П’ять найпоширеніших міфів про діабет, у які час перестати вірити

Багато людей зауважують, що їхнє пробудження в нічний час зазвичай відбувається близько 3:00 ранку. Це явище не завжди є показником порушення сну, а є природною частиною циклу нічного відпочинку, стверджує психолог та когнітивний терапевт Грег Мюррей. Якщо людина лягає спати приблизно о 23:00, то після 4 годин сну завершується один із основних циклів сну, і короткочасне пробудження в цей момент є абсолютно нормальним.

Нічний сон складається з кількох фаз: легка фаза сну, повільна (глибока) фаза та швидка фаза (REM), в кожній з яких організм переживає різні фізіологічні та психічні процеси. Перехід між цими фазами може супроводжуватись короткими моментами пробудження, які зазвичай не тривають довго. Проблема виникає не через саме пробудження, а коли це явище повторюється на регулярній основі або спричиняє труднощі при засинанні знову.

Грег Мюррей радить прості інструменти, які допомагають швидко заспокоїти розум і повернутися до сну: практика медитації усвідомленості (фокус на диханні чи тілесних відчуттях) або, якщо це не допомагає, читання книги, щоб відволіктися від нав’язливих думок.

Окрім психологічних причин, дослідники також висувають гіпотези про вплив навколишніх хімічних факторів: певні сполуки в побутовому пластику можуть впливати на циркадні ритми і зсувати «внутрішній годинник», в середньому на близько 17 хвилин, подібно до ефекту кофеїну — це може ускладнювати засинання й пробудження.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Це інтерв’ю з’явилося в мережі лише 15 листопада, але вже встигло привернути увагу громадськості, адже в ньому Денщик детально описав передумови та деталі конфлікту з Федоровим.

Поо це пише видання 360ua.news.

Максим Денщик поділився своїм досвідом двох зустрічей з Іваном Федоровим, під час яких на нього здійснювався тиск. В інтерв’ю він заявив, що Федоров пропонував йому добровільно залишити свою посаду, а згодом почали дзвонити інші особи, “від губернатора”, з подібними вимогами. Денщик стверджує, що після цих розмов він чітко висловив свою позицію — не планує йти з посади, оскільки працює на громаду Запоріжжя, а не на інші інтереси.

Зокрема, в інтерв’ю Денщик згадує про розмову з Андрієм Бугарем, першим заступником голови Запорізької міськради. Бугар, за словами Денщика, відкрито заявив, що у них є своя команда з Мелітополя і що він повинен залишити посаду за власним бажанням, відповідно до волі Івана Федорова. Однак Денщик категорично відмовився від цих вимог, наголосивши, що він працює в Запоріжжі на користь місцевої громади. Це стало останньою розбіжністю між ними, після якої Денщик відмовився йти з посади.

Незадовго до вбивства, Денщик опублікував пост у соціальних мережах, в якому заявив про “тиск та погрози” з боку Івана Федорова. Його смерть настала після кількох місяців загроз і маніпуляцій. За даними правоохоронців, підозрювані в його вбивстві — представники так званої організованої злочинної групи ОЗУ “Мелітопольські”. Згідно з розслідуванням, ці люди мали тісні зв’язки з місцевими елітами, що сприяли тиску на Денщика.

Цікаво, що після вбивства Денщика, Іван Федоров видалив зі своїх соціальних мереж всі згадки про трагічний інцидент. Цей факт викликав додаткові запитання у місцевих активістів та громадськості, які звернули увагу на те, що реакція чиновника на загибель Денщика була вкрай стриманою.