Вівторок, 28 Липня, 2026

Путін знову розширює чисельність армії РФ до рекорду в 2,4 мільйона осіб

Важливі новини

Зеленський змінює плани через загрозу Російської агресії: скасування візиту до Іспанії та Португалії

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у заб

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів в умовах загрози з боку російської агресії, що демонструє відповідальний підхід до захисту країни та її громадян.

Дмитра Святаша засуджено заочно на 12 років за серію злочинів

У Київській міській прокуратурі надзвичайно важливою новиною стала інформація про вирок колишньому депутату, Дмитру Святашу, який був оголошений у відсутності та склався на 12 років позбавлення волі. Хоча у публічному повідомленні не було названо конкретного імені екс-нардепа, за відомостями ЗМІ, саме на Дмитра Святаша спрямовані згадки.

За обвинуваченням, Святаша визнали винним у публічних закликах до зміни меж території України, виправдовуванні збройної агресії РФ, шахрайському заволодінні коштами банку та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Прокурор довів у суді, що протягом 2022 року Святаш опублікував на своїй сторінці у Facebook повідомлення, які висловлювали сумніви у збройній агресії проти України та закликали мешканців тимчасово окупованих територій співпрацювати з РФ.

Крім того, протягом 2008-2014 років, він був бенефіціаром групи підприємств, які займалися імпортом та продажем автомобілів із РФ. Використовуючи фінансову кризу 2008 року, він взяв кредит на понад 50 млн доларів у банку, але не повернув майже 2,2 млрд гривень.

Печерський районний суд Києва визнав Святаша винним та засудив до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. “Судовий розгляд відбувався у відсутності обвинуваченого, але за участю захисника за договором з обвинуваченим”, – додали у прокуратурі.

Українська телеведуча Леся Нікітюк різко відреагувала на чутки про вагітність: “Не розумію людей!”

Леся Нікітюк стала об’єктом пильної уваги після того, як її помітили з округлим животиком на фоні чуток про вагітність. Подія стала темою обговорення у соцмережах, зокрема після того, як відео з ресторану в Одесі опублікував користувач TikTok під ніком jeka.m.1010. На ньому Нікітюк з’явилась у компанії бізнесмена та продюсера Євгена Таллера. Чутки про вагітність Лесі […]

Інфляційні показники в Україні: позитивні зміни в травні 2026 року

В Україні вперше за останні чотири місяці спостерігається зниження...

Київ: розкрито схему неправомірного використання коштів міського бюджету на облаштування набережних біля приватних житлових комплексів

У Києві було виявлено шахрайську схему, за якою значні суми з міського бюджету витрачалися на роботи з облаштування набережних, що мали б фінансуватися забудовниками. За інформацією Офісу Генерального прокурора, посадові особи комунального підприємства «Плесо» безпідставно профінансували роботи, які відповідно до умов інвестиційних договорів повинні були виконувати приватні компанії. Загальна сума завданих збитків перевищує 130 мільйонів гривень.

Розслідування встановило, що відповідно до угоди, приватна компанія, яка займалася будівництвом житлового комплексу, зобов'язувалася самостійно здійснити облаштування набережної та провести берегоукріплення за власний рахунок. Однак посадовці КП «Плесо» зловживали своїм становищем і включили ці роботи до міської програми економічного розвитку, що дозволило витратити бюджетні кошти на проект, який мав фінансуватися забудовниками. Така схема нанесла значну шкоду державному бюджету, оскільки значні кошти пішли на виконання робіт, що не входили до обов’язків міста.

Із фотографій, оприлюднених прокуратурою, йдеться про набережну «Русанівської гавані» на вулиці Євгена Маланюка. Основним девелопером комплексу є компанія «Ковальська», однак частину будинків зводить «Міськбудінвест» — саме ця фірма у 2018 році виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд у цьому районі.

У результаті забудовник не лише уникнув витрат, а й отримав прибуток, створивши інфраструктуру для власного житлового комплексу коштом міста.

Подібна схема, за журналістськими даними, діяла і в інших столичних проєктах. КП «Плесо» фінансувало облаштування водойм поруч із ЖК «Лебединий» від компаній Perfect Group та Інтергал-Буд, а також ЖК «Рів’єра» на Осокорках, який зводила Status Group. У кожному випадку комунальне підприємство витрачало десятки мільйонів гривень на благоустрій територій, що після завершення будівництва стали фактично приватними зонами.

Зокрема, біля ЖК «Лебединий» за три роки було витрачено понад 250 мільйонів гривень, а біля «Рів’єри» — майже 48,5 мільйона. Усі зони мали бути відкритими для киян, проте доступ до них обмежено мешканцями комплексів.

За законом, території вздовж водойм мають залишатися відкритими. Водний кодекс України забороняє обмежувати доступ громадян до прибережних смуг, за винятком спеціальних об’єктів — військових чи гідротехнічних. Проте, як зазначають юристи, столична влада не поспішає ініціювати судові позови, аби повернути набережні місту.

Володимир Путін, президент Росії, ухвалив рішення про чергове збільшення чисельності Збройних сил країни, яке стало вже третім цього року. Згідно з новим указом, чисельність армії досягне 2 мільйонів 426 тисяч 130 осіб, з яких 1 мільйон 535 тисяч — це військовослужбовці. Цей указ вступить в силу 1 серпня.

Документ, підписаний 27 липня, був опублікований на офіційному порталі правової інформації Росії. Він вносить зміни до попереднього указу від 12 червня 2026 року, коли чисельність армії вже була збільшена до 2 мільйонів 399 тисяч 130 осіб, з 1 мільйоном 510 тисяч військовослужбовців. Таким чином, за короткий проміжок часу, чисельність військових зросла ще на 25 тисяч осіб.

Причини нового збільшення, як пояснили у Кремлі, пов'язані зі створенням військово-будівельних підрозділів в складі Збройних сил. Ці формування, які раніше були розформовані у 2006 році, тепер поновлюються для виконання завдань, пов'язаних зі зведенням та відновленням військової інфраструктури: будівництвом дорог, казарм, укріплень та аеродромів. Проте, у документі не вказано, де саме ці підрозділи працюватимуть та які конкретні завдання на них покладені.

Окрім того, Путін встановив обмеження для центрального апарату Міністерства оборони на рівні 13 400 штатних одиниць, виключаючи співробітників, які забезпечують охорону та обслуговування будівель. З цієї кількості 4 930 посад відведено держцивільним службовцям, що свідчить про можливе розширення адміністративного апарату.

Це рішення стало вже третім збільшенням чисельності Збройних сил Росії за 2026 рік. Раніше, у березні, Путін встановив загальну чисельність на рівні 2 мільйонів 391 тисячі 770 осіб, а в червні — до 2 мільйонів 399 тисяч 130. Таким чином, загальне збільшення військовослужбовців з початку року становить 32 360 осіб, а штат — понад 34 тисячі одиниць.

Наразі немає підтвердження, що всі нові позиції заповнені, адже указ визначає лише максимальну структуру, яку Міністерство оборони Росії може комплектувати. Фактична чисельність військових може бути меншою через втрати у війні з Україною та проблеми з підбором особового складу.

Для поповнення рядів армії російська влада активно використовує контрактників, пропонуючи їм фінансові стимулюючі виплати. За словами Дмитра Медведєва, заступника голови Ради безпеки Росії, з початку року контракти уклали 127 тисяч осіб, але перевірити ці дані незалежними джерелами неможливо.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін вже шість разів збільшував чисельність Збройних сил, що свідчить про прагнення Кремля забезпечити необхідні ресурси для тривалого ведення бойових дій.

Нове рішення не є оголошенням про мобілізацію, оскільки в указі відсутні пункти про призов резервістів чи квоти. Проте, збільшення штатної чисельності створює юридичну та фінансову основу для подальшого набору особового складу.

В Україні стежать за ситуацією, оскільки президент Володимир Зеленський зазначав, що Кремль може розглядати масовий призов після виборів до Державної думи. Офіційно ці плани не підтверджені, проте українські аналітики вважають їх ймовірними.

Отже, новий указ Путіна підтверджує відновлення військово-будівельних формувань і збільшує дозволену кількість військовослужбовців, що є частиною загального тренду на розширення військової структури Росії та підготовку до подальших збройних конфліктів.

Останні новини