Понеділок, 1 Грудня, 2025

Рада підтримала штрафи для роботодавців за борги по зарплаті

Важливі новини

Зеленський намагається додзвонитися до Трампа

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На Банковій вирішили не чекати офіційного вступу на посаду Трампа, а почати переговори вже зараз, запропонувавши попередні проєкти щодо врегулювання конфлікту з Росією. Ймовірно, Зеленський прагне визначити позицію потенційного президента США щодо ситуації в Україні та заручитися його підтримкою.

На Банковій сподіваються, що особиста зустріч із Трампом дозволить знайти можливі шляхи досягнення мирних домовленостей або щонайменше з’ясувати його погляди на стратегію щодо України. Ідея Зеленського полягає в тому, щоб заздалегідь ознайомити Трампа з українським баченням врегулювання конфлікту, в якому підкреслюється необхідність повного відновлення територіальної цілісності України.

З огляду на попередні заяви Трампа щодо України, цей крок може бути ризикованим. Експерти відзначають, що майбутній президент США вже висловлював неоднозначні погляди на підтримку України, закликаючи до мирного врегулювання, але без детальних заяв про підтримку територіальних претензій України. Проте на Банковій, схоже, розглядають цю ініціативу як можливість уникнути зайвої напруги та відновити канали зв’язку з республіканцями.

Смарт телевізори слухають, дивляться і збирають ваші дані

Сучасні телевізори вже давно перестали бути просто екранами для перегляду контенту — це повноцінні підключені до інтернету пристрої з мікрофонами, камерами, голосовим управлінням і глибоким збором персональних даних. Хоча ці функції покликані забезпечити зручність, вони також відкривають двері до втручання в особисте життя користувача. За інформацією Android Police, більшість смарт-ТБ збирають електронну пошту, платіжні дані, […]

Мінцифрі отримує повноваження над гральним сектором: що це означає для індустрії?

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

Кримінальні провадження проти Романа Ткачука: нова підозра у службовій недбалості

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

Хто і скільки заробляє в Україні: Держстат назвав середні зарплати у 2025 році

У першому кварталі 2025 року середня заробітна плата в Україні зросла на 24% у річному вимірі й сягнула 23 460 гривень. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики. Для порівняння, у першому кварталі 2024 року середній розмір заробітку становив 21 473 гривні. Найвищі зарплати традиційно зафіксовано у сфері інформації та телекомунікацій — у середньому 65 579 […]

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №9510, ініційований головою парламентського комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою. Документ передбачає суттєве посилення захисту прав працівників у разі затримки заробітної плати, особливо в ситуаціях неплатоспроможності роботодавця.

Однією з головних новацій законопроєкту є запровадження обов’язкової пені у разі затримки зарплати більш ніж на 15 календарних днів після закінчення місяця. Розмір пені — не менше облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Також передбачена компенсація відповідно до чинного законодавства щодо втрати частини доходів через несвоєчасну виплату.

Крім того, працівнику надається право тимчасово припинити виконання роботи в разі такої затримки, що має стимулювати роботодавців дотримуватись строків виплат.

У документі пропонується створення спеціальної гарантійної установи, яка виплачуватиме компенсацію працівникам у разі неплатоспроможності роботодавця. Сума — до трьох середньомісячних зарплат, але не більше 12 мінімальних зарплат. При цьому компенсаційні виплати будуть враховані до страхового стажу.

Також розширюються підстави для видання судових наказів — відтепер до суми боргу можуть включатись пеня та компенсація.

У Міністерстві фінансів висловили незгоду з проєктом. Там попереджають, що реалізація ініціативи потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету, що викликає занепокоєння в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень.

Згідно з даними Держстату, на початку 2022 року заборгованість із зарплати сягала 3,1 млрд грн. Найбільші суми — понад 2,2 млрд грн — припадали на промислові підприємства. Найбільшими боржниками були державні й комунальні підприємства.

Попри застереження урядовців, парламент підтримав ініціативу, яка може стати важливим кроком у напрямку реального захисту трудових прав працівників.

Останні новини