омега-3 і омега-6. Крім того, ці продукти є джерелом рослинного білка, який легко засвоюється організмом.

Регулярне включення насіння у раціон сприяє зміцненню серцево-судинної системи, покращує роботу кишківника, підтримує функції нирок та допомагає контролювати рівень холестерину в крові. Вони також стимулюють імунітет і можуть відігравати важливу роль у профілактиці запальних процесів. Льон, наприклад, відомий своїм високим вмістом клітковини та ліноленової кислоти, що позитивно впливає на роботу серця і кишечника. Кунжутне насіння багате на кальцій, що важливо для кісток і зубів, а гарбузове — на цинк, який підтримує імунну систему та гормональний баланс.

Насіння льону багате на омега-3 жирні кислоти, клітковину, магній, фосфор та марганець. Воно допомагає знизити холестерин, підтримує серце і кишківник. Щодня рекомендують 1–2 столові ложки у подрібненому вигляді, додавати у каші, йогурти, смузі та салати. Протипоказання – загострення захворювань кишківника, жовчного міхура, вагітність та лактація без консультації лікаря.

Кмин покращує травлення, апетит та підтримує імунітет завдяки спазмолітичним і протизапальним властивостям. Достатньо 1–2 чайні ложки на день, у їжу або як настій. Протипоказаний при гастриті з підвищеною кислотністю та виразковій хворобі.

Насіння кропу знижує артеріальний тиск, має заспокійливу дію, покращує роботу нирок і лактацію. Рекомендований настій із 1 чайної ложки насіння. Не слід вживати при низькому тиску та вагітності без дозволу лікаря.

Мак забезпечує організм кальцієм, залізом та магнієм, підтримує кістки, нервову систему та сон. Вживають 1–2 столові ложки на день, додаючи у випічку або каші. Протипоказаний дітям до 2 років та людям з певними захворюваннями печінки чи алергіями.

Соняшникове насіння містить вітамін Е, магній, селен та фосфор, підтримує серце, шкіру, волосся і нервову систему. Добова норма – жменя (30–40 г). Обережно людям із зайвою вагою та захворюванням жовчного міхура.

Гарбузове насіння цінне для чоловічого здоров’я через високий вміст цинку, підтримує імунітет, серце та простату. Рекомендована доза – 30–50 г на день. Протипоказання – камені у жовчному міхурі та нирках.

Кунжут – рекордсмен за кальцієм, підтримує кістки, зуби, шкіру, волосся та гормональний баланс. Вживають 1–2 столові ложки на день, підсмаживши або подрібнивши. Протипоказання – схильність до тромбозу, камені у нирках, вагітність без контролю лікаря.

Чіа – суперфуд із Латинської Америки, багатий на омега-3, клітковину та кальцій. Поглинає рідину і створює гелеподібну консистенцію, підходить для смузі, каш, йогуртів. Добова норма – 1–2 столові ложки. Протипоказання – захворювання кишківника в стадії загострення, діарея, прийом препаратів для розрідження крові.

Загальна денна норма насіння для дорослої людини – 30–50 г. Важливо поєднувати різні види, дотримуватись помірності та враховувати індивідуальні протипоказання. Для дітей норми менші, а введення насіння у раціон має бути поступовим.

Насіння слід зберігати в щільно закритій тарі в темному прохолодному місці або в холодильнику. Ціле насіння можна зберігати до року, подрібнене – не більше 1–2 місяців. Краще купувати сире, несолене насіння та при потребі підсмажувати самостійно.

Китайська сторона ініціювала надання Україні чергового пакета гуманітарної підтримки, спрямованого на зміцнення енергетичної стійкості держави після масштабних руйнувань, спричинених атаками на критичну інфраструктуру. У центрі уваги — допомога енергетичному сектору, який зазнав суттєвих втрат унаслідок пошкодження електростанцій, підстанцій та мереж розподілу електроенергії.

Новий пакет передбачає передачу обладнання та технічних рішень, необхідних для оперативного відновлення електропостачання у постраждалих регіонах. Йдеться про генератори різної потужності, трансформатори, кабельну продукцію, а також компоненти для ремонту підстанцій. Частина допомоги може бути спрямована на забезпечення стабільної роботи лікарень, об’єктів водопостачання, навчальних закладів та інших установ, що мають стратегічне значення для життєдіяльності громад.

За словами Вітакера, Пекін міг би зупинити конфлікт, припинивши продаж Росії технологій подвійного призначення та зменшивши закупівлю російської нафти й газу. Дипломат наголосив, що війна Росії проти України, на його переконання, значною мірою тримається на підтримці Китаю.

Заяви пролунали після зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І з главою МЗС України Андрієм Сибігою на полях міжнародної конференції. Китайська сторона пообіцяла надати гуманітарну енергетичну допомогу, яка має допомогти Україні впоратися з наслідками регулярних атак на об’єкти енергетики. Водночас Пекін не розкрив ані обсягів, ані конкретного змісту запропонованого пакета.

Китай офіційно наполягає, що не є стороною конфлікту та виступає за політичне врегулювання. Пекін заперечує постачання летальної зброї Росії і заявляє про прагнення відігравати “конструктивну роль” у врегулюванні кризи.

Однак у Вашингтоні дедалі частіше характеризують Китай як ключового зовнішнього союзника Москви. За оцінками американських чиновників, Росія суттєво залежить від китайських компонентів і технологій, зокрема тих, що можуть використовуватися у виробництві безпілотників та іншого військового обладнання.

Крім того, Китай залишається одним із найбільших покупців російської нафти. Ці закупівлі забезпечують Кремлю стабільні доходи в умовах західних санкцій і цінових обмежень. Саме ці кошти, на думку західних політиків, дозволяють Москві продовжувати воєнні дії.

Таким чином, Пекін одночасно підтримує дипломатичні контакти з Києвом і пропонує гуманітарну допомогу, але зберігає економічну співпрацю з Москвою. Для європейських урядів, які розглядають можливість посилення обмежень щодо китайських компаній через експорт товарів подвійного призначення, така позиція Китаю створює додаткову дипломатичну складність.

Прокурорка відділу земельних відносин Вінницької обласної прокуратури Лариса Моніч задекларувала значну зміну свого майнового стану, придбавши квартиру у Вінниці площею 54,7 м² за 2,22 мільйона гривень. Ця угода привернула увагу експертів і громадськості через те, що ціна за квадратний метр у межах приблизно 970 доларів значно відрізняється від середньоринкових показників на кінець 2025 року.

Для порівняння: середня вартість нового житла у Вінниці у цей період коливалася в межах 45–55 тисяч гривень за квадратний метр. У популярних житлових комплексах ціни сягали 60–80 тисяч гривень за квадратний метр, а у преміумсегменті — до 100–110 тисяч гривень. Виходячи з цих показників, квартира, придбана прокуроркою, обійшлася на 15–30 % дешевше від ринкової середньої ціни, що викликає запитання щодо умов і джерел фінансування угоди.

Продавцем виступив Концерн «Поділля» (ЄДРПОУ 33126939), один із найбільших забудовників Вінниці, земельні питання якого регулярно потрапляють до відділу Лариси Моніч.

Згідно з декларацією, 24 листопада прокурорка внесла перший платіж у розмірі 962 тис. грн, а 2 грудня оформила кредит і доплатила 1,3 млн грн. Офіційно угода задекларована, податки сплачені.

Факт придбання квартири за ціною, що значно нижча за ринкову, викликає питання щодо потенційного конфлікту інтересів, адже прокурорка відповідає за земельні справи місцевих забудовників.