Прикордонника засудили до 12 років позбавлення волі за вбивство офіцера

Директор комунального підприємства «Київтеплоенерго» В’ячеслав Бінд у декларації за 2024 рік вказав дохід у вигляді заробітної плати на суму 2,87 млн гривень. Він очолює підприємство з грудня 2018 року, а до цього з квітня того ж року виконував обов’язки керівника, фактично керуючи ключовим міським теплопостачальним оператором у період структурних змін.

У поданих відомостях зазначено, що основним джерелом доходу Бінда залишається саме заробітна плата, отримана на посаді директора комунального підприємства. «Київтеплоенерго» відповідає за постачання тепла та гарячої води мешканцям столиці, а також за експлуатацію й модернізацію теплових мереж, що робить посаду керівника однією з найбільш відповідальних у міській інфраструктурі.

З транспортних засобів у власності В’ячеслава Бінда Toyota Land Cruiser 200 (2017 р.в.) та водний засіб Finval 555 (2017 р.в.). Дружина керує Audi Q8 (2020 р.в.).

Серед фінансових активів декларанта – 510 акцій ПрАТ «АК «Київводоканал» (номінальна вартість 0,25 грн кожна). У готівкових коштах Бінд зберігає 403 тис. доларів США, 136 тис. євро та 863 тис. гривень, його дружина – 21,6 тис. доларів.

Декларація В’ячеслава Бінда викликала увагу через високий рівень зарплати та наявність дорогих активів, що підкреслює важливість прозорого контролю за корупційними тендерами на комунальному підприємстві.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Російські війська активно просуваються до міста Покровська на Донбасі. Цей наступ став можливим у зв’язку з тим, що Україна, як і раніше, стикається з нестачею солдатів, а політична нестабільність у Сполучених Штатах породжує теорії про те, що Київ незабаром буде змушений вести переговори про здачу територій.

Чергові поставки американської зброї в травні допомогли Україні відбити російський наступ на Харківську область. Це зруйнувало надії Москви оточити друге за величиною місто України. Після цього російське командування переключило свою увагу на Донецьку область, яка, можливо, є головним пріоритетом Путіна.

Александр, 30-річний командир батальйону 47-ї бригади, що воює під Очеретиним, каже, що українським військам доводиться нелегко, і що мета Путіна стає дедалі більш досяжною для Росії.

«Це розумна стратегія: ви намагаєтеся сконцентрувати сили противника на одному напрямку, а потім відволікаєте їх на іншому», – сказав Олександр, який відомий під позивним “Геній”.

Він пояснив: «Їхня перша мета – знищити нас. Друга – відтіснити нас назад, щоб вони [російська армія] могли отримати більше важелів впливу на мирних переговорах і домогтися від нас більших поступок. Вони майже досягли точки, з якої зможуть захопити Донецьку область».

Армія Путіна наразі наступає у трьох напрямках: з Часового Яру, розташованого на захід від міста Бахмут, яке було захоплене Росією навесні 2023 року; невеликого промислового міста Торецьк; і селища Очеретине, яке було захоплене Росією навесні 2023 року. У травні російські війська просунулися на північний захід від Авдіївки, яку вони взяли в лютому.

Згідно з новими правилами, усі військовозобов'язані громадяни України зобов'язані оновити свої персональні дані в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Це стосується як чоловіків, так і жінок, які перебувають на військовому обліку. Важливо зазначити, що цей процес є обов'язковим, і його ігнорування може призвести до певних наслідків.

Президент Росії Володимир Путін має намір встановити контроль над шістьма українськими регіонами, включаючи Крим, Севастополь, Донецьк, Луганськ, Херсон та Запоріжжя. За словами Селезньова, Путін прагне зробити ці регіони офіційно визнаними територіями Росії.

Експерт також вважає, що Росія відкладе питання мобілізації до осені, сподіваючись на стабілізацію фронту та заморожування конфлікту. Протягом найближчих місяців росіяни планують зосередити свої зусилля на Запорізькому напрямку.

Військовий аналітик Олександр Коваленко додає, що до кінця року ЗСУ будуть переважно в обороні, а головними напрямками атак стануть Покровський та Торецький. Він прогнозує, що Торецька агломерація стане ключовою точкою наступальної кампанії ворога у 2024 році.

Коваленко також зазначає, що противник буде намагатися взяти під контроль Краматорський напрямок і Часів Яр, щоб у 2025 році розпочати наступ на Костянтинівку. Окрім цього, окупанти просуватимуться південними територіями України з метою досягти лівого берега річки Оскіл, захопити Вовчанськ та закріпитися в районі Липців.