Середа, 3 Червня, 2026

Привілейована старість: як спецпенсії з’їдають мільярди з Пенсійного фонду

Важливі новини

Податкова України масово надсилає листи громадянам з проханням пояснити доходи

В Україні посилюється фінансовий моніторинг громадян: все більше людей отримують офіційні листи від Державної податкової служби (ДПС) з проханням пояснити походження коштів на своїх банківських рахунках. З початку активного моніторингу, за даними ДПС, таких звернень вже отримали близько 3 000 осіб, і ця кількість продовжує зростати. Лише в травні 391 одержувач таких листів прийняв рішення […]

Чому китайці йдуть воювати за Росію: історії контрактників, які воюють на сході України

Згідно з даними російських ЗМІ, вперше підтверджено факт участі китайських громадян у війні на боці Росії в Україні. За даними “Важных историй”, 51 громадянин КНР пройшов через московський пункт вербування на військову службу за контрактом з червня 2023 по травень 2024 року. Це перша зафіксована цифра іноземних громадян із Китаю, які стали частиною російської армії. […]

Повернення в повітря: як довго чекати на відновлення польотів з України і кому вони будуть доступні

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

Під прицілом: внесення російських товарів до України через лінзу двох компаній

У світлі неспокійних подій на міжнародній арені та в контексті санкцій проти Росії, українське суспільство стикається з новим, скандальним епізодом, пов'язаним із ввезенням російських товарів на територію країни, що приховуються від глаз громадськості. Ця історія розгортається навколо двох компаній: ТОВ "МАНІПАК" (код 37675136) та ТОВ "СВЕТПРИНТ" (код 30550039), які, здавалося б, функціонують незалежно одна від одної, але насправді контролюються одними й тими ж громадянами України. Обидві компанії спеціалізуються на реалізації поліетиленової плівки. Згідно з документами, ця плівка імпортується через Туреччину від компанії SPI Corporation-FZCO (ОАЕ), вказуючи код товару 3920202900, який дозволяє уникнути сплати мита через використання преференцій. Проте, насправді імпортована плівка виробляється російською компанією "Вотерфол" з міста Шахти, Росія (основний платник податків Ростовської області), і має інший код товару — 3920202100, за яким преференцій немає.

За останній рік лише ці дві компанії залучили російську плівку на суму 4 мільйони доларів, і ці товари ніяк не перевірялися, не експертезувалися або не визначалися як ризикові. Усі контролюючі органи, здається, втрачають зорі, слух та мову. І це відбувається навіть при тому, що величезні залишки цієї продукції знаходяться на складах підприємств, звідки вона і реалізується. Виникає враження, що митниця, замість використання баз даних та інтернету, використовує кришталеву кулю та інші містифікації. Простий пошук у пошукових системах за виробником плівки SPI Corporation-FZCO з ОАЕ показує, що такий виробник не існує. Митниця, БЕБ, податкова, Google – де ви всі?

Українські компанії ТОВ "МАНІПАК" та ТОВ "СВЕТПРИНТ" використовують схему ввезення російської плівки через Туреччину, щоб уникнути митних обмежень, вона походить з Росії. Ця ситуація свідчить про важливість контролю за зовнішньоекономічними операціями та необхідність посилення діяльності контролюючих органів для запобігання використанню подібних схем у майбутньому. Акцент на цю проблему може допомогти зберегти економічну безпеку країни та запобігти незаконним діям на міжнародному рівні.

Зеленський запропонував Трампу українські природні ресурси в обмін на підтримку у війні з Росією

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Два з трьох пунктів у плані були покликані зацікавити Трампа і були представлені йому Зеленським на зустрічі у вересні – заміна частини американських військ у Європі українськими і використання українських природних ресурсів.

Джерело стверджує, що Трамп був «зацікавлений» у цих двох пунктах.

Американські та європейські союзники, включно з високопоставленими республіканцями, до того дали поради Києву, як краще сформулювати пропозиції, щоб стимулювати тіснішу співпрацю з Вашингтоном у разі, якщо президентом стане Трамп.

Також Трампу запропонували право перевірки інвесторів для України, щоб уникнути вливання китайських грошей. Залежні від Пекіна галузі можуть переключитися на постачальників зі США.

FT також підтверджує інформацію, що готується заміна посла в США Маркарової.

Поки переважна більшість українських пенсіонерів виживає на 2–4 тисячі гривень на місяць, окремі представники «привілейованих» професій отримують пенсії, які в сотні разів перевищують ці суми. Судді, прокурори, чиновники — усі вони роками формували систему спецпенсій, яка нині перетворилася на одну з найбільших соціальних нерівностей в Україні. Про те, як виникла ця кланова модель, скільки реально коштує державі «особливе» пенсійне забезпечення і чому без великої реформи не обійтись — розповідає народний депутат Данило Гетманцев.

пенсії в Україні, спецпенсії, пенсії суддям і прокурорам, зростання пенсій
Деякі пенсіонери отримують виплати в розмірі понад 100 тисяч гривень на місяць | Фото: Getty

Проблема в тому, що кланова система спецпенсій формувалася десятиліттями саме привілейованими кланами. Це сітка, яка чіпляється за свій матеріальний шкурний інтерес. Це хоч і колишні, але дуже впливові у країні люди. Вони чіпляються за норму Конституції, яка забороняє при прийнятті нових законів звужувати права, але абсолютно не помічають інші норми Основного закону, які гарантують рівність у правах та принцип недискримінаційності за будь-якою ознакою — зокрема і за родом діяльності. З цим треба боротися і змінювати такий підхід.

Що з пенсіями сьогодні

У нас нині мінімальна пенсія — 2361 гривня, середня пенсія на 1 квітня вже після чергової щорічної індексації – 6341 гривня.

56,6% пенсіонерів отримують менше 5 тис. гривень. Для майже 400 тисяч осіб це взагалі менше 3 тис. гривень, понад 3,3 мільйони – отримують від 3 до 4 тис. тис. гривень, 2,1 мільйони від 4 до 5 тис. гривень. Якщо порівняти з фактичним прожитковим мінімумом для непрацездатних, який на середину цього року наближається до 7 тисяч гривень, то ці категорії пенсіонерів знаходяться глибоко за межею бідності. І лише у 1,5 мільйонів осіб вона перевищує 10 тис. гривень. У середньому їх пенсія – 15,6 тис. гривень.

Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
Фото: Відкриті джерела

Однак є така категорія, як судді, де середня пенсійна виплата перевищує 100 тис. гривень. Є прокурори, які можуть стати пенсіонерами з інвалідністю у віці 35 років, тоді як звичайному чоловіку-українцю, щоб отримати мінімальну пенсію, треба відпрацювати 35 років, а жінці – 30 років.

Одні пенсії зростають автоматично, інші – через прийняття законів, треті (як для колишніх військових) – встановлюються рішеннями Уряду, які вже давно не приймалися. І увесь цей різнобій додає додаткових барв почуттю несправедливості у суспільстві.

Спецпенсії бувають різними

Необхідно розуміти, що сам термін «спецпенсія» треба використовувати дуже коректно.

Такі виплати отримує не тільки умовна «еліта» (колишні судді, прокурори, народні депутати, члени уряду), але й працівники міліції (поліції) та інших правоохоронних органів, колишні професійні військові, звичайні державні службовці та працівники місцевого самоврядування, особи, що працювали на шкідливих виробництвах, чорнобильці та багато інших категорій.

І їх «спецпенсії» – це не завжди десятки і сотні тисяч гривень. Пенсія колишніх військовослужбовців – 8,5 тис. грн, ветеранів війни – 8,3 тис. грн, дітей війни – 5,7 тис. грн, науковців – 5,6 тис. грн. Але це також – спецпенсії.

Мільярдні «дірки» в бюджеті через ухвали судів

Серед цього різноманіття спецпенсіонерів далеко не всі отримують ті виплати, які передбачені діючим законодавством. Не всі при цьому мають можливість (і у зв’язку з віком, і зі станом здоров’я) відстоювати свої права у суді. Але щодо тих, хто все ж рухається цим шляхом – деякі кейси дійсно вражають.

Слід зазначити, що нерідко судові рішення ухвалюються за законами, які вже не є чинними, та за якими передбачалися більші виплати, ніж у нових законах. Як, наприклад, до закону «Про прокуратуру» 1991 року, хоча він втратив чинність після того, як у 2015 році депутати ухвалили новий закон «Про прокуратуру». Саме попередній передбачав пенсії у 90% зарплати, а не 60%. Подібна норма була і у Законі «Про державну службу» 1993 року, який втратив чинність у 2016 році.

У 2023 році суди ухвалили 240 тис. рішень у пенсійних справах проти держави, у 2024-му – ще понад 100 тис. Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн. Причому рішення по окремим категоріям осіб (прокурори, судді, особи, звільнені зі служби) обумовлюють збільшення видатків Пенсійного фонду на виплату поточних пенсій орієнтовно на 34,3 млрд грн на 2025 рік.

Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
Фото: Відкриті джерела

Ще один показовий факт. У спеціальних пенсійних системах спостерігається чистий дефіцит. Тобто кожна людина, яка має спецпенсію, з Пенсійного фонду отримує набагато більше, ніж сплачувала відрахувань до нього протягом своєї професійної діяльності. Наприклад, є судове рішення за яким прокурор, маючи середню заробітну плату 13 тис. гривень, отримав пенсію у 97 тис. гривень. Це не є справедливим по відношенню до всіх інших наших громадян, які отримують мізерні пенсії, пропрацювавши все життя.

Якими мають бути пенсії в майбутньому

Реформа спецпенсій вже не тільки назріла, а навіть перезріла. Та вона має здійснюватися не окремо сама по собі, а виключно як складова «великої пенсійної реформи», якої ми так і не дочекались за усі роки Незалежності.

Розраховую побачити від урядовців кардинально інший підхід до пенсійного забезпечення українців, який поступово, але послідовно і незворотно ліквідовуватиме бідність пенсіонерів, а не консервуватиме та поглиблюватиме її.

Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
Фото: USA Today

Наразі пропозиції Мінсоцполітики передбачають пенсійну реформу, за якою пенсії мають становити не менш 60% середнього заробітку людини (до речі як це відповідає середньому рівню у ЄС). Посилаючись на стандарти Європейської соціальної хартії та Конвенцію Міжнародної організації праці, пропонується:

  • Солідарна пенсія становила 40% середньої зарплати;
  • Додатково пенсія за накопичувальною системою – 20%;
  • Можливі додаткові пенсійні системи від роботодавців у вигляді професійної пенсії – 10%.

Сподіваюсь, що реформа пенсійної системи стане гармонійною частиною більш глобальної реформи, спрямованої на подолання бідності: реформування системи оплати праці, ринку зайнятості, спрямованих на стимулювання створення не абияких, а високооплачуваних робочих місць, детінізацію виплати заробітної плати – незалежно від того, чи робітничі ці професії, чи інженерно-конструкторські, чи наукові, чи творчі. Бо неможливо подолати бідність пенсіонерів в країні, де бідними залишатимуться працюючі люди та/ або які отримують зарплату у конвертах.

Останні новини