Рада розгляне проєкт про вилучення частини податку з Києва до держбюджету

Схеми використання запрошень від міжнародних організацій на відпочинок за кордоном народними депутатами є неприпустимою практикою, яка потребує негайного уваги та запобігання. Серед останніх випадків подібних від'їздів — відвідування Ігорем Молотком Іспанської Андалусії на початку березня цього року, у компанії невизначеної жіночої особи. Разом з Молотком туди вирушив також Іван Крулько, народний обранець з фракції "Батьківщина", який, за попередніми відомостями, привідмовлявся відкривати свої майнові декларації у реєстрі. Обох депутатів помітили на пункті пропуску Чоп. Бажаємо гідного відпочинку та продуктивних канікул цим "тяжковтомленим" народним представникам. Однак, нагадуємо, що війна вимагає постійної уваги та відданості. Іван Крулько, який є депутатом з 2014 року та є членом фракції "Батьківщина", у минулому відмовився від голосування за відкриття реєстру електронних майнових декларацій, пояснивши це міркуваннями безпеки під час воєнних дій. Ігор Молоток, депутат VII—IX скликання, також відомий як член депутатської групи "За майбутнє" та член Комітету з питань бюджету.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Необхідно негайно припинити практику використання запрошень від міжнародних організацій для відпочинку за кордоном народними депутатами.

• Потрібно вжити заходів для забезпечення прозорості та відкритості у діяльності народних обранців, зокрема, щодо їхніх майнових декларацій.

• Важливо зазначити, що в умовах війни, як українська, народні депутати повинні демонструвати відданість і відповідальність у виконанні своїх обов'язків.

• Публічність подібних випадків може сприяти залученню уваги до проблем корупції та недбалості серед політичних еліт.

• Зміцнення довіри до парламенту та його членів вимагає системних змін у законодавстві та практиці діяльності, спрямованих на підвищення відкритості та відповідальності перед громадянами України.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

Німеччина вперше дала сигнал, що готова підтримати план Європейської Комісії щодо використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Україні. Мова йде про 172 мільярди євро, що зберігаються в брюссельському депозитарії Euroclear, які стали частиною нових санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на її агресію. Як повідомляє Politico, радник канцлера Фрідріха Мерца з європейських справ Міхаель Клаус заявив, що Берлін «відкритий для нових, юридично обґрунтованих рішень» щодо цих коштів.

Це заявлення стало суттєвим розворотом у політиці Німеччини, яка раніше активно блокувала будь-які спроби використовувати заморожені активи Росії на користь України. Відмова від такої політики відображає зміни у ставленні Берліна до конфлікту в Україні та підвищену готовність до активнішого залучення в міжнародні ініціативи для підтримки української економіки.

Європейська комісія пропонує замінити заморожені активи борговими зобов’язаннями, гарантованими ЄС. Такий механізм дозволить уникнути звинувачень у незаконній конфіскації та при цьому відкрити шлях до фінансування військових потреб України.

За інформацією видання, Берлін навіть чинить тиск на інші країни ЄС, аби ті підтримали цей план. Уже наступного тижня його обговорять на неформальній зустрічі лідерів у Копенгагені.

«Українцям потрібні гроші для закупівлі зброї, і варіантів не так багато», — підкреслив Клаус.

Водночас джерела Politico уточнюють: Німеччина виступає за використання «репараційного кредиту» саме на військову підтримку, а не на відновлення інфраструктури.

Москва, у свою чергу, погрожує переслідувати будь-які держави, які наважаться використати її заморожені кошти.