П’яна гонка Львовом: водійка Infiniti вчинила три ДТП за один вечір

У Чернівецькій області вжито нові заходи для контролю над незаконним перетином державного кордону. Зафіксовані випадки спроб незаконного перетину кордону чоловіків призводять до їх негайної затримки. Особлива увага приділяється особам, які перебувають у розшуку військкоматів як ухильники. Це свідчить про серйозний підхід до забезпечення безпеки державного кордону та боротьби з порушеннями закону.

Затримані чоловіки, виявлені під час спроби незаконного перетину кордону, тепер будуть направлені безпосередньо до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Це нова ініціатива, спрямована на забезпечення ефективного контролю над такими порушеннями.

Розглянуті заходи сприятимуть не лише утриманню порушників, а й забезпечать можливість ретельного вивчення їхньої ситуації. Такий підхід дозволить виявити причини та обставини спроби незаконного перетину кордону, а також надати необхідну допомогу цим особам.

Підсилення контролю за порушеннями на кордоні та швидке реагування на них є важливим елементом забезпечення національної безпеки. Такі заходи сприяють зміцненню довіри громадян до системи правопорядку та підвищують рівень ефективності заходів з утримання та запобігання порушенням закону.

Таке рішення було оголошено помічником начальника місцевого прикордонного загону Ігорем Заруднєвим.

«Раніше на всіх порушників, які намагалися незаконно перетнути кордон, працівники складали протокол про адмінпорушення і відправляли до суду, який вирішував, яке покарання обрати. Зараз чітко прописано, якщо «за лінією ТЦК» людина перебуває в розшуку, прикордонники передають її поліції, а поліція доправляє прямо в ТЦК”, – повідомив Заруднєв.

Така норма прописана в новій постанові Кабміну. Тобто поширюватиметься вона і на інші ділянки кордону.

Зазначимо, що зараз ця практика за фактом поширюється взагалі на всіх військовозобов’язаних чоловіків, яких затримують у прикордонній зоні. Навіть якщо людина не перебуває в розшуку.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Європейський Союз ухвалив рішення про виділення Україні значного фінансового пакета обсягом 90 мільярдів євро. Очікується, що доступ до цих коштів відкриється вже на старті наступного року, що має стати важливим ресурсом для підтримки економічної стабільності країни в умовах триваючих викликів.

Про ухвалене рішення повідомило видання Politico з посиланням на заяву канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. За його словами, фінансування може надійти Україні не пізніше другої половини січня, що дозволить уряду заздалегідь планувати використання коштів для першочергових потреб держави.

Канцлер Німеччини також заявив, що заморожені російські державні активи в Європі можуть бути використані для погашення цього кредиту, якщо Росія після завершення війни добровільно не погодиться виплатити Україні репарації.

«Заморожені російські активи залишатимуться заблокованими доти, доки Росія не виплатить Україні репарації. Україні доведеться погасити кредит лише після того, як Росія виплатить репарації. Якщо ж цього не станеться, ми — у повній відповідності з міжнародним правом — використаємо заморожені російські активи для погашення кредиту», — наголосив Мерц.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта зі свого боку підтвердив, що переговори щодо правового механізму використання заморожених активів Росії тривають. За його словами, Європейська комісія отримала мандат на подальшу роботу над репараційним кредитом, який базуватиметься саме на цих коштах.

Механізм передбачає, що всі країни ЄС, за винятком Чехії, Угорщини та Словаччини, об’єднаються для залучення 90 мільярдів євро спільного боргу, гарантованого бюджетом Євросоюзу. Ці кошти Україна отримуватиме у вигляді позики протягом 2026–2027 років.

Погашення боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських військових репарацій. Водночас у підсумковій заяві лідерів ЄС за результатами саміту зазначено, що у разі відмови Росії виплатити компенсацію Євросоюз залишає за собою право використати заморожені державні активи РФ для повернення кредитних коштів.

Угода дозволить Україні покрити дефіцит державного бюджету у розмірі 71,7 мільярда євро в наступному році та забезпечити подальше фінансування оборони від російської агресії. Паралельно дипломати ЄС продовжать роботу над технічними та юридичними аспектами репараційного механізму.

Рішення було ухвалене вранці 19 грудня у Брюсселі після майже 15 годин переговорів. Антоніу Кошта заявив, що Європейський Союз виконав узяті на себе зобов’язання щодо підтримки України.

«У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки ухвалено. Ми пообіцяли — ми виконали», — підкреслив він.