Понеділок, 31 Серпня, 2026

П’ять країн НАТО заблокували план щодо військової допомоги Україні

Важливі новини

Євро знову досягає рекордних висот у банках України

21 квітня 2026 року в Україні спостерігалося знову підвищення...

Поліція Одещини затримала чоловіка, який викрав авто ТЦК

В Одеській області чоловік викрав службове авто прямо під час очікування співробітників територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) і забрав із салону їхні документи. Про це повідомила пресслужба поліції регіону. За даними правоохоронців, 43-річний громадянин мав їхати проходити медичне обстеження. Неочікувано для всіх він сів на переднє сидіння службового автомобіля та поїхав, […]

Буданов рекомендує мирний трек та стратегічні кроки для Зеленського

Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов підготував аналітичну доповідь для президента Володимира Зеленського щодо конфлікту на Близькому Сході. У документі зазначені можливі сценарії для України та слабкі місця, які можуть вплинути на перебіг затяжної війни. За інформацією джерела в Офісі Президента, аналітика включає рекомендації щодо мирного треку за ініціативою колишнього президента США […]

Роль електроенергії у військових постачаннях як фінансового інструменту

Закритість процесів постачання електроенергії для військових об'єктів створює нові умови, де цей життєво важливий ресурс набуває властивостей фінансового інструменту, з усіма його характеристиками щодо прогнозованості та маніпулювання. На відміну від традиційних матеріальних ресурсів, таких як озброєння чи продовольчі запаси, електрика має особливу здатність не залишати фізичних слідів. Вона не потребує складної транспортування чи складських умов, що суттєво спрощує її використання в умовах високої мобільності і секретності.

Ці особливості електроенергії створюють нові можливості для її застосування як частини фінансових угод. У результаті, ключові рішення, що стосуються забезпечення енергетичних потреб військових формувань, все більше визначаються цифрами в контрактах, а не фактичними умовами постачання чи збереження енергетичних ресурсів. Тому, процеси закупівлі та постачання електроенергії мають значний вплив не тільки на оперативну ефективність, але й на фінансові механізми, які визначають стабільність і вартість військових операцій.

Конкретним прикладом стала закупівля електроенергії для КЕВ Житомира. Переможцем тендеру стало ТОВ «Оператор енергії», єдиний учасник торгів. Очікувана вартість контракту сягнула майже 283 мільйонів гривень. Відсутність конкуренції була штучно створена — тендерні умови відповідали характеристикам одного конкретного постачальника, фінансові та документальні вимоги автоматично відсікали інших учасників.

Контракт передбачав фіксовану торговельну націнку 23 копійки за кіловат-годину без ПДВ, що не залежить від ринкових коливань. При обсягах понад 15 мільйонів кіловат-годин це забезпечує близько 10 мільйонів гривень чистого прибутку постачальнику, незалежно від реальних витрат чи ефективності. Для порівняння, інші бюджетні організації регіону укладали договори з націнкою 10–15 копійок або без неї.

Фінансова модель ТОВ «Оператор енергії» викликає додаткові питання. Компанія з невеликим штатом управляє контрактами на сотні мільйонів гривень, при цьому операційні потужності не зростають. Це типово для фірм-посередників, основна цінність яких полягає не в поставках електроенергії, а в доступі до бюджетних коштів.

Борг фірми Анатолія Шкрібляка за газ переклали на громаду Чернігова

Колишній народний депутат Анатолій Шкрібляк та його компанія ТОВ “Фірма Технова” уникли відповідальності за борг у понад пів мільярда гривень перед державним “Нафтогаз Трейдингом”. Мова йде про несплату 568,7 млн грн за поставлений природний газ до Чернігівської ТЕЦ у період з червня 2021 по серпень 2022 року. Втім, за цей борг тепер відповідатиме не приватна […]

П'ять ключових держав НАТО, а саме Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада, відмовилися підтримати ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яка передбачала стабільне збільшення військової допомоги Україні. У пропозиції йшлося про те, що союзники повинні виділяти щорічно не менше 0,25% свого ВВП для підтримки Києва.

Згідно з інформацією The Telegraph, Рютте прагнув зробити фінансування військової допомоги Україні більш системним, визначивши мінімальний рівень підтримки для всіх членів Альянсу. Ця ініціатива мала стати частиною довгострокової стратегії НАТО, що враховує затяжну війну з Росією та можливе зменшення американської участі у підтримці України в майбутньому.

Генеральний секретар сподівався представити цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі, проте вже зараз стало очевидно, що досягнення консенсусу є малоймовірним. У НАТО всі важливі рішення приймаються лише за одностайної підтримки, а позиція цих п’яти країн фактично зупинила прогрес у цій справі.

Як повідомляють джерела, підтримали ідею Рютте щонайменше сім країн, включаючи Польщу, Нідерланди та країни Балтії, які вже витрачають на допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Вони вважають цю підтримку не одноразовою, а постійним зобов’язанням Альянсу.

Найбільший опір ініціативі висловили Франція, Італія, Іспанія та Канада. Окремо зазначена позиція Великої Британії, яка традиційно була одним з основних союзників України в безпекових питаннях. Одне з джерел в НАТО охарактеризувало ставлення до ініціативи з нерішучістю: "Вони не в захваті від цієї ідеї".

The Telegraph вважає цю ситуацію "подвійним ударом" для репутації Лондона, нагадуючи, що британський уряд нещодавно погодився на винятки, які дозволяють купувати паливо російського походження у третіх країнах. Це викликало незадоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників, які спостерігають за недостатнім внеском Британії, що складає лише близько 0,1% її ВВП.

Дипломати відзначають, що країни, такі як Франція, Італія та Іспанія, можуть робити більше для підтримки України, але виявляють недостатню політичну волю. Відповідно до даних Кільського інституту світової економіки, країни Балтії, Північної Європи, Польща та Нідерланди є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на допомогу Україні.

Рютте неодноразово підкреслював, що військова допомога розподіляється нерівномірно серед союзників, і частина країн не витрачає достатньо, хоча декларує підтримку. Він також наголошує на необхідності більшої відповідальності європейських країн за безпеку континенту.

Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтримав ідею збільшення внесків союзників, заявивши, що країни повинні не лише говорити про підтримку України, але й підкріплювати це реальними коштами.

Ця ініціатива виникла з пропозиції, озвученої в грудні 2022 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем на зустрічі у форматі "Рамштайн". Відзначимо, що першими на зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва, а підтримку ініціативи почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для своєї безпеки та стримування Росії.

Останні новини