Призов і виїзд за кордон — головний удар по бізнесу під час війни

За даними Міністерства охорони здоров'я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам'ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов'язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров'я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров'я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім'ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров'я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов'язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров'я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам'ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв'язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.