Путін затвердив оновлену ядерну доктрину Росії на тлі нових повідомлень про допомогу Україні

Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні. Згідно з його щорічною декларацією за 2022 рік, подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали соціальну допомогу, а потім переїхали до США, де також отримали статус біженців і соціальну підтримку. Деталі подорожі свідчать, що дружина Шабуніна разом з дітьми виїхала в Чехію після початку конфлікту, де отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року. У липні того ж року вони переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання. Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду в розмірі 74 тисяч гривень. По прибуттю до США, вона отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту в сумі 48 500 гривень. Варто зауважити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

• Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні.

• За даними його декларації за 2022 рік, сім'я отримала соціальну допомогу як у Чехії, так і в США, де їхнє проживання було безкоштовним.

• Подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року, а пізніше переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання.

• Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду, а по прибуттю до США отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту.

• Варто відзначити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили чергові підозри в межах масштабної операції «Чисте місто». Її мета — викриття корупційних механізмів, пов’язаних із незаконним розпорядженням землею та використанням бюджетних ресурсів столиці. Цього разу під підозрою опинилися колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації та його спільник, яких слідство вважає організаторами схеми із фіктивною реєстрацією нерухомості.

Слідчі встановили, що у 2023–2024 роках підозрювані запустили механізм оформлення низки «будівель» на підставних громадян. У документах зазначалося, що ці об’єкти нібито були зведені ще на початку 1990-х років. Така легенда мала створити враження, що споруди існували задовго до сучасних регуляцій і можуть претендувати на право оформлення земельних ділянок у власність чи користування згідно з нормами, які діяли в минулому.

Як зазначають детективи, для фіксації права на землю учасники схеми спільно з депутатом Київради, головою земельної комісії, ініціювали зведення на територіях примітивних конструкцій — так званих «туалетів». Після цього виготовлялися технічні паспорти та реєструвалося право власності на ці споруди.

У НАБУ повідомляють, що підозрювані також передавали кошти невстановленим представникам правоохоронних і контролюючих органів, аби ті не реагували на незаконне будівництво та не перешкоджали процедурі реєстрації.

За оцінками слідства, потенційні збитки територіальній громаді Києва від таких дій перевищують 19,5 млн грн. Загалом у справі щодо земельних рішень у столиці вже дев’ять осіб отримали статус підозрюваних. Двоє фігурантів перебувають на лаві підсудних, а щодо ще одного учасника вже винесено обвинувальний вирок.

Антикорупційні органи продовжують процесуальні дії у справі, яка охоплює кілька епізодів та різні рівні посадових осіб.

Згідно з відомостями, наданими речником Міністерства оборони України, Дмитром Лазуткіним, застосунок "Резерв+" став невід'ємною складовою для українських громадян у процесі поновлення їхніх персональних даних. Це інноваційне рішення виявляється вельми корисним і зручним, сприяючи ефективному управлінню особистими інформаційними ресурсами. Користувачі з великим задоволенням використовують цей застосунок, оскільки він забезпечує швидке та надійне оновлення даних, спрощуючи їхню взаємодію з офіційними установами.

Безумовно, активне використання цього інструменту свідчить про високий рівень технологічної освіченості українських громадян та їх бажання дотримуватися сучасних стандартів у сфері цифровізації. Застосунок "Резерв+" став надійним помічником для всіх, хто прагне бути в курсі оновлень своїх даних, а також відображає загальну тенденцію до використання технологій для забезпечення особистої безпеки та контролю за власною інформацією.

Завдяки відкритості до нововведень та активному застосуванню сучасних технологій, українські громадяни виявляють свою готовність до викликів сучасного світу, розвиваючи й удосконалюючи інструменти для зручного та безпечного ведення своїх особистих справ.

Уже близько мільйона українців оновили свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+.

Із них 145 тис. осіб заброньовані або мають відстрочку, 11 тис. проживають за кордоном, 120 тис. – це жінки.

До ТЦК і ЦНАПів прийшло набагато менше людей.

Нагадаємо, у середу було 800 тис. оновлень даних через Резерв+. Тобто за добу, якщо виходити з офіційних даних, оновлює по 100 тисяч осіб. При цьому за кордоном оновлюють дуже неактивно – лише трохи більше 1% від загальної кількості тих, хто оновив, за даними Міноборони.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.