В умовах війни та економічної нестабільності українці стали вразливішими до кіберзлочинності, особливо коли мова йде про соціальні виплати. Однією з новітніх схем стало шахрайство під виглядом державної програми “Пакунок школяра”. Зловмисники, прикриваючись благородною метою — допомогою дітям, — масово збирають конфіденційну інформацію громадян і списують кошти з їхніх рахунків. Схема працює просто: у соціальних мережах […]Російське керівництво продовжує вжити заходів для контролю над своїми громадянами, які залишили країну після початку війни в Україні. Президент Володимир Путін ухвалив новий закон, який суттєво розширює можливості держави для переслідування росіян, що перебувають за межами країни. Згідно з новими правилами, влада може накладати арешт на нерухомість, автомобілі, банківські рахунки та інші активи, якщо вважає, що дії цих громадян суперечать інтересам держави.
Про прийняття цього закону повідомило видання The Moscow Times. Закон набуде чинності 1 вересня 2026 року і може стати одним із найбільш значущих інструментів тиску на російську еміграцію за час правління Путіна. Кремль фактично отримує право накладати фінансові санкції на своїх громадян, навіть якщо вони давно виїхали з країни. Для цього достатньо, щоб людина була визнана винною у так званому адміністративному правопорушенні, перелік яких останніми роками значно розширився.
Згідно з новими положеннями, підставами для арешту активів можуть бути звинувачення в «дискредитації» Збройних сил Росії, публічні заклики до посилення міжнародних санкцій, поширення матеріалів, що вважаються екстремістськими, а також інші адміністративні правопорушення, які влада сприймає як загрозу. Особливо важливо зазначити, що закон не встановлює жодних обмежень щодо вартості арештовуваного майна, що означає, що навіть незначні штрафи можуть призвести до арешту активів вартістю в мільйони рублів.
Цей закон є продовженням політики, яку російська влада реалізує з початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році, коли було ухвалено безліч нормативних актів, спрямованих на обмеження свободи слова, діяльності незалежних медіа та правозахисних організацій. За останні роки тисячі росіян, зокрема журналісти, політики та активісти, стали жертвами переслідувань за статтями про «дискредитацію» армії.
З початку війни Росію залишили десятки тисяч громадян, включаючи представників ІТ-сектору, журналістів, науковців та політичних активістів. Багато з них оселилися в країнах Європи, Кавказу та Центральної Азії, але продовжують мати майно в Росії. Експерти вважають, що саме ця група може стати основною мішенню нового закону, оскільки навіть перебуваючи за кордоном, вони можуть втратити доступ до своїх активів через публічну критику.
Новий закон також регулює порядок судового розгляду справ проти осіб, які перебувають за межами країни. Якщо особу неможливо повідомити про відкриття справи, суд може самостійно призначити захисника. Хоча це подається як гарантія права на захист, правозахисники висловлюють побоювання, що така практика може призвести до розгляду справ без участі обвинувачених.
У пояснювальній записці до закону зазначено, що він спрямований проти тих, хто займається діяльністю, що вважається небезпечною для держави. Критики закону вказують на те, що термін «інтереси держави» в російському законодавстві є досить широким, що відкриває можливості для зловживань.
Аналітики вважають, що введення цього закону свідчить про посилення репресивних трендів у Росії. Якщо раніше акцент робився на кримінальному переслідуванні, то зараз дедалі більше використовуються економічні механізми тиску. Під час складної соціально-економічної ситуації в країні, ухвалення цього документа розглядається як спроба зберегти контроль над громадянами та стримати їх відток за кордон.
Цей закон стане ще одним сигналом для тих росіян, які виїхали з країни після початку війни: критика влади чи підтримка міжнародних санкцій може призвести до втрати житла, заощаджень та інших активів, що залишилися в Росії.
