П’ятниця, 17 Липня, 2026

Путін не планує зменшувати військові витрати, сподіваючись на перемогу над Україною — ISW

Важливі новини

У Тернополі здетонувала граната в житловому будинку — двоє загиблих

Сьогодні вдень липня близько 12:00 у багатоквартирному будинку на вулиці Винниченка, 11 у Тернополі стався потужний вибух. Подія трапилась у квартирі на третьому поверсі п’ятиповерхівки. На місце прибули рятувальники, медики, слідчі та вибухотехніки. Під час обстеження помешкання слідча група виявила тіла двох людей. Як повідомили у пресслужбі поліції Тернопільської області, загиблі — 67-річна жінка та […]

ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень

Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про взяття під варту заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петра Оленича. Водночас суд визначив альтернативу у вигляді застави в розмірі 15 мільйонів гривень. Про це повідомляє Absolution leaks. Крім того, заарештовані ще кілька посадовців та депутатів Київради, яких підозрюють у корупційних схемах, пов’язаних із земельними питаннями та містоплануванням. […]

The post ВАКС узяв під варту заступника голови КМДА: застава — 15 мільйонів гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рішення Тячівського районного суду: сім років ув’язнення за перевищення повноважень

Тячівський районний суд Закарпатської області ухвалив обвинувальний вирок стосовно колишнього працівника патрульної поліції Миколи Марічака, визнавши його винним у перевищенні службових повноважень. За результатами розгляду справи суд призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Крім того, засудженого позбавлено спеціального звання капрала поліції та встановлено трирічну заборону на обіймання посад у правоохоронних органах.

Інцидент, що ліг в основу кримінального провадження, стався 5 вересня. Під час виконання службових обов’язків правоохоронець, за висновками слідства та суду, вийшов за межі наданих законом повноважень, чим порушив права громадян та завдав шкоди авторитету правоохоронної системи. У ході судового розгляду було досліджено матеріали справи, заслухано свідчення сторін та проаналізовано зібрані докази.

За матеріалами справи, під час суперечки чоловік замахнувся і вдарив правоохоронця. У відповідь Микола Марічак завдав удару, після чого чоловік упав на землю. Згодом його підняли та посадили у повозку. Після інциденту всі учасники роз’їхалися.

Суд дослідив записи з камер спостереження, показання сторін та інші докази. У рішенні зазначено, що потерпілий був літнього віку, а поліцейський мав фізичну перевагу. Суд дійшов висновку, що підстав для застосування сили не було, а дії правоохоронця перевищували межі службових повноважень.

Наступного дня після події стан чоловіка різко погіршився. Його госпіталізували, де медики встановили черепно-мозкову травму. Після двох операцій він перебував у комі та через 13 днів помер від ускладнень, спричинених набряком мозку.

У судовому засіданні обвинувачений частково визнав обставини інциденту, однак не погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. Він стверджував, що діяв рефлекторно після удару та що чоловік перебував у стані сп’яніння. Проте суд не прийняв ці пояснення як підставу для виправдання застосування сили без належних правових підстав.

Рішення у справі ухвалила суддя Мирослава Стецюк. Вирок передбачає реальне позбавлення волі, заборону обіймати посади в правоохоронних органах та позбавлення спеціального звання.

Про перебіг розгляду повідомляло видання Судовий репортер. Сторони мають право подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

Українці наростили борги за мікрокредитами: 15 мільярдів боргу на початок року

У 2024 році українці суттєво збільшили заборгованість перед мікрофінансовими організаціями. Попри майже незмінну кількість оформлених кредитів, загальний обсяг позик виріс на 27%, досягнувши 51,69 мільярда гривень. Середня сума одного мікрокредиту становила близько 150 доларів — понад 6 тисяч гривень, що на 26% більше, ніж у 2023 році. Про ці тенденції повідомляє платформа «Опендатабот». Усього впродовж […]

Міжнародний день рідної мови: значення та традиції 21 лютого

21 лютого у світі та в Україні святкують важливу подію — Міжнародний день рідної мови. Це свято було засноване ЮНЕСКО у 1999 році з метою підтримки мовного різноманіття та культурної ідентичності, адже кожна мова несе в собі багатий досвід свого народу. Збереження та розвиток рідних мов є важливим завданням для кожної нації, адже вони формують зв'язок між поколіннями, зберігають традиції та історію.

Цей день не лише присвячений мовному різноманіттю, а й має глибокі корені в релігійних та народних традиціях. За новим церковним календарем, 21 лютого вшановують святого Тимофія Олімпійського, святителя Євстахія Антіохійського та Козельщанську ікону Божої Матері. Ці святі стали важливими фігурами в історії церкви, а їхні подвиги досі служать моральним орієнтиром для багатьох людей.

Для більшості громадян України рідною є українська мова, однак у країні проживають представники багатьох національних спільнот — кримські татари, євреї, поляки, роми та інші народи, кожен із яких має власну мовну та культурну традицію.

Окрім цього, 21 лютого у світі відзначають Міжнародний день екскурсовода. Також існують менш відомі тематичні дати — День комбучі, День панголіна, День булочок з повидлом і День захисту ведмедів.

За новоюліанським календарем Православної церкви України цього дня вшановують Тимофія Олімпійського та святителя Євстахія Антіохійського. Окремо у храмах згадують Козельщанську ікону Божої Матері, яка походить із Полтавщини та вважається чудотворною.

У старому церковному календарі 21 лютого було днем пам’яті мученика Феодора Стратилата, якого традиційно вважають покровителем воїнів.

У народній традиції ця дата пов’язана з очікуванням весни. Вважалося, що якщо цього дня гримить грім — рік буде врожайним для худоби, а якщо зяблик починає співати — весна прийде рано. Танення криги на річках сприймали як сигнал до підготовки розсади.

День вважався сприятливим для великого прибирання, прання та позбавлення від старих речей. За повір’ям, якщо 21 лютого винести з дому зламані та непотрібні предмети, це принесе щастя.

Водночас існували й застереження. У цей день не рекомендували працювати з рослинами та сіяти розсаду, оскільки вважалося, що це може зашкодити врожаю. Також небажаними вважалися далекі подорожі, риболовля та зловживання алкоголем.

Таким чином, 21 лютого поєднує у собі як сучасне міжнародне свято, так і церковні та народні традиції.

Володимир Путін лишається впевненим у можливості досягнення стратегічних цілей Росії у війні проти України через військові дії, незважаючи на зростаючі економічні проблеми та зростання бюджетного тиску. Аналіз Інституту вивчення війни вказує на те, що російський лідер не має наміру перепрофілювати фінансування військових зусиль, незважаючи на численні попередження від фінансових установ про загрозу перегріву економіки.

Експерти ISW підкреслюють, що Кремль демонструє відсутність готовності зменшити витрати на військові цілі, незважаючи на те, що чиновники попереджають про негативний вплив таких витрат на державний бюджет, цивільний сектор і загальну економічну стабільність. Однак, у політичній стратегії Росії воєнні витрати все ще мають пріоритет, адже їх розглядають як важливий інструмент для досягнення довгострокових військових цілей, що може поступово виснажити економічні ресурси країни.

Крім того, аналітики звертають увагу на те, що уявлення Путіна про реальний стан справ на фронті можуть бути спотвореними. Відомо, що російське військове командування, вірогідно, подає вищому керівництву завищені або неповні дані про бойові дії, включаючи інформацію про успіхи російських військ та втрати з українського боку. Це може формувати в Путіна ілюзію, що Росія йде до перемоги, що зменшує ймовірність зміни стратегії.

Однією із причин, чому Росія продовжує утримувати високий рівень військових витрат, є інформаційна асиметрія між реальністю на фронті та сприйняттям ситуації Кремлем. Путін, напевно, вважає продовження фінансування армії критично важливим для збереження ініціативи, тоді як скорочення витрат може загрожувати втраті позицій російських військ.

Фахівці також попереджають, що зменшення військового бюджету може створити серйозні ризики для армії. Якщо фінансування буде урізано, це може призвести до нестачі ресурсів на окремих ділянках фронту, що, в свою чергу, відкриє можливості для українських сил. Активні дії українських військових, включаючи удари дронів, можуть ще більше ускладнити ситуацію для російської армії.

З огляду на загальний економічний контекст, російська економіка вже демонструє ознаки уповільнення, зокрема через тривалу війну, санкції та руйнівні удари по ключових секторах. Прогнози вказують на те, що зростання валового внутрішнього продукту Росії може скласти всього 0,4% у поточному році, що фактично вказує на стагнацію.

Не зважаючи на ці економічні виклики, Кремль продовжує дотримуватися політики високих військових витрат, що свідчить про те, що рішення в Росії приймаються не стільки з економічної вигоди, скільки на основі стратегічного сприйняття ситуації на фронті. Таким чином, поєднання спотвореного розуміння військової ситуації, інформаційної ізоляції керівництва та залежності від військових успіхів призводить до того, що Росія обирає шлях ескалації конфлікту, що ускладнює перспективи його швидкого завершення.

Останні новини