Неділя, 6 Вересня, 2026

Путін надав Росії право використовувати війська за кордоном для “захисту громадян”

Важливі новини

ДБР розслідує діяльність топчиновників “Київзеленбуду”

Столична поліція разом із ДБР продовжує викривати багаторічну схему розкрадання коштів у “зеленій” сфері столиці. В епіцентрі розслідувань – комунальне об’єднання “Київзеленбуд”, його керівництво, підлеглі підприємства і підрядні фірми, які роками отримували мільйонні контракти. Суми збитків сягають десятків мільйонів гривень, а частина підозрюваних вже оголошені в розшук або сидять у СІЗО з можливістю внесення захмарних […]

Пентагон під тиском: Гегсет вперше звітує Конгресу про війну з Іраном

28 лютого цього року США розпочали військові дії проти...

Нове стратегічне підприємство в Україні: ключ до національного розвитку

Кабінет міністрів оголосив про призначення державного підприємства "Ізотоп" з Києва стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави, повідомив голова Фонду держмайна Віталій Коваль. Це важливе рішення відкриває перед підприємством широкі перспективи для розвитку та спонукає до розширення його діяльності, як стверджують представники Фонду держмайна. Державне підприємство "Ізотоп" вважається провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні. Крім того, воно займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Завдяки своєму досвіду та кваліфікованому персоналу, підприємство є важливим активом для країни. Наступним етапом у його розвитку буде розширення спектру діяльності, зокрема планується виробництво радіофармпрепаратів. Фонд держмайна розпочав процес надання "Ізотопу" статусу стратегічного підприємства ще у січні 2024 року. "Новий статус призведе до зростання прибутку "Ізотопу", створення нових робочих місць та більшого надходження коштів до бюджету", — підкреслив Коваль. Державне підприємство "Ізотоп" було засновано у 1962 році і наразі співпрацює з компаніями з США, Канади та інших країн. Крім того, воно має досвід співпраці з урядом Німеччини у рамках програми захисту ядерних матеріалів. У липні 2023 року діяльність підприємства перевіряла місія МАГАТЕ з підтримки та допомоги у питаннях безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

У результаті призначення державного підприємства "Ізотоп" стратегічним об'єктом для економіки та безпеки держави в Україні відкриваються широкі перспективи для його розвитку. Це рішення сприятиме зростанню прибутку підприємства, створенню нових робочих місць та збільшенню надходжень до державного бюджету. ДП "Ізотоп" вже є провідним постачальником радіоізотопної продукції та джерел іонізуючого випромінювання для медичних та енергетичних установ в Україні, а також займається утилізацією джерел іонізуючого випромінювання. Плани розширення діяльності на виробництво радіофармпрепаратів відображають стратегічні напрямки його подальшого розвитку. Важливою є також співпраця з міжнародними партнерами та використання досвіду управління ядерними матеріалами для підтримки безпеки джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

Посилення податкового контролю: онлайн-перекази під пильним наглядом держави

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Вечірній голод без контролю: як денний раціон формує нічний апетит

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє застосування російських збройних сил за межами країни під приводом "захисту" громадян РФ. Цей документ буде офіційно оприлюднений і набуде чинності через десять днів, повідомляє російське агентство "Інтерфакс".

Відповідно до нового законодавства, підставами для військової інтервенції можуть стати арешти чи кримінальні переслідування росіян, що були ініційовані іноземними судами, які не підлягають визнанню Москвою. Як вказується в поясненнях оборонного комітету Ради Федерації, президент РФ отримує право ухвалювати рішення про використання армії для "захисту" своїх громадян за кордоном.

Цей закон фактично легалізує можливість Кремля самостійно вирішувати, коли і де доцільно застосувати військову силу в інтересах росіян. Фінальне рішення про військову інтервенцію буде ухвалювати особисто Путін.

Крім військових дій, закон також надає право російським державним органам виконувати інші "заходи захисту" громадян за межами країни. Водночас формулювання документу є досить розмитими і не містять чітких рамок, які дозволяють визначити, які дії можуть вважатися прийнятними.

Раніше даний законопроект пройшов швидке ухвалення в Державній думі РФ, отримав підтримку верхньої палати парламенту і був направлений на підпис президенту після цього. Прийняття документа вже викликало занепокоєння, адже Кремль в минулому неодноразово використовував подібну риторику “захисту російськомовних” для виправдання своєї агресії щодо інших країн.

Такі аргументи були основою для дій Росії в Україні, зокрема після анексії Криму в 2014 році і початку війни на Донбасі. Влада також активно роздавала російські паспорти на окупованих територіях, а потім заявляла про необхідність охорони своїх громадян.

Експерти вказують на те, що новий закон створює ширшу юридичну базу для потенційної військової присутності Росії за границею. При цьому в документі не уточнюється, які саме ситуації можуть вважатися "загрозою" для росіян або які масштаби військового втручання можуть застосовуватися.

Окремі аналітики зазначають, що закон прийнято на фоні загострення відносин Росії із Заходом, зростання санкційного тиску і міжнародних розслідувань воєнних злочинів. Кремль продовжує ігнорувати рішення міжнародних судів, зокрема ті, що стосуються війни з Україною.

Влада Росії пояснює необхідність нового закону потребою "захисту прав росіян" від рішень міжнародних органів, які вважаються нелегітимними. Однак критики закону зауважують, що його положення можуть стати інструментом для легалізації нових військових операцій за кордоном.

Прийняття цього документа також свідчить про подальше зміцнення повноважень президента в питаннях використання сили. Закон концентрує додаткові повноваження в руках Володимира Путіна, дозволяючи йому ухвалювати рішення про військові дії без складних погоджень.

Останні новини