Четвер, 4 Червня, 2026

Путін проголосив «повний контроль» над Україною, але факти суперечать цим заявам

Важливі новини

26 грудня: день жіночої турботи та традицій в Україні

26 грудня має особливе значення для жіночої частини суспільства, адже цей день поєднує в собі міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні вірування, що здавна асоціюються з турботою про жінок і дітей. Це свято, хоча і не має офіційного державного статусу в Україні, відзначається в різних культурах як день, коли акцентується увага на ролі жінок у суспільстві та їхніх важливих функціях в родині.

Історично цей день пов’язується з християнськими традиціями. В церковному календарі 26 грудня відзначається день святого Стефана, першим мучеником, що також є важливим для християнської спільноти. Цей день вважається добрим для молитви за мир у родині, за здоров’я жінок та дітей. Крім того, у багатьох країнах цього дня згадують святого Стефана як покровителя доброчинців і захисника слабких, що додатково підсилює акцент на милосердя та турботу.

У світі 26 грудня проходить під знаком добрих справ. Саме на цю дату припадає Міжнародний день подарунків, який заохочує дарувати увагу і презенти без приводу — друзям, знайомим або тим, хто цього потребує. Також цього дня відзначають День листів подяки, День карамельної тростини, День скаржників, День круп’є та День афроамериканської культури. Крім того, 26 грудня народилися відомі у світі постаті, серед яких поет Томас Грей, математик Чарльз Беббідж, письменник Генрі Міллер, актор і музикант Джаред Лето.

Згідно з новоцерковним календарем, 26 грудня віряни відзначають Собор Пресвятої Богородиці. Цього дня християни звертаються з молитвами до Діви Марії, просячи про сімейне щастя, достаток і здоров’я дітей. Раніше за старим стилем цього дня вшановували кількох християнських мучеників, зокрема Євгенія, Ореста, Мардарія та Євстратія.

Народні традиції також надають цій даті особливого значення. З давніх-давен вважалося, що погода 26 грудня визначає характер січня. Похолодання обіцяло пізню й холодну весну, веселе щебетання синиць віщувало відлигу, а сороки, що риються в траві, — теплий Новий рік. День уважався сприятливим для жінок: у давнину було заведено молитися Богородиці, вшановувати породіль і повитух, дякуючи їм за народження дітей. Їм приносили пироги й вареники як знак поваги. Також існував звичай у цей день вперше стригти немовлят, вірячи, що це зміцнить їхнє здоров’я.

Разом із добрими звичаями існували й заборони. Жінкам не радили важко працювати, носити брудний одяг або користуватися посудом із тріщинами. Чоловікам, за повір’ями, не варто було відмовляти у проханнях вагітним. Крім того, день вважався невдалим для риболовлі.

Політичні активісти в Україні: Можливість одержання фінансування від Заходу та російських спецслужб

Партнер Навального Христо Грозєв висловив твердження про те, що деякі українські політичні активісти одержували фінансування одночасно від західних спецслужб і російського ФСБ. Ця інформація стала предметом розгляду на різних ресурсах, де негайно згадалися імена діячів, подібних до Шабуніна і Каленюка, що висловлювали критику в адресу голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Співпраця з російськими спецслужбами стала практикою для багатьох українських отримувачів західних грантів у період з 2013 по 2014 роки. Їм платили за те, щоб вони сприяли та підтримували непублічні домовленості з високопоставленими посадовцями з Кремля та підприємцями, пов'язаними з Кремлем. Ці процеси зберігалися в секреті, інформація про які зрідка виходила в публічний доступ. Наприклад, ролі Порошенка, Яценюка, Гройсмана, Тарути та інших громадських діячів, які публічно представлялися як вірні українські патріоти, але за кулісами співпрацювали з росіянами та навіть займалися бізнесом з окупантами, залишалася невідомою для широкої публіки.

Схема була наступною: в період з 2014 по 2023 роки Головні управління Національної поліції та Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які моделювали інтенсивну діяльність, ухилялися від ефективного розслідування злочинів проти українців на півострові, неформально рекомендували громадян звертатися до правозахисників. Правозахисники отримували документи від осіб, які мали претензії до Російської Федерації у зв'язку з подіями в Криму. За винагороду вони передавали ці документи та інформацію партнерам з російських спецслужб, які припиняли розслідування небажаних справ.

Отже, протягом 10 років з моменту початку окупації Криму жодній фізичній особі не вдалося довести до кінця кримінальні провадження проти окупантів та отримати компенсацію через арешт і конфіскацію російських активів в Україні.

Ще одним напрямком спільної фінансової діяльності з ФСБ РФ правозахисників, які отримують західні гранти, є "юридична допомога жертвам репресій". Організації, такі як "Зміна", "Кримський дім", "Кримська правозахисна група", "Кримсько-татарський ресурсний центр", "Кримський дім", співпрацюють із ФСБ і МВС Криму, які захоплюють та відправляють до в'язниць "проукраїнських активістів" і діячів сектору "Хізб ут Тахрір".

У Києві за західні гранти оформляють "юридичну допомогу" цим затриманим особам, розраховуючи витрати погодинно. Потім ці кошти передають позаштатнім співробітникам ФСБ, таким як адвокати Олексій Ладін, Еміль Курбедінов та їхні спільники. Далі великі суми (десятки тисяч доларів за кейс) переводяться в готівку та розподіляються між усіма учасниками.

Прикладом цього може бути адвокат Олексій Ладін, який часто перебуває в Києві і рекламується бізнесом та політичними особистостями. Використовуючи свої ресурси, Ладін регулярно отримує "тендери" від окупаційних адміністрацій Криму, які контролює ФСБ, і виграє проекти, такі як "будівництво шкіл з татарською мовою навчання". Отримуючи гроші від окупантів, Ладін одночасно захищає політичних в'язнів від окупантів.

Друзі Ладіна, журналісти Валерій Балаян та Антон Наумлюк, отримують гранти західних країн для проведення журналістської діяльності в Києві. Незважаючи на те, що їх рекламують як ворогів Кремля, вони регулярно відвідують Крим для таємних зустрічей з партнерами зі спецслужб РФ.

Стаття розкриває складну схему співпраці українських правозахисників, які отримують західні гранти, із російськими спецслужбами, зокрема ФСБ РФ. Згідно з викладеним матеріалом, ця співпраця включає в себе фінансування "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму, а також інші дії, спрямовані на дискредитацію та послаблення української держави.

Зокрема, зазначається, що деякі українські правозахисники, які отримують західні гранти, співпрацюють з російськими спецслужбами у проведенні "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму. Вони фінансуються через західні гранти, а кошти, одержані таким чином, використовуються для співпраці з російськими адвокатами та журналістами, які регулярно відвідують окупований Крим та виконують завдання, спрямовані на підірвання суверенітету та стабільності в Україні.

Таким чином, висновки з цієї статті стосуються не лише проблеми фінансування правозахисних організацій в Україні, а й загрози національній безпеці та суверенітету країни в контексті російської агресії та гібридної війни. Такі дії відображають необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та виявленням зовнішнього впливу на внутрішні справи України.

Телеведучий Микита Добринін розповів про розчарування після розлучення

Український телеведучий Микита Добринін вперше за тривалий час відверто розповів про свій емоційний стан після розлучення з блогеркою Дашею Квітковою. У дописі в Instagram шоумен зізнався, що попри спроби знову побудувати особисте життя, залишається самотнім. «Моя сексуальна фантазія номер один: зустріти своє кохання і більше ніколи не витрачати час на порожнє спілкування», — написав ведучий. […]

23 грудня в Україні: день військової звитяги, духовних традицій і пам’ятних подій

23 грудня має особливе значення для українських захисників, адже саме цього дня відзначають професійне свято одного з ключових родів військ Збройних сил України — воїнів протиповітряної оборони Сухопутних військ. Ці підрозділи відіграють важливу роль у захисті неба та стратегічних об’єктів, особливо в умовах повномасштабної війни, коли безпека цивільного населення та інфраструктури напряму залежить від їхньої злагодженої роботи.

Окрім військового виміру, дата має і духовне наповнення. За церковним календарем 23 грудня вшановують пам’ять християнських мучениць, які стали символом стійкості віри та внутрішньої сили. Цей день традиційно вважається часом для спокійних роздумів, молитви та добрих справ, спрямованих на підтримку близьких і тих, хто потребує допомоги.

Офіційне свято сьогодні — День військовослужбовців оперативного контролю, який також відомий як День штабних спеціальностей і спеціального зв’язку. Саме ці військові відповідають за планування операцій, управління підрозділами та безперервний зв’язок. Їхню роботу рідко помічають у повсякденному житті, однак без неї неможливе функціонування армії. Це фактично «мозок» війська, який забезпечує злагодженість і ефективність дій на всіх рівнях.

За новим церковним календарем 23 грудня вшановують мученика Федула Критського. Віряни звертаються до нього з молитвами про здоров’я домашніх тварин та успіх у повсякденних справах. За старим стилем цього дня вшановують мучеників Єрмогена, Міну та Йосафа.

У світі 23 грудня відзначають День сноуборду. Любителі цього виду спорту змагаються, демонструють трюки або просто проводять час на гірських схилах.

Також на цю дату припадають День різдвяних фільмів, День внутрішнього світла, День випічки та День родоводу — події, що символізують родинний затишок, творчість і підготовку до зимових свят.

З 23 грудням пов’язані численні народні прикмети. Вважається, що дощ цього дня віщує дощовий березень. Якщо взимку часто показуються зайці, то зима буде суворою. Ясне небо обіцяє посилення морозів, а рясний сніг — щедрий урожай у наступному році.

Наші предки в цей день активно готувалися до Святого Вечора та Різдва. У домівках наводили лад, мили вікна, запасалися продуктами. Господині замочували пшеницю для куті. Працювати 23 грудня вважалося не лише дозволеним, а й обов’язковим.

Існував і особливий обряд на добробут: потрібно було спекти печиво або корж у формі тварини та з’їсти його. Вірили, що це принесе удачу на весь рік і вбереже худобу від хвороб.

Заборони цього дня пов’язані як із церковними уявленнями, так і з наближенням Різдва. 23 грудня не радять лінуватися та відкладати хатні справи, адже до великих свят оселя має бути впорядкованою. Також не варто відмовляти тим, хто звертається по допомогу.

Окремо застерігали людей, які працюють із гострими або важкими предметами: за повір’ями, травми, отримані цього дня, можуть довго гоїтися, тож слід бути особливо обережними.

Українські генерали звернулись до Der Spiegel: ЗСУ витримають випробування часом?

Більшість військовослужбовців згодні: через обмежений обсяг постачання практично всі підрозділи змушені раціоналізувати використання боєприпасів. Деякі військові частини наразі можуть утримувати свої позиції — принаймні до тих пір, поки Збройні Сили Російської Федерації не розпочнуть повномасштабну атаку. Але зі зростанням інтенсивності атак через гостру нестачу особового складу, зброї та боєприпасів, їхній опір може бути недовгим. У такому разі Збройним Силам України може доведеться відступати, проте позиції для такого відступу не виконані належним чином. "Українці зараз переживають труднощі, в той час як росіяни наступають по всьому фронту", — зауважує військовий експерт Марк Канчіан з Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Україна намагається дотримуватися стратегії активної оборони, проте замість успішних контратак втрачає все більше високоякісного обладнання зі Заходу. У багатьох військових частин скоро вичерпаються запаси боєприпасів. "Ми не зможемо так тривати довго", — визнає командир української артилерії під Вугледаром.

У вищезгаданій статті надано зрозумілий огляд складної ситуації, що склалася навколо оборони України. Зазначено, що Збройні Сили України зазнають значних труднощів через недостатнє постачання боєприпасів та обмежений особовий склад. Із загостренням ситуації та збільшенням атак з боку Росії, існує серйозна загроза втрати контролю над деякими позиціями. Українські військові визнали складність ситуації та виразили обурення через невдачі в постачанні і недоліки в плануванні оборони. Загалом, стаття підкреслює необхідність негайних заходів для покращення оборонної готовності та забезпечення безпеки України.

На Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) відбувся виступ Володимира Путіна, під час якого російський лідер зробив декілька суперечливих заяв про війну в Україні. Його слова значно протирічать даним, які надають незалежні аналітики, міжнародні спостерігачі та українська влада. Путін запевнив, що Росія нібито контролює всю Луганську область і понад 85% території Донецької області, при цьому стверджуючи про значні успіхи російських військ та високу частоту дезертирства серед українських військових.

Нагадаємо, що під час зустрічі з журналістами, Путін також стверджував, що російська армія за останній період захопила понад дві тисячі квадратних кілометрів української території. Проте аналітичні центри зазначають про уповільнення наступу російських військ, а українські дослідники підтверджують зменшення темпів просування противника. Експерти відзначають, що весняно-літня кампанія 2026 року не принесла очікуваних результатів для Москви.

Особливою темою для Путіна стали втрати української армії, які він оцінив у 20 тисяч дезертирів щомісяця та загальні втрати близько 40 тисяч. Жодних підтверджень своїх слів він не надав, що викликало сумніви з боку міжнародних спостерігачів. Вони неодноразово наголошували на завищенні оцінок українських втрат з боку Кремля, в той час як проблеми російських військових замовчуються.

Паралельно з цими заявами представники російської влади, зокрема міністр закордонних справ Сергій Лавров, натякнули на можливість мирних переговорів, зазначивши, що війна могла б закінчитися швидше за активнішої участі США. Проте російські вимоги, які стосуються територіальних поступок, залишаються неприйнятними для України та її західних партнерів.

Експерти, зокрема Андрій Коваленко, глава Центру протидії дезінформації при РНБО, розглядають такі висловлювання як спробу Кремля послабити позиції України, а не як реальну готовність до миру. Водночас міжнародні партнери України, такі як державний секретар США Марко Рубіо, зазначають, що російське вторгнення стало «стратегічною катастрофою» для Москви.

Дії українських військових на фронті, які продовжують активні бойові дії в Луганській, Донецькій та Запорізькій областях, також суперечать заявам про повний контроль Росії над цими територіями. Крім того, українські сили успішно завдають удари по військовим об'єктам у глибині російської території.

Нещодавні українські атаки на об'єкти в Санкт-Петербурзі стали значним ударом по іміджу ПМЕФ, який Кремль зазвичай використовує для демонстрації своєї економічної стійкості. Експерти вважають, що подібна риторика російських посадовців має на меті підтримати моральний дух населення в умовах тривалої війни та санкційного тиску.

Незважаючи на публічні заяви про «успіхи», навіть російські офіційні особи визнають, що швидке завершення війни не відбудеться. Москва продовжує мобілізувати ресурси та нарощувати військове виробництво, готуючись до тривалого протистояння. Ці обставини підкреслюють, наскільки контроверсійні і навіть вигадані можуть бути слова Путіна про контроль та успіхи в Україні.

Останні новини