Вівторок, 1 Вересня, 2026

Природа сильніша за прогнози: що відбувається на місці Каховського водосховища

Важливі новини

Зимові канікули 2025–2026 у школах України: тривалість, графік та особливості організації

З 1 вересня 2025 року в Україні розпочався новий навчальний рік, під час якого школярі традиційно відпочиватимуть у чотири періоди: осінні, зимові, весняні та літні канікули. Особлива увага приділяється зимовому відпочинку, адже він припадає на святковий період і є важливою складовою організації навчального процесу та відновлення сил учнів.

Згідно з орієнтовним графіком Міністерства освіти та науки, зимові канікули у 2025–2026 навчальному році триватимуть з 27 грудня 2025 року до 11 січня 2026 року. Проте окремі навчальні заклади можуть ухвалювати рішення про продовження перерви до 18 січня, виходячи з власного освітнього плану, місцевих умов та потреб дітей. Такий підхід дозволяє гнучко організовувати навчальний процес і враховувати особливості регіонів.

Остаточний календар канікул затверджує педагогічна рада кожного закладу освіти. Вона ж визначає тривалість навчального року та форму організації навчального процесу — очну, змішану або дистанційну.

На дати й тривалість канікул також можуть впливати безпекова ситуація в регіоні та епідеміологічні умови. У школах з очним форматом навчання можливі тимчасові призупинення занять або переведення окремих класів на карантин, що може коригувати запланований графік відпочинку учнів.

За попереднім календарем, осінні канікули заплановані на період з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року. Весняні канікули орієнтовно відбудуться з 23 по 29 березня 2026 року. Літні канікули для школярів традиційно розпочнуться 1 червня і триватимуть до початку нового навчального року.

Батькам та учням радять уточнювати конкретні дати канікул безпосередньо у своїх навчальних закладах, оскільки вони можуть відрізнятися залежно від рішення адміністрації школи та зовнішніх обставин.

Енергетичний ковзанок: Завод ім. В.І. Леніна унікально зупинив всі енергоблоки в режимі ‘холодного стану’ після початку війни

Уперше з кінця 2022 року всі шість енергоблоків Запорізької атомної електростанції було переведено у стан "холодного зупину", що є важливим кроком для забезпечення безпеки об'єкту в умовах конфлікту. Останній реактор, четвертий за ліком, увійшов у цей режим в суботу, 13 квітня, як повідомив генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.

Процедура переведення енергоблоку №4 у "холодний" режим розпочалася у п'ятницю вранці і успішно завершилася у суботу о 7:30 ранку. Це рішення вирішено, враховуючи завершення зимового опалювального сезону в місті Енергодар, де розташована станція.

Хоча перехід енергоблоків у "холодний зупин" є позитивним кроком, оскільки забезпечує додатковий рівень безпеки, він не вирішує основних проблем, що існують на станції. За словами представників МАГАТЕ, ситуація з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції залишається нестабільною.

Нагадаємо, що Держатомрегулювання України раніше видало нормативні розпорядження про обмеження роботи всіх шести енергоблоків ЗАЕС до стану холодного зупину. Інтернаціональне агентство з атомної енергії висловило серйозну турботу щодо безпеки станції, надійшовши інформацію про можливі обстріли, що почули експерти агентства в районі станції.

Протистояння на Запорізькій АЕС, яка зараз перебуває під контролем російських сил, утворює серйозну загрозу для безпеки, збільшуючи ризик інцидентів на найбільшій атомній електростанції в Європі. Прямі атаки на станцію підвищують загрозу для ядерної безпеки та загрози для України в цілому. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив, що такі атаки підносять загрозу ядерній безпеці і ставлять під загрозу не лише персонал станції, а й експертів агентства.

У результаті проведення процедури переведення всіх шести енергоблоків Запорізької атомної електростанції у стан "холодного зупину" можна констатувати певні покращення щодо безпеки об'єкту. Проте це рішення не вирішує основних проблем, пов'язаних із загрозами для ядерної безпеки на станції, особливо в умовах воєнного конфлікту.

Постійна загроза прямих атак на Запорізьку атомну електростанцію, зокрема під контролем російських сил, створює серйозні ризики для безпеки не лише України, а й всієї Європи. Звідси важливість подальших заходів для забезпечення найвищого рівня безпеки на атомній станції та в цілому у ядерній галузі. Необхідно продовжувати міжнародні зусилля та співпрацю для запобігання можливим інцидентам та забезпечення стійкості та безпеки ядерних об'єктів в умовах глобальної нестабільності.

9 серпня в Україні без опадів, крім невеликих дощів на півночі

У суботу, 9 серпня, по всій території України очікується тепла, а подекуди й спекотна погода. За прогнозом, опади можливі лише на крайній півночі країни, переважно в Чернігівській області, де пройдуть невеликі дощі. На решті території день буде сухим з невеликою хмарністю. Захід УкраїниТемпература коливатиметься в межах +25°…+28°, у Закарпатті стовпчики термометрів піднімуться до +30°. Опадів […]

Ощадбанк відновив фінансові активи, затримані в Угорщині

Ощадбанк оголосив про повернення в Україну значних коштів та...

Руйнування Каховської дамби стало однією з найбільших екологічних катастроф в історії України. Та попри похмурі прогнози, природа демонструє дивовижну здатність до відновлення.

Ліс на дні водосховища

На місці колишнього дна Каховського водосховища за короткий час виріс найбільший у Європі вербово-тополевий масив. За словами ботаніка Анни Куземко, вже через три тижні після трагедії дослідники побачили перші саджанці, які згодом можуть вирости до семи метрів. Сьогодні третина колишніх видів флори та фауни повернулася до цих територій, а річка Кам’янка знову живить Національний парк «Кам’янська Січ».

Риби повертаються

Особливо вражає рибний ренесанс. Іхтіолог Віктор Демченко повідомив про повернення осетра в районі острова Хортиця. Без штучної перешкоди у вигляді дамби риба вільно мігрує до своїх історичних місць нересту, відновлюючи популяції, зниклі понад сім десятиліть тому.

Токсини під контролем

Раніше вчені попереджали про загрозу «токсичної бомби» — важких металів і хімічних відходів, накопичених за роки роботи ГЕС. Проте новий ліс виконує роль природного фільтра. Верби та інші рослини-акумулятори вже поглинають значну частину небезпечних речовин. Водночас науковці застерігають: якщо ці насадження знищити або територію знову затопити, токсини повернуться у довкілля.

Моніторинг попри небезпеку

Попри постійні обстріли й ризики атак дронів, експедиції тривають. Науковці збирають дані, щоб дослідити, як саме змінюється екосистема та чи зможе вона відновитися повністю.

Катастрофа, що загрожувала регіону знищенням, стала початком нового етапу: природа довела, що здатна до відродження навіть у найскладніших умовах.

Останні новини